Від Росії до Ірану й Балкан – різні країни світу змушені були перенести вибори через коронавірусну пандемію. Та з послабленням умов карантину повертаються активні дискусії з приводу того, як і коли слід відкривати виборчі дільниці.
Із кінця лютого понад 50 країн світу перенесли дати проведення загальнонаціональних, регіональних чи місцевих виборів.
В Ірані, наприклад, перенесли другий тур парламентських виборів, який мав відбутися 17 квітня, а у Сербії – парламентські вибори, заплановані на 26 квітня.
У той час як європейські держави вже почали запроваджувати у себе карантини, 17 березня президент Росії Володимир Путін затвердив дату голосування щодо змін до Конституції на 22 квітня. Тоді Путін припустив можливість зміни дати.
Одна із запропонованих поправок має дозволити російському президентові знову балотуватися у 2024 році, а потім іще раз у 2030 році. Це означає, що він потенційно зможе залишатися президентом до 2036 року.
Але 25 березня Путін зрештою оголосив про перенесення дати голосування. Нова дата наразі не відома. Деякі аналітики навіть припускають, що голосування взагалі не відбудеться, бо Росія зайнята боротьбою з поширенням коронавірусної епідемії.
Росія також перенесла всі місцеві й регіональні вибори по всій країні, які були заплановані у період з 5 квітня по 23 червня.
Вибори перенесли у Косові, Киргизстані, Чорногорії, Румунії й інших країнах.
Навигация по статье
Белград: перенесення виборів і дебати
Президент Сербії Александар Вучич постає перед можливістю бойкоту парламентських і місцевих виборів із боку опозиції. Це може призвести до ще глибшої політичної кризи.
15 березня, коли Белград оголосив про надзвичайну ситуацію у зв’язку з пандемією, країна якраз перебувала у розпалі передвиборчих кампаній. Парламентські вибори були заплановані на 26 квітня. 16 березня Державна виборча комісія зупинила кампанію.
Але Вучича, лідера владної Сербської прогресивної партії, звинувачують тому, що він використовує свої щоденні виступи для самореклами і підтримки його своїх політичних союзників.
Після того, як Вучич особисто поїхав у місто Нові-Пазар, щоб доставити лікарняне обладнання і провести прес-конференцію, один із п’яти помічників міського голови Емир Ащерич звинуватив президента у проведенні прихованої виборчої кампанії.
Він написав на своїй сторінці у фейсбуці, що Вучич і його партія «більше переймалися собою та політикою», ніж вирішенням надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я.
«Слово «зловживання» занадто слабке, щоб описати цю активну політичну саморекламу в умовах надзвичайної ситуації і небезпечної пандемії», – мовилося в дописі.
Політичні оглядачі очікують, що владна партія Сербії отримає більшість голосів незалежно від дати виборів. Але вони вважають, що їй все ж вигідніше провести їх раніше, ніж пізніше.
Оглядачі прогнозують, що парламентські вибори, ймовірно, відбудуться влітку. Тоді владна партія Вучича якраз зможе скористатися популярністю, яку їй здобула боротьба проти коронавірусу, включно з економічним стимулом обсягом в 11 750 сербських динарів (близько 108 доларів) для кожного громадянина і допомогою держави на виплату мінімальної заробітної плати людям, які постають перед фінансовими труднощами.
Політичні аналітики кажуть, що якщо відкласти вибори до кінця 2020 року, тоді вони можуть зрештою відбутися у самий розпал очікуваної економічної рецесії. Це, в свою чергу, зіграє на руку опозиційним партіям, а не Вучичу, вважають експерти.
Спікер парламенту Мая Ґойкович вже відхилила опозиційні заклики перенести вибори на осінь. Ґойкович, член партії Вучича, сказала, що перенесення виборів до осені порушило б Конституцію Сербії.
Дострокові вибори у Скоп’є
Північна Македонія розпустила парламент у лютому і закликала до проведення дострокових виборів 12 квітня. Це сприйняли як регрес у прагненні країни вступити до ЄС.
Скоп’є припинило всю передвиборчу активність і відклало голосування лише за два дні до офіційного початку кампанії.
Як і у Сербії, терміни всіх стадій перенесених виборів у Північній Македонії автоматично продовжать свій відлік після виходу країни із надзвичайної ситуації.
Посадовці припускають, що це станеться в середині травня.
На коли б не перенесли дату виборів, очікується, що відбудеться запеклий бій між владною лівоцентристською партією «Соціал-демократичний союз Македонії» прем’єр-міністра Олівера Спасовського і правоцентристською, націоналістичною опозиційною партією «ВМРО-ДПМНЕ» («Внутрішньомакедонська революційна організація – Демократична партія македонської національної єдності»), яку очолює Християн Мицкоський.
Як і в ситуації з владною партією у Сербії, очікується, що партія Спасовського отримає більше вигоди, якщо вибори відбудуться швидше, а не пізніше.
Деякі політичні аналітики вважають, що «ВМРО-ДПМНЕ» вигідніше проведення виборів восени, коли економічні умови можуть бути гіршими.
Спостерігачі також кажуть, що владна партія Спасовського може скористатися занепокоєннями з приводу можливості повторного смертельного спалаху коронавірусу, щоб провести вибори раніше.
