Бачте, погано ви вчора старалися, і сьогодні знов багато випадків. Не дотягнули, правда, трохи до нового антирекорду.
Щоправда, скоро вихідні, тестів зроблять менше, і в понеділок буде брифінг із гарними новинами. Плекаю в душі сподівання, що нам за це подякують.
Але без жартів – розберімося, що відбувається.
Відбувається очікуване (усіма, крім міністра) збільшення випадків після послаблення карантину.
Погляньмо на графік. На ньому – нові випадки та щоденні тести за період публікації статистики.
Синя крива – нові випадки, подані як 7-day moving average (професор Паніотто, який намагався вчити мене соціології, якось гарно це українською називав, але я забув), тобто щодня ми дивимося на середнє за попередні сім днів. Це дає змогу згладжувати стрибки туди-сюди, які ми бачимо, наприклад, через те, що у вихідні та робочі дні проводять різну кількість тестів.
Сірі стовпчики – кількість нових тестів за кожен день, а сіра крива – семиденне середнє цих тестів.
Добре видно, що якраз через два тижні після послаблення карантину крива випадків пішла вгору. А крива тестів – униз. Із цього такі висновки:
1. Це не про антирекорди або рекорди, а про чітку тенденцію, яка почалася орієнтовно 4 червня.
2. Ця тенденція не через те, що стали робити більше тестів, і не через те, що вони назбиралися за кілька днів, як вчора сказали в МОЗ.
Читайте також: Степанов знайшов крайніх у коронавірусних антирекордах і натякнув на можливе посилення карантину
3. Затримка в тому, як наша система тестування показує реальну картину – два тижні. Що би МОЗ не говорив про те, що тести навчилися робити за кілька днів. Або що би там не казали йому з регіонів.
Що мав би робити уряд здорової людини, побачивши цю тенденцію.
1̶. ̶П̶о̶б̶а̶ч̶и̶т̶и̶ ̶в̶е̶л̶и̶к̶у̶ ̶ц̶и̶ф̶р̶у̶ ̶і̶ ̶п̶р̶о̶в̶е̶с̶т̶и̶ ̶і̶с̶т̶е̶р̶и̶ч̶н̶и̶й̶ ̶б̶р̶и̶ф̶і̶н̶г̶, ̶з̶в̶и̶н̶у̶в̶а̶т̶и̶в̶ш̶и̶ ̶в̶ ̶у̶с̶ь̶о̶м̶у̶ ̶л̶ю̶д̶е̶й̶.
1. Побачити власне тенденцію. Не реагувати на цифри кожного дня.
2. Ще в день послаблення карантину мати кілька сценаріїв поширення. Базовим мав би бути сценарій невеликого контрольованого росту випадків. До цього можна було дійти за допомогою здорового глузду та короткого огляду досвіду в інших країнах. Оптимістичний сценарій – незмінна кількість нових випадків. Песимістичний – неконтрольований різкий ріст нових випадків. Сподіватися на зменшення випадків після послаблення обмежень (у наших умовах) – це дитячий садок.
3. Визначити, за яким сценарієм розвивається ситуація. Пояснити це людям. Пояснити, чому так може бути та що робити. Пояснити, що може відбуватися в подальшому та які можуть бути варіанти дій.
4. Запровадивши адаптивний карантин, дотримуватися його принципів. Тобто розуміти, в яких саме регіонах і завдяки чому відбувається збільшення випадків. Готувати локальні заходи у відповідь.
Стрімкий ріст нових випадків, ви не повірите, відбувається тільки у двох областях – Львівській і Донецькій. Ще в кількох, зокрема в Києві, ріст помірний, а в більшості областей – цифри стабільні або зменшуються.
Уряд здорової людини намагався би зрозуміти, що саме відбувається у Львівській області, та подумав про можливі заходи.
Читайте також: У дружини Зеленського виявили COVID-19
А ще його би занепокоїла різка зміна кривої в Донецькій області, яка перебуває на кордоні контрольованих Росією територій. Росія, а не Європа, нагадаю, на сьогодні один із головних епіцентрів пандемії.
5. Уряд здорової людини ще 22 травня, маючи за базовий сценарій зростання нових випадків, широко, постійно та дисципліновано комунікував би з людьми про те, що робити, аби стримати поширення, але без карантинних обмежень.
Й у план комунікацій не входило би відвідування кафе без масок і за участю головного санітарного лікаря. Уряд здорової людини розумів би, що одне це відео та чудові коментарі після нього множать на нуль мільйони плакатів, надрукованих і розвішаних за кошт платників податків.
6. Уряд би створював умови для дотримання соціальної дистанції та гігієни, наприклад, поставив би антисептики в метро. Може, в МОЗі не повірять, але маски в метро люди переважно носять. Але вберегтися від зараження з поверхонь майже неможливо.
Це зробив би уряд здорової людини. А уряд України вірив і далі вірить, що вірус долає саме карантин, а не тестування + ізоляція, дотримання дистанції та гігієна. Санстанцію не відновили, але дух її живе.
В уряду, схоже, не було плану після послаблення карантину. Замість нього було сподівання на диво. Дива не сталося. Це дуже розчарувало уряд.
Замість проголошеного адаптивного карантину насправді він далі вірить у стратегію “адаптивного вимикача” – “выкл./вкл”.
Реальна комунікація уряду була протилежною до його офіційних закликів.
Уряд думає, що люди – причина поширення вірусу, а не ресурс для стримування цього поширення.
Спостерігаємо. Бережемо себе.
Leave a comment