Росія заплатить високу ціну у випадку нової військової агресії проти України, а Київ – навіть попри те, що не є членом Альянсу та формально не підпадає під статтю про “колективну безпеку”, – вже зараз може розраховувати на підтримку з боку НАТО у разі нападу РФ.
І йдеться не лише про Київ, в Альянсі взагалі готові приділяти більшу увагу безпеці партнерів.
Такі заяви пролунали за підсумками міністерської зустрічі Північноатлантичного альянсу в Ризі, пише Юрій Онищенко для “Європейської правди”, інформує UAINFO.org.
Та й загалом Росія забирає дедалі більше уваги Альянсу. Зараз НАТО готується до оновлення своєї стратегії, і безпекова ситуація на східному фланзі стане ключовим питанням у її формуванні. Тим часом Україна пропонує партнерам свій пакет заходів для стримування РФ, а в Альянсі почали грунтовно обговорювати санкції проти Москви.
На цьому тлі Росія намагається шантажувати НАТО, вимагаючи відмовитися від розширення на схід, та виставляє себе жертвою і заявляє про загрозу з боку України.
Погляди на Росію
Міністерська зустріч цього разу проходила не в Брюсселі, як це здебільшого відбувається, а в столиці Латвії. Місце проведення обрали не випадково – це сигнал підтримки країн Балтії, які найбільше серед членів НАТО потерпають від гібридних загроз Росії, а віднедавна мають і суперечки з Китаєм, як-от Литва.
Тема російської агресії стала однією з ключових, враховуючи нарощування військових сил РФ на кордоні з Україною. До Риги запросили також главу МЗС України Дмитра Кулебу, щоб особисто обговорити спільні подальші дії.
Це саме по собі важливо, зважаючи на те, що від 2017 року зустрічей Україна-НАТО на рівні міністрів або вище не відбувається – їх вже понад чотири роки поспіль блокує Угорщина на знак протесту проти змін освітнього законодавства.
Втім, це не означає, що угорське вето зникло.
Щоби підтримати Україну, формально не порушуючи угорську блокаду, в Альянсі задіяли “креативний” формат зустрічі: окрім українського міністра, на неї запросили також грузинського. І вийшло, що це не Комісія Україна-НАТО, а щось ширше – а ширші формати уряд Орбана не обіцяв блокувати.
Хоча ніхто не приховував: головною темою для переговорів міністрів є українське питання. А саме російські військові маневри, у яких західна розвідка бачить підготовку до нового етапу російської агресії.
Україна поки не є членом НАТО, тому на неї не поширюється стаття 5 договору Альянсу, яка передбачає колективний захист у разі нападу на одного із союзників. Та за підсумками зустрічі у Ризі в НАТО чітко заявили, що попри це не збираються залишати свого ключового партнера наодинці з російськими військами.
“Ми бачимо ситуацію навколо України і знаємо, що Росія вже використовувала силу проти України та Грузії і тримає військові сили в Молдові. Тому слід припускати можливість, що Росія знову розглядає варіант застосувати силу. Ми можемо сподіватися на краще, але ми маємо бути готовими до найгіршого”, – заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.
Військове посилення
У НАТО часто говорять про важливість діалогу з Росією (саме через це час від часу з Брюсселя лунають заклики про відновлення роботи Ради Росія-НАТО, які так дратують Україну). Втім, “діалог” не дорівнює “дружбі”: йдеться саме про спілкування, а не про прощення.
До того ж нині у НАТО визнають, що Москва ігнорує їхні заклики до розмов. Тому Альянс активно працює над військовим компонентом і зміцненням своєї оборони.
Основні зусилля сконцентровані на східному фланзі, де, окрім Росії, тепер ще й загострилася ситуація з Білоруссю.
Під час ризької зустрічі Столтенберг заявив про готовність НАТО швидко відправити в Латвію до 40 тисяч військових, якщо буде потреба.
Крім того, Латвія офіційно заявила, що хотіла б мати постійну військову присутність США, щоб стримувати Росію, а також хоче посилити свою оборону за допомогою американських систем протиракетної оборони Patriot (розгортання яких традиційно дуже нервує Кремль). Це – на додаток до багатонаціональних бойових груп, які вже розгорнуті у країнах Балтії з 2017 року.
Другий важливий компонент – підтримка армій країн-партнерів, зокрема України.
“НАТО активно сприятиме створенню військових можливостей України та Грузії, які забезпечать їм можливість захищати себе. Ми проводимо навчання, забезпечуємо обмін інформацією, постачаємо техніку, також підтримуємо процес реформ”, – заявив Столтенберг.
Він також закликав країни-члени до активної двосторонньої оборонної співпраці з Києвом. Того ж дня стало відомо, що Франція та Україна підписали контракт про будівництво п’яти катерів для потреб Держприкордонслужби. Будуватимуть нові судна у Миколаєві. Загалом українські прикордонники отримають 20 таких кораблів, 15 з яких побудують у Франції.
Ще одна ідея, яка дискутується, але поки що не затверджена – спрямувати в Україну військовий контингент з окремих держав-членів Альянсу. Причому для стримування можливої агресії РФ не потрібно буде навіть спрямовувати їх на Донбас – достатньо, щоби військові були розташовані десь не дуже далеко від кордону.
І тоді напад РФ на місце їхнього розквартирування означав би напад на військових цієї натівської держави, а не лише на українську армію.
Втім, військові засоби стримування агресії Росії – не єдині, до яких може вдатися Альянс.
