Катастрофа Су-24М на Хмельниччині сталася ввечері 16 червня 2026 року під час виконання екіпажем завдання. Фронтовий бомбардувальник належав 7-й бригаді тактичної авіації імені Петра Франка Повітряних сил Збройних сил України. Унаслідок падіння літака загинули обидва члени екіпажу — льотчик майор Богдан Загарулько та штурман старший лейтенант Богдан Бабенко. На місці події працювали рятувальники, правоохоронці та інші відповідні служби, повідомляють “Вечірні Вісті“ з посиланням на заяву ПС.
За попередніми даними, катастрофа сталася близько 19:00. Повітряні сили не розкрили точне місце падіння, характер завдання та обставини останніх хвилин польоту. Причини аварії встановлюють уповноважені фахівці. Інформації про постраждалих серед цивільного населення на момент офіційного повідомлення не було.
Україна втратила двох військових авіаторів, які виконували завдання в умовах повномасштабної війни. Офіційні структури поки не називають причин падіння літака. Остаточні відповіді має дати технічне та процесуальне розслідування.
Навигация по статье
Що відомо про падіння Су-24М
Повітряні сили повідомили, що фронтовий бомбардувальник Су-24М зазнав катастрофи під час польоту на території Хмельницької області. Подія сталася приблизно о 19-й годині у вівторок, 16 червня. Літак виконував завдання, однак його характер військове командування не уточнює з міркувань безпеки.
Екіпаж складався з двох військовослужбовців — льотчика та штурмана. Обидва загинули. Даних про можливість катапультування, технічний стан літака перед вильотом або зафіксовані екіпажем несправності офіційно не оприлюднювали.
У повідомленні Повітряних сил зазначено:
«Близько 19-ї години 16 червня 2026 року сталася авіакатастрофа фронтового бомбардувальника Су-24М 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка. Екіпаж Су-24М — льотчик та штурман — виконував завдання на Хмельниччині. На жаль, обидва льотчики загинули».
Після падіння територію навколо уламків мали обмежити для сторонніх. Такі заходи необхідні для безпеки, збереження речових доказів і роботи слідчої групи. Частини військового літака, залишки обладнання та записи бортових систем можуть мати значення для встановлення послідовності подій.
Названо імена загиблих військових
У катастрофі загинули майор Богдан Загарулько та старший лейтенант Богдан Бабенко. Один із військовослужбовців виконував обов’язки льотчика, інший був штурманом фронтового бомбардувальника. Обидва проходили службу в 7-й бригаді тактичної авіації імені Петра Франка.
Повітряні сили висловили співчуття рідним, близьким і побратимам загиблих. Інформація про їхній бойовий шлях, кількість виконаних завдань та обставини служби на момент повідомлення була обмеженою. Така стриманість є звичною для повідомлень про військову авіацію, особливо під час активної фази війни.
«Вічна пам’ять полеглим воїнам», — наголосили в офіційному повідомленні Повітряних сил.
Імена екіпажу стали відомі невдовзі після підтвердження авіакатастрофи. Водночас командування не опублікувало додаткових персональних деталей, щоб не розкривати інформацію, яка може стосуватися діяльності військової частини та виконуваних нею завдань.
Основні факти про авіакатастрофу
Офіційно підтверджених відомостей поки небагато. Частина деталей може бути оприлюднена лише після завершення першочергових слідчих дій і технічного аналізу. Наразі відомо таке:
- катастрофа сталася 16 червня 2026 року;
- орієнтовний час падіння — близько 19:00;
- подія відбулася на території Хмельницької області;
- літак належав 7-й бригаді тактичної авіації;
- екіпаж виконував завдання;
- на борту перебували льотчик і штурман;
- обидва військовослужбовці загинули;
- постраждалих серед цивільних попередньо немає;
- причини та обставини події встановлюються.
Цей перелік не містить припущень щодо технічної несправності, людського фактора або зовнішнього впливу. Жодну з таких версій Повітряні сили офіційно не підтверджували. Поширення неперевірених пояснень до завершення розслідування може створити хибне уявлення про подію.
Що відбувається на місці падіння літака
На місці катастрофи працюють рятувальники та правоохоронні органи. Їхнє першочергове завдання полягає у локалізації можливого займання, пошуку небезпечних елементів, охороні території та документуванні наслідків падіння. Військовий літак може перевозити пальне, піротехнічні засоби та інше обладнання, тому перебування сторонніх біля уламків є небезпечним.
За попередньою інформацією, цивільні особи не постраждали. Даних про руйнування житлових будинків або об’єктів інфраструктури також не повідомляли. Однак остаточна оцінка наслідків може потребувати додаткового обстеження прилеглої території.
| Параметр | Підтверджена інформація |
|---|---|
| Дата катастрофи | 16 червня 2026 року |
| Орієнтовний час | Близько 19:00 |
| Регіон | Хмельницька область |
| Тип літака | Су-24М |
| Військова частина | 7-ма бригада тактичної авіації |
| Кількість членів екіпажу | Двоє |
| Загиблі | Богдан Загарулько, Богдан Бабенко |
| Цивільні постраждалі | Попередньо відсутні |
| Причина катастрофи | Встановлюється |
Точну локацію падіння офіційно не назвали. Це може бути пов’язано як із проведенням слідчих заходів, так і з вимогами воєнної безпеки. Військові закликають не публікувати фотографії уламків, координати або переміщення спеціальних служб, якщо такі матеріали можуть розкрити чутливі дані.
