Ще кілька днів тому близькі до влади коментатори намагалися довести, що головна причина відставки колишнього президента України Леоніда Кучми з посади керівника нашої делегації у ТКГ – похилий вік ветерана української політики й олігархії
Про це для “Еспресо” пише Віталій Портников.
Не знаю, як вони пояснюватимуть, що наступником 81-річного Кучми став 86-річний Кравчук. А втім ці пояснення не мають ніякого значення. Як не має ніякого значення сама зміна керівника української делегації у ТКГ. Тому що Мінськ – це імітація перемовин, а не перемовини.
Читайте також: Ніякий мир Зеленському й Ко не потрібен, вистачить і його декорації – Портников
Москві ці переговори потрібні лише для того, щоб тягнути час, дестабілізувати ситуацію в нашій країні й чекати того президента, який піде на умови Кремля та капітулює. А до цієї капітуляції Путін не збирається ані виводити війська з Донбасу, ані припиняти війну.
Києву ці переговори потрібні насамперед для того, аби зберігати режим санкцій, демонструвати Заходові, що Росія не збирається виконувати Мінських угод, отож не можна послаблювати тиск на неї. Для Києва теж важливо тягнути час – до послаблення позицій Росії або краху путінського режиму, коли б цей крах не настав.
У Володимира Зеленського на цих перемовинах свій інтерес – він імітує зусилля, які повинні привести до закінчення війни. Імітує так, щоб, із одного боку, задовольнити запити своїх прихильників, у цілому байдужих до майбутнього Української держави, а з іншого – щоб не допустити кроків, які приведуть до масових виступів патріотичних сил. І, зрозуміло, що при цьому ніякого реального результату Зеленський досягти не може. Якщо він не капітулює – війна триватиме. Якщо капітулює – він утратить владу, зіштовхнеться із нищівним народним протестом.
Читайте також: Портников пояснив, чому Кучма вже вдруге пішов із ТКГ
Тоді виникає питання: а що ж тоді на чолі делегації робитиме Кравчук? А нічого особливого. Мотив Кравчука є дуже схожим до мотиву, яким керувався Зеленський, коли вирішив іти у президенти. Некомпетентний телевізійний комік щиро вірив, що війна триває, тому що її продовження хоче Порошенко, а він, Зеленський, швидко домовиться з Путіним ну або обдурить його. Це вже як вийде.
Кравчук теж може про себе думати, що він є хитрішим за Кучму. І зможе “продати” росіянам хитрість Зеленського, який, наприклад, намагається замість закону про особливий статус окупованих територій втелющити Путінові українську реформу децентралізації. Але все це добре тільки в тому разі, якщо вірити, що Путін справді прагне завершити війну, і йому треба “зберегти обличчя”. А якщо не прагне і вважає, що з обличчям у нього все гаразд? Тоді як його обдуриш? Яка різниця – Кучма чи Кравчук?
Різниця тільки в тому, що якщо Кучма у своєму житті завжди керується тільки одним – посиленням впливу свого клану, то у Кравчука в житті зовсім інший інтерес – величальна стаття в енциклопедії і пам’ятник першому президентові десь у центрі Києва. Нічого іншого його не цікавить останні років так 30.
І Кравчук утече з Мінської групи щойно щось загрожуватиме величальному тонові цієї статті й місцю встановлення цього пам’ятника.
Leave a comment