Нумо ще раз, по пунктах, аби всі зрозуміли
Коли Зеленський прийшов до влади, Росія прийшла до думки, що її проблеми можна вирішити без тотальної війни, просто досягнувши своїх цілей руками самих українців. Багато європейських політиків розвели б руками, якби, наприклад, українська сторона в законний спосіб надала б “автономію” Луганську й Донецьку, чи якби Україна перестала би згадувати про Крим. Це було б рішенням самої України, рішенням законного президента чи парламенту.
І до цього справді йшло. Російські канали нахвалювали Зеленського, ОПЗЖ розквітало, йшли щільні перемовини (а я точно знаю, що йшли) про формальну чи неформальну коаліцію “слуг” й ОПЗЖ у Верховній Раді, на фронті панувала “тиша” (саме в лапках), і замість убитих ворогів армія показово звітувала про дні без пострілів у бік супротивника.
Читайте також: Портников: Що не так із боротьбою Зеленського з ворогами? Треба просто перестати думати про себе
Але із цілої низки причин, про які вже написано багато й можна написати ще більше (бо якщо в аналітиці немає прізвища “Льовочкін”, то це не аналітика, а роздуми на тему), Офіс президента разом із РНБО розвернулися на 180 градусів і пішли у напрямку, прямо протилежному тому, яким ішли майже два роки. По Медведчукові (саме по ньому, а не по Бойко, наприклад) завдали дуже сильного удару. Цей удар разом із потенційно можливою зараз ліквідацією (точніше, переформатуванням) ОПЗЖ і “Партії Шарія” як юридичних осіб зі статусом політичних партій фактично закривають Російській Федерації вікно для політичного впливу на Україну.
Вдумайтесь у цю фразу, покрутіть її в голові. Вона дуже важлива. Росія планувала ліквідувати українську незалежність руками українських громадян, через номінально українські партії, вибори та ЗМІ. За останні тижні ця можливість якщо не ліквідована цілком, то зазнала дуже важких втрат, і шанси на її реалізацію впали катастрофічно. Якщо й тільки якщо Україна (я не кажу – Зеленський, і ви розумієте чому) зараз доведе справу до кінця, то Росія втратить шанс знищити нашу незалежність нашими ж руками, оминувши відкритої війни й усіх утрат, які йдуть поруч із війною – санкцій, падіння економіки та зовнішньополітичного тиску. Про втрати в людях я й не кажу, Путінові люди нецікаві.
Отже, у Росії залишаться лише два варіанти. Залишити Україну у спокої чи підняти ставки. У спокої нас не залишать, тим паче після такого публічного ляпаса Путінові особисто. Тож буде нарощування конфлікту. Можливо, до рівня повноцінної війни вже без “проксі”, на всіх напрямках.
Що потрібно робити зараз? Тількі дві речі.
1. Якомога швидше знищити всі залишки російської агентури, бо поранений звір іще загрозливіший. Проросійські партії – ліквідувати. Медведчука, Шарія, Козака, Портнова, Татарова – у тюрми. Патріотів – на волю. Це буде сигналом усій країні й усьому світові. Що Україна повертається на правильний шлях. Що Україна не здалася. Що ми битимемося. Що ми битимемося з усім, що готує нам доля.
Читайте також: “Іноді ліпше мовчати”: що не так із заявою Зеленського про загибель трьох вояків на фронті
2. Готуватися до великої війни.
Все.
Крапка.
Те, що розпочав Зеленський – це відкрита війна. І я не впевнений, що він розуміє масштаб і наслідки своїх дій. Принаймні всі наслідки.
Але удару завдано. Звір поранений. Звіра треба добити й готуватися до навали всієї зграї.
Інакше нам залишається лише героїчна поразка. А я особисто прихильник героїчних перемог.
Dixi.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube
Leave a comment