ВСЕ НОВОСТИ

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Апрель 2021    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
     
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
   

Національний проєкт: чому не варто відкидати "формулу Кучми"

  19   0 24.12.2020, 23:01 | Новости, Политика
Національний проєкт: чому не варто відкидати "формулу Кучми"

У дні вагань і розгубленості, як-от тепер, у дні сорому за себе й усіх нас, які до цього стану довели чи допустили, знов і знов порушується питання: а куди ми йдемо, який наш план, хто ми й навіщо?

Про це для "Тижня" пише Юрій Макаров.

Хтось запитує вужче: на Захід чи на Схід, євроатлантизм чи "русский мир" - і тут місце для невизначеності мінімальне. А хтось повертається до вікопомного вислову Леоніда Даниловича Кучми зразка 1992 року: "Скажіть мені, яку країну треба побудувати, і я її побудую". Одне слово, чи є в нас національний проєкт?

А далі починається лемент із приводу того, що всі наші уявлення, всі рефлексії та прогнози базуються на негативних засадах і не містять жодного позитивного твердження. На кшталт не менш відомого слогана того самого Леоніда Даниловича, розгорнутого в цілу книжку "Україна - не Росія". Ось, мовляв, вакуум ідей. Насправді хотів би обстати за президентом-2, бо його підхід має за собою довгу традицію.

Читайте також: Ідея, що наповнює російські гармати

Ідеться про такий стародавній напрям думки, як апофатичне богослов'я. Авжеж, Бог непізнаваний, його суть незбагненна, тому єдиний спосіб його визначити - від зворотного: не чим є об'єкт, а чим він нé є. Треба лише назвати явища, несумісні з Ним, і ми наблизимося до Його розуміння. Із погляду семіотики, підхід цілком плідний: бінарна опозиція, двійковий код і таке інше. А я додам, що із практичного погляду так само.

Чи багато ми знаємо країн, які мали би чітко сформульований національний проєкт? Припустімо, Сполучені Штати: "свобода для всіх", важко заперечити. І це працює! Не мені оцінювати результати, але як вектор, як тренд, як напрям постійної роботи над собою саме це визначає американську історію в різні періоди. Тобто спочатку гасло, потім громадянська війна за скасування рабства, потім невпинна боротьба із сегрегацією, потім рівність статей, політкоректність... Повторюю, не йдеться про оцінку форм, у яких гасло може реалізовуватися, ми лише констатуємо факт реалізації. Але ж свобода - це теж передусім свобода від, а потім уже свобода задля. Чиста апофатична методологія.

На якихось ділянках нації можуть мати спільну мету, але це радше локальні проєкти. Наприклад, боротьба з неписьменність. Бісмарк колись сказав, що битву під Садовою виграв прусський шкільний учитель. Найвиразніші проєкти мали імперії, але щось туди не тягне. Навіть коли йдеться не про Райх і не про РФ, а про Британію: "Прав, Британіє, морями!". Навіть завзятий англоман сьогодні визнає, що саме це прагнення подекуди призводило до потворних наслідків.

Я вже чудово пам'ятаю початок 1960-х, до того ж саме на рівні побуту, буденної свідомості. Микита Хрущов проголосив, що за 20 років буде побудовано комунізм, потім коментатори обережно виправляли: не сам комунізм, а його матеріально-технічну базу. Багато хто з експресивного радянського лідера сміявся, але було в тій країні чимало розумних і чесних людей, які тимчасово купилися на ідею. Ну що ж, у процесі ми отримали Карибську кризу, імпорт збіжжя й цементної сили застій.

Читайте також: Різниця є, і саме вона становить сенс існування України й українців - В'ятрович

Припускаю, навіть наполягаю, що в нас теж є локальні завдання, які вимагають об'єднання всієї нації. Наприклад, зміна парадигми освіти. Або та ж таки судова реформа. Або... не знаю, будівництво доріг, чом би й ні. Але це не той катафатичний (ствердний) проєкт, яким марять інтелектуали й політологи, інколи в одній особі.

Сказати чесно, мені позитивного спільного проєкту не бракує. Демократія? Але ж, по-перше, демократія як така останнім часом показує себе так собі, он Трампа мало вдруге не обрали, по-друге, демократія - це теж засіб досягнення чогось більшого, а не самоціль. Чого ж саме?

Мене цілком улаштовує перелік того, чим категорично не є, не може й не має бути Україна. І, вочевидь, "формула Кучми" тут на першому місці. Чим ми не є? Ми не є імперією, ми не підкорюємо народи, особливо силою зброї. Ми не авторитарні, у нас Лукашенко навряд чи можливий довше, ніж на одну каденцію. Ми обережно ставимося до злагоди, якщо це не опір агресії - це такий успадкований запобіжник від крайніх правих ідеологій, як їх звикли позначати. Із крайніми лівими, здається, теж розібралися. Ми не такі необачні, не такі легковажні, не такі безвідповідальні у своїй масі. Ми не Росія, і в цьому наше щастя.

Що ж до образу майбутнього, то хай над ним думають не державні мужі, а футурологи або підприємці, їм це краще вдається. Якщо створити інтелектуальне середовище, щоб у ньому міг з'явитися Реймонд Курцвейл, якщо створити бізнесове середовище, щоб у ньому виріс Ілон Маск, цього буде достатньо і для запобігання екологічній катастрофі, і для польотів на Марс. Пам'ятаєте, наш президент, коли він іще не був президентом, заявив, що він лібертаріанець? Так отож.

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Апрель 2021 (487)
Март 2021 (715)
Февраль 2021 (653)
Январь 2021 (784)
Декабрь 2020 (743)
Ноябрь 2020 (750)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
Погода
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области