Санкції нового типу
У Ризі несподівано часто лунали заяви про санкції, в тому числі економічні.
Несподівано – бо на базі НАТО досі про санкції взагалі не йшлося.
Альянс – це військово-політичне об’єднання, він не має економічної компоненти, а тому сам по собі не запроваджує санкції, як це робить, до прикладу, Євросоюз. Втім, у Брюсселі знайшли свій, і доволі креативний шлях долучитися до спільного санкційного тиску.
Як пояснив Столтенберг, Альянс стане платформою для координації таких дій з боку країн-членів. І ці санкції можуть бути болючішими за європейські, адже йдеться про спільні дії Європи, США та Канади. “Ми представляємо 50% світового ВВП, і, звичайно, має значення, коли союзники обговорюють використання економічних санкцій проти Росії. І ми бачимо готовність застосувати такі санкції”, – зауважив генсек.
І найголовніше: в Альянсі узгодили шлях, за яким санкції не потребуватимуть одностайності.
Це – вимушений крок для Альянсу, бо одна з держав-членів, Туреччина, вже заявила, що не буде долучатися до спільної санкційної політики щодо Росії. За звичайними натівськими процедурами це означало би, що санкції взагалі зірвалися. Щоби обійти це обмеження, санкційну політику ухвалюватимуть не у вигляді формального рішення НАТО, а як спільну позицію держав-членів.
Наприклад, як рішення 29 держав (у той час, як з Туреччиною в НАТО є 30 членів).
Рішення, оголошене Столтенбергом, підтвердили і союзники.
Держсекретар США Ентоні Блінкен публічно попередив Кремль про готовність застосувати жорсткі економічні заходи. “Ми готові змусити Росію заплатити високу ціну за подальшу агресію проти України. Ми чітко дали зрозуміти Кремлю, що будемо рішуче реагувати, в тому числі за допомогою низки економічних заходів, від яких ми утримувалися в минулому”, – сказав він.
Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс також застерегла Росію від стратегічної помилки та додала, що “прихована” агресія з боку РФ викличе точно таку відповідь, як і відкритий військовий напад. “Ми вже бачили цей сценарій Кремля і раніше, коли Росія хибно стверджувала, що її незаконна анексія Криму була відповіддю на агресію НАТО. Будь-яке припущення про те, що НАТО провокує росіян, явно неправильне”, – сказала вона, проїхавшись перед тим на танку в Естонії.
Деталей можливих економічних санкцій Альянс публічно не розкриває.
Кулеба, втім, підтвердив, що санкції дійсно стали одним з ключових елементів, які запропонувала Україна партнерам з НАТО в рамках комплексного пакета стримування, який складається з політичних, економічних та безпекових заходів.
“Він спрямований на те, щоб знеохотити Росію вдатися до найгіршого сценарію дій. Демонструючи силу зараз, ми уникаємо потреби доводити її пізніше”, – пояснив він.
“Антиросійська” стратегія
У Ризі міністри також обговорювали ключовий для Альянсу документ – нову Стратегічну концепцію, яка має бути ухвалена на саміті влітку 2022 року. Вона визначає колективну оцінку безпекового середовища та скеровує майбутній політичний і військовий розвиток Альянсу.
Востаннє стратегію оновлювали ще 2010 року.
Відтоді безпекова ситуація у світі кардинально змінилася. Достатньо лише сказати, що у чинній, тобто застарілій стратегії співпраця НАТО і Росії визначена “стратегічно важливою, оскільки вона робить внесок у створення спільного простору миру, стабільності і безпеки”. При цьому Україна в документі згадується лише двічі в одному абзаці.
Немає сумнівів, що нова стратегія врахує новий підхід НАТО до відносин з Росією, яка окупувала Крим та розгорнула бойові дії на Донбасі.
Тим більше, що нинішнє обговорення документа відбувалося на тлі заяв Кремля про успішне випробування нової гіперзвукової ракети морського базування.
Одночасно Кремль почав висувати свої вимоги до Альянсу.
У Москві вирішили окреслити свої “червоні лінії” для НАТО і нині вимагають письмових гарантій, що Україну не приймуть в Альянс.
Також президент РФ за останні дні особисто кілька разів назвав Україну загрозою для Росії. Очевидно, що найближчим часом це буде новий наратив Кремля, який активно просуватимуть на міжнародних переговорах.
У НАТО не стали зволікати з відповіддю і чітко дали зрозуміти Путіну, що не він вирішуватиме майбутнє України.
“Лише Україна і 30 союзників НАТО мають вирішувати, коли Україна буде готова приєднатися до Альянсу. У Росії немає права вето у цьому питанні і немає права встановлювати сфери впливу і намагатися контролювати своїх сусідів”, – наголосив генсек.
Українська сторона залишилася задоволена підсумками зустрічі. За словами Дмитра Кулеби, він почув відповіді на заклик поглиблювати співробітництво з Україною у військово-технічній сфері та надсилати чіткі сигнали Росії на всіх рівнях про те, що будь-яка нова хвиля збройної агресії стане непосильною ношею для Росії.
Детальніше про позицію НАТО російському міністру Сергєю Лаврову особисто розповість держсекретар США Ентоні Блінкен на полях зустрічі ОБСЄ в Стокгольмі.
І якщо коротко підсумувати домовленості, то поки що для стримування Росії задіюють дипломатичні зусилля, але якщо вони виявляться марними, у НАТО матимуть також готову військову та економічну відповідь державі-агресору.
Leave a comment