Як встановлюватимуть причини падіння Су-24М
Причини авіаційних катастроф не визначають за одним свідченням або зовнішнім виглядом уламків. Розслідування передбачає вивчення технічного стану літака, документації передпольотної підготовки, метеорологічної обстановки та дій екіпажу. Окремо аналізують зв’язок із наземними службами й усі доступні записи польотної інформації.
Фахівці можуть перевіряти кілька напрямів, але до офіційного завершення роботи жоден із них не можна вважати основним. Зокрема, досліджують справність двигунів, паливної системи, механізації крила, навігаційного обладнання та систем керування. Також оцінюють можливий вплив погоди, стан злітної або посадкової зони та інші обставини польоту.
Причини катастрофи літака можуть бути названі лише після комплексної перевірки. За умов війни частину результатів можуть не оприлюднити повністю, якщо вони міститимуть відомості про бойове застосування авіації, маршрути або роботу військових систем.
Офіційне повідомлення сформульоване стримано:
«Причини та обставини катастрофи встановлюються».
Це означає, що на момент публікації командування не підтверджувало ані технічної відмови, ані помилки екіпажу, ані впливу сторонніх факторів. Будь-які заяви про конкретну причину без посилання на результати розслідування залишаються припущеннями.
Що відомо про літак Су-24М
Су-24М є фронтовим бомбардувальником зі змінною геометрією крила. Літак створювався для ураження наземних цілей у різних метеорологічних умовах і в широкому діапазоні висот. Екіпаж складається з двох осіб, які сидять поруч: льотчика та штурмана-оператора.
В українській військовій авіації ці літаки використовуються для виконання складних завдань. Під час повномасштабної війни Су-24М стали важливою платформою для застосування авіаційних засобів ураження. Конкретні маршрути, бойове навантаження та способи використання таких машин командування зазвичай не розкриває.
Літак має значну кількість механічних, гідравлічних, електричних та електронних систем. Його експлуатація потребує постійної роботи інженерно-технічного складу, планового обслуговування та перевірок перед кожним вильотом. Водночас сам вік типу літака не може автоматично вважатися причиною конкретної катастрофи.
Чим займається 7-ма бригада тактичної авіації
Літак належав 7-й бригаді тактичної авіації імені Петра Франка. Це з’єднання Повітряних сил України, яке експлуатує літаки сімейства Су-24. Бригада має тривалу історію та виконує завдання із захисту держави.
Підрозділ названий на честь Петра Франка — українського військового льотчика, науковця та одного із засновників української авіації. Ім’я бригади підкреслює спадкоємність традицій української військової авіації.
Через вимоги безпеки детальна інформація про поточну діяльність підрозділу обмежена. Не публікуються повні відомості про кількість літаків, місця їхнього базування, порядок бойового застосування та графіки польотів. Після катастрофи військова частина продовжує виконувати визначені командуванням завдання, одночасно беручи участь у встановленні обставин трагедії.
Чому не варто поширювати фото та координати
Після падіння військового літака в соціальних мережах можуть з’являтися фотографії диму, уламків або роботи рятувальників. Публікація таких матеріалів у режимі реального часу може розкрити точне місце події, розташування військової інфраструктури або напрямок польоту. Цими даними здатен скористатися противник.
Особливо небезпечно поширювати:
- координати місця падіння;
- панорамні кадри з прив’язкою до місцевості;
- фотографії військового обладнання крупним планом;
- номери або маркування на уламках;
- дані про розташування військової частини;
- відео переміщення рятувальників і військових;
- непідтверджені версії причин катастрофи.
Навіть матеріали, які здаються звичайними, можуть містити геолокаційні ознаки. Дорожні знаки, характерні будівлі, лінії електропередач або особливості рельєфу інколи дозволяють встановити точне місце зйомки. Тому до офіційного дозволу безпечніше не публікувати подібний контент.
Яка відповідальність лежить на офіційному розслідуванні
Розслідування має встановити не лише безпосередню причину падіння, а й послідовність подій, що передували катастрофі. Це потрібно для того, щоб за можливості не допустити повторення аналогічної ситуації. Якщо буде виявлена технічна проблема, перевірку можуть поширити на інші літаки відповідного типу або окремі агрегати.
Якщо причиною стануть особливості експлуатації, погодні умови чи сукупність чинників, відповідні служби мають підготувати рекомендації. У військовій авіації такі рішення можуть стосуватися обслуговування, підготовки екіпажів, порядку планування польотів або використання певних систем.
Проте значна частина матеріалів розслідування може залишитися закритою. Це особливо ймовірно, якщо політ був пов’язаний із бойовим завданням або застосуванням озброєння. Громадськості можуть повідомити лише загальну причину, не розкриваючи оперативних подробиць.
Пам’ять про загиблих авіаторів
Трагедія забрала життя двох військовослужбовців Повітряних сил — Богдана Загарулька та Богдана Бабенка. Вони перебували на борту Су-24М і виконували поставлене завдання. Для їхніх родин, побратимів і всього підрозділу ця втрата стала тяжким ударом.
На момент появи перших офіційних повідомлень дата та місце прощання не називалися. Такі відомості зазвичай публікують після узгодження з родинами загиблих і місцевою владою. Редакціям та користувачам соціальних мереж важливо поважати приватність близьких і не поширювати неперевірених особистих даних.
Повітряні сили підтвердили сам факт катастрофи, загибель екіпажу та проведення робіт на місці падіння. Причини трагедії ще належить встановити. До завершення офіційного розслідування достовірними залишаються лише повідомлені військовим командуванням факти: Су-24М зазнав катастрофи на Хмельниччині, цивільні попередньо не постраждали, а обидва українські авіатори загинули під час виконання завдання.
Раніше під час нічної атаки на Київ росіяни вбили медика екстреної допомоги Сергія Смоляка.
