В Україні повним ходом йде осінній призов, який триватиме до 31 грудня й під час якого на строкову службу планується залучити близько 15 тисяч українців. І саме в цей період у Міноборони заявили про наміри скасувати призови з метою подальшого переведення українського війська на стовідсоткову контрактну основу. Чи доречно це в умовах війни й наявного відтоку контрактників, «ВВ» спитали у експертів.
Нагадаємо, міністр оборони Андрій Загороднюк заявив, що цілком реально відмовитися від призовів на строкову службу.
«Система побудови Збройних сил України не має базуватися на строковиках. Основний компонент – професійна армія. Це можливо зробити. Не можна сказати: у нас відтік, тому давайте закривати строковиками. Наше системне рішення – залучення професіоналів», – заявив він.
Міністр зазначив, що перехід українського війська на 100% контрактну основу є його персональною метою. Правда, додав, що скасування призовів відбудеться не так скоро.
«Ми рухаємося до професійної армії згідно зі стандартами НАТО, яка буде професійною, підготовленою й оснащеною», – додав Загороднюк.
Він уточнив, що наразі триває перегляд структури ЗС й після його завершення можна буде казати про конкретні строки скасування призову.
Щоправда, чи то під впливом передвиборчих обіцянок Зеленського, чи то надихнувшись заголовками у ЗМІ, суспільство чомусь вирішило, що цей призов вже останній. Тому комісару Київського міського військового комісаріату полковнику Сергію Клявліну довелося конкретизувати меседж міністра.
«Я вважаю, що відміну строкової військової служби найближчим часом не слід очікувати, тому що країна перебуває в стані війни, ведуться бойові дії і нам потрібні підготовлені резерви», – зазначив він.
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан ПЕТРЕНКО у коментарі «ВВ» констатував, що наразі більшість розвинених країн віддають перевагу контрактній моделі армії.
«Це – світова тенденція. Це цілком логічно, адже сьогодні зазвичай ведуться мобільні війни, в яких у переважній більшості задіяні професійні військові, в тому числі у складі сил швидкого реагування. Мені здається, що незалежно від того, відбувається війна чи ні, саме професійні підрозділи відіграватимуть найважливішу роль», – повідомив він.
Експерт додав, що кожна країна вирішує для себе, яка модель армії для неї більш пріоритетна. Він навів полярні приклади двох країн, які стикалися раніше з російською агресією. Так, Грузія після 2008 року вже у 2016-му стала на 100% контрактною й надалі залишається такою. А ось Литва, де до анексії Криму та війни на Донбасі була контрактна армія, вирішила повернути призов, щоб мати можливість протистояти РФ у разі її агресивних дій.
На думку експерта, нинішні заяви можновладців про відмову від строкової служби більше нагадують спроби опанувати популярні у суспільстві ідеї. Проте на сьогодні зарано казати про скасування призовів, адже для цього потрібно виконати певні завдання.
«Не сформована потужна рекрутингова машина, яка б залучала українців до лав армії. Також відсутня належна матеріально-технічна база, бо попри те, що у Збройних силах середній по країні рівень зарплат, воїни постійно ризикують своїм життям. Але найголовніше – належне ставлення до тих, хто присвячує своє життя Збройним силам. Практика свідчить, що багато хто йшов із армії через негуманне ставлення керівництва, а також через придушення ініціативності людей із бойовим досвідом в АТО і ООС у їхніх намаганнях осучаснення армії. «Совковий» підхід, де командир завжди правий і де рядовий та молодший офіцерський склад не є людьми, не здає позицій. І якщо були сподівання у 2014-15 роках, вже в наступні декілька років система перемогла», – додав Богдан Петренко.
Своєю чергою військовий експерт Олег ЖДАНОВ вважає, що перехід українського війська на 100% контрактну основу був би доречним навіть зараз, якби державна політика країни була спрямована на посилення обороноздатності.
«На жаль, така політика наразі відсутня. Попереднє керівництво країни також не було зацікавлене в зміцненні обороноздатності, що призвело до затухання патріотичної хвилі й інших складових збройних сил. Де-факто влада наразі стоїть спиною до армії. Тому на сьогодні за всіма ознаками недокомплект особового складу перебуває на межі боєздатності частин і підрозділів. Фактично ми дійшли до того стану, що нині строковик є питанням життєздатності Збройних сил. Адже попри те, що строковиків не направляють у зону ООС, вони виконують господарські роботи на 2-3-ій лінії оборони», – пояснив він у коментарі «ВВ».
За його словами, на сьогодні через відсутність воєнної доктрини в нас немає і не буде відповіді на запитання, яку армію в Україні ми хотіли б мати за чисельністю, рівнем комплектування підрозділів, технічним укладом озброєння тощо. На жаль, ухвалена у 2017-му Концепція нацбезпеки і оборони на це відповіді не дає.
«Про що казати, коли в армії досі керуються переведеним на українську мову радянським уставом. Тому якщо вже казати про відмову від призову, потрібно розпочинати з підвищення престижності професії військового та власне мотивації вступати до лав Збройних сил. Найкращим показником роботи держави в цьому напрямку є хоч невеличкі, але черги у військкоматах. Це потрібно для проведення більш-менш якісного відбору не тільки за станом здоров’я, а й морально-психологічним станом та рівнем освіченості призовників», – зазначив Олег Жданов.
Обидва експерти впевнені, що ідея переходу на контрактну модель цілком вірна й можлива за умов належної мотивації, матеріально-фінансового забезпечення війська та реформування збройних сил, у тому числі системи управління. Проте, на їхню думку, поки що, на жаль, українці почують лише красиві заяви й побачать небагато дій у цьому напрямку.
Олена САФОНОВА
Leave a comment