Польські президентські вибори були досить приголомшливими: вони характеризувалися найвищою явкою з часів падіння комунізму 1989 року, запеклим протистоянням між чинним консервативним лідером Анджеєм Дудою та більш соціально-ліберальним мером Варшави Рафалом Тшасковським і, як результат, глибоко розділеною країною
Про це для “Радіо Свобода” пише Рікард Юзвяк.
Сповнений сильних емоцій вечір після виборів закінчився перемогою Дуди з незначним відривом від його конкурента. Він міг програти, і це майже сталося. Виборча комісія зранку в понеділок 13 липня оголосила, що після підрахунку 99,97% голосів Дуда отримав 51,2%, а Тшасковський – 48,8;.
Прогнози від початку весни припускали, що Дуда може перемогти вже в першому турі. Але під час карантину на тлі пандемії дві речі по-справжньому роздратували виборців.
По-перше, владна партія “Право і справедливість” (ПіС), хотіла у травні провести вибори поштовим голосуванням, щоб обійти заходи соціальної дистанції. Тоді лідерові ПіС Ярославові Качинському, якого багато хто вважає фактичним керівником країни, дозволили відвідати варшавське кладовище, що було зачинене для громадськості через вірус. У лімузині й супроводі охоронців він відвідав могилу матері та меморіал своєму братові, колишньому президентові Польщі Лехові Качинському й іншим загиблим в авіакатастрофі у Смоленську 2010 року.
Читайте також: Знову Дуда: як Україні скористатися переобранням польського президента
Цей візит викликав обурення: з’явилася навіть заїдаюча протестна пісня під назвою “Твій біль кращий за мій”. Вона потрапила на перші місця чартів національного радіо в результаті голосування слухачів, але наступного дня зникла звідти. Візит на кладовище та підозра щодо самоцензури з боку радіостанції вказали на дедалі поширенішу думку про те, що керівництво ПіС не лише зловживає владою, але й здійснює негативний вплив на державні ЗМІ.
Водночас головна опозиційна партія “Громадянська платформа” вирішила відкикати свою потенційну кандидатку Малгожату Кідаву-Блонську, заступницю спікера парламенту, яка мала низькі показники в опитуваннях. Замість неї висунули Тшасковсього. Телегенічний мер Варшави, який також був членом Європейського парламенту та євроміністром, в останню хвилину скористався гнівом населення та фактором свіжості, вступивши в передвиборчу гонку.
Та боротьба в кожному випадку обіцяла бути важкою. ПіС підтримує національне телебачення, яке навіть не приховує своїх симпатій до Дуди. Партія намагалася грати на ліберальних позиціях Тшасковського й особливо на його підтримці прав ЛҐБТ. У консервативній польській сільській місцевості це мало великий вплив, як і соціальна політика ПіС, яка користується популярністю зокрема й у великих містах.
В її основі – дитяча програма партії “500+”, названа на честь щомісячної допомоги в розмірі 500 злотих (125 доларів США), що надається кожній польській родині з народження другої дитини. Бідніші родини можуть отримувати такі щомісячні платежі навіть після першої дитини. Така грошова допомога витягнула багато сімей з-за межі бідності, а для інших це перша помітна ознака того, що Польща нарешті наздоганяє Західну Європу не лише економічно, але й у сенсі соціального забезпечення.
Читайте також: У Польщі опозиція оскаржує результати президентських виборів у суді
Більші державні витрати в поєднанні із солідним економічним зростанням і щедрими виплатами з бюджету ЄС пояснюють легку перемогу ПіС на двох останніх парламентських виборах. Вони є панівною силою, і якщо уряд не призначить дострокових виборів, партія триматиме всі важелі влади до 2023 року.
Багато хто побоюється, що ПіС тепер посилить тиск на засоби масової інформації та судову владу, поглиблюючи розбіжності із Брюсселем, який за останні чотири роки розпочав численні процедури порушень щодо Варшави. Ліберальний президент міг би накласти вето на левову частину законодавства, але зараз, здається, Польщу очікує більше протистояння з ЄС та деякими його країнами-членкинями, особливо Німеччиною.
І все-таки ПіС має бути обережною. Польща глибоко розділена, і поділена навпіл. Грубо кажучи, з одного боку – це ліберальна, космополітична, молодіжна західна частина країни, а з іншого – католицька, сільська та старіюча східна. Явка на вибори, що становила близько 70%, є найвищою за всю історію, й обидві сторони були мобілізовані на тлі глибоких взаємних звинувачень.
Хоч обидва кандидати в ніч виборів говорили примирливим тоном, цього може бути недостатньо для того, щоб усе вляглося. Боротьба на виборах була запеклою, а пандемія все ще не закінчилася, тож люди можуть знайти причини для оскарження результатів. Опозиція також буде напружена. Вибори, можливо, були програні, але демонстрації проти уряду можуть набути поширення, що й так уже відбувається після приходу ПіС у 2015 році. Польща може готуватися до довгого та гарячого літа.
Leave a comment