Поштове голосування у Польщі
Президентські вибори 10 травня у Польщі були досить ексцентричними – виборчі дільниці залишалися закритими, а офіційна явка дорівнювала нулю після політичної кризи, спричиненої суперечками щодо того, як треба проводити вибори у часи пандемії.
Президентські вибори ані формально відклали, ані скасували, бо уряд і опозиція не змогли домовитися про конституційне й безпечне вирішення проблеми. Парламент ухвалив закон про поштове голосування, але організувати все вчасно не вдалося.
Уряд хотів провести вибори до червня, але опозиційні партії кажуть, що це занадто рано.
Час проведення виборів у Польщі став предметом суперечок після того, як карантин підірвав агітацію і не дав кандидатам проводити мітинги.
Спочатку владна польська партія «Право і справедливість» (PiS) хотіла зберегти заплановану дату проведення виборів 10 травня, які, за її словами, могли б безпечно відбутися за допомогою поштового голосування.
Але партія-партнер в урядовій коаліції не підтримала ідею, непокоячись через можливі шахрайства й технічні підводні камені.
Зараз поштові працівники готуються до відправлення бюлетенів для голосування на адреси приблизно 30 мільйонів зареєстрованих виборців. Заповнені бюлетені треба буде вкинути до спеціальних скриньок, які пошта має розмістити по всій країні.
Опозиційні партії, міжнародні спостерігачі за виборами і посадовці Європейського союзу звернули увагу на труднощі у забезпеченні того, щоб вибори поштою були «вільними і чесними».
Опозиція також звинуватила PiS у тому, що вона ставить власні політичні потреби понад безпеку людей, і в тому, що партія не дотримується верховенства права.
Польська опозиція заявляє, що раннє голосування дає несправедливу перевагу чинному президентові Анджею Дуді, союзникові PiS, який постійно перебуває на очах громадськості завдяки виступам на центральних телеканалах, у яких він обговорює антикоронавірусну стратегію уряду. Натомість дев’ять інших кандидатів не могли проводити кампанію.
Лідер партії PiS Ярослав Качинський визнає, що Дуда може втратити значне лідерство у опитуваннях громадської думки, якщо вибори зрештою відкладуть до осені, коли виборці, можливо, відчують наслідки погіршення економічної ситуації.
10 травня, в день «виборів», що не відбулися, Державна виборча комісія Польщі дала голові нижньої палати парламенту 14 днів на оголошення нової дати виборів. Вибори мусять відбутися протягом 60 днів від дати оголошення, нагадали в комісії.
Як заявив голова ДВК Польщі Сильвестер Марціняк, він сподівається, що цей «прорив» дасть можливість провести президентські вибори «повністю демократично, прозоро й чесно».
Таким чином, найпізніший можливий новий термін виборів припадає на кінець липня – якраз напередодні того, як 6 серпня збіжить нинішній термін на посаді президента Анджея Дуди.
Успіхи Південної Кореї
Із-поміж 20 країн, які вирішили провести вибори на тлі епідемії в березні й квітні, Південну Корею вважають державою, яка зробила це найбільш відповідальним чином.
Явка виборців на парламентських виборах 15 квітня склала 66 відсотків і була найвищою майже за три десятиліття.
Більш ніж чверть виборців Південної Кореї подала бюлетені достроково, таким чином знявши тиск із виборчих дільниць у сам день виборів. Загальна кількість виборців у цій державі складає 44 мільйони осіб.
На виборчих дільницях людей забезпечували масками й рукавичками. Кандидати теж мали їх на собі під час заходів у перебігу кампанії.
Кабінки для голосування постійно дезінфікували, а виборці зберігали дистанцію, поки стояли у черзі.
На вході вимірювали температуру людей. Ті, в кого виявляли підвищену температуру тіла, голосували в окремих кабінках.
Південна Корея не запроваджувала такого суворого карантину, як в інших державах.
Навіть хворі виборці, вимушені перебувати на самоізоляції, змогли потрапити на виборчі дільниці і проголосувати після шостої години вечора в спеціально створених для них умовах.
Багато спостерігачів вважають Південну Корею прикладом того, як можна було б безпечно й відповідально проводити вибори в інших частинах світу, у тому числі в США.
«Фіаско» у Вісконсині
Президентські вибори у США мають відбутися, згідно із графіком, 3 листопада.
Але «праймеріз», які визначають кандидатів від кожної партії, припинилися з березня. Кілька штатів почали затримувати голосування у зв’язку з коронавірусом.
У штаті Вісконсин вирішили провести «праймеріз» Демократичної партії 7 квітня разом із кількома іншими штатами – після того, як окружний суд відхилив позови проти проведення виборів у розпал пандемії.
Рішення суду при цьому визнавало, що проведення голосування за графіком створить «безпрецедентні навантаження» для виборців, виборчих працівників і посадовців штату.
Окружний суддя Вільям Конлі переніс вибори на 13 квітня, щоб виборці, які просили подати бюлетені поштою, встигли отримати і відправити свої бюлетені.
Але суд постановив, що рішення про відкладення голосування має ухвалювати демократ-губернатор Вісконсину Тоні Іверс і депутати штату.
Спочатку Іверс заявив, що не має повноважень відкладати вибори, і закликав підконтрольні республіканцям законодавчі збори штату скасувати особисте голосування, а термін голосування поштою продовжити до кінця травня.
Але законодавці відхилили