Грузія переживає гостру політичну кризу / фото Flickr/Flag of Georgia
Впродовж більш ніж 15 років Грузія неухильно рухалася в бік демократії й інтеграції з Заходом, попри агресивний протест Росії. Тепер вона зробила величезний крок назад.
Минулого вівторка поліція вдерлася в штаб-квартиру головної опозиційної партії в Тбілісі й арештувала лідера – Ніку Меліа. Це стало кульмінацією політичного конфлікту, який тривав багато місяців й підвів грузинську політичну систему до краху. Про це в редакційній статті пише Washington Post, додаючи, що грузинські зв’язки із Заходом тепер в небезпеці. І все це йде на користь лише Володимиру Путіну, повідомляє УНІАН.
Дехто у Вашингтоні кинулися звинувачувати правлячу партію “Грузинська мрія”, яка керує країною з 2012 року. Під керівництвом ексцентричного мільярдера Бідзіни Іванішвілі партія продовжувала добиватися членства в Євросоюзі й НАТО, але при цьому намагаючись нормалізувати відносини з Росією. Остання вторглася в Грузію в 2008 році й досі тримає в окупації два грузинські регіони.
Опозиційна партія “Об’єднаний національний рух” розвивала тісні зв’язки зі США, коли була при владі на початку 2000-х. Вона просить Вашингтон про допомогу, стверджуючи, що Іванішвілі веде Грузію назад до автократії й на орбіту Москви. Washington Post пише, що арешт Мелії на сумнівних юридичних підставах – це настільки необґрунтований й провокаційний крок, що прем’єр-міністр Георгій Гахарія, який теж належить до “Грузинської мрії”, пішов у відставку замість того, щоб підтримати операцію.
Але вірність опозиції демократичним нормам теж не ідеальна. Минулого “Об’єднаний національний рух” успішно провели переговори з “Грузинською мрією” про виборчу реформу. Але потім опозиційна партія відмовилася визнавати результати парламентських виборів, які пройшли в жовтні і на яких перемогла правляча сила. “Об’єднаний національний рух” наполягав, що голосування були сфальсифіковані, хоча міжнародні спостерігачі це не підтвердили. Вони вказали на певні порушення, які, однак, не вплинули на результат.
Меліа сам очолював демонстрантів, які спробували взяту штурмом парламент в 2019 році. Його арештувати за те, що він не сплатив заставу у справі, пов’язаній з цим інцидентом. Після виборів він разом зі своєю партією почали бойкотувати новий парламент, попри всі заклики з боку дипломатів США і Євросоюзу. Також проти компромісу виступає колишній президент Грузії Михеїл Саакашвілі, який тепер живе в Україні й закликає грузинів виходити на вулиці. Саакашвілі очолив революцію проти автократичного уряду в 2003 році. Але такий сценарій – не найкращий вихід з поточної грузинської кризи. Натомість опозиції й “Грузинській мрії” варто повернутися до переговорів, які раніше допомогли розпочали США і ЄС. Уряд повинен відпустити Мелію, так само як і Георгія Руруа, власника опозиційного телеканалу. Якщо Грузія прагне досягти прогресу й стати західною демократією, а не євразійською автократією, її політичні партії повинні прийняти такі принципи, як компроміс, толерантність й розподіл влади.
Leave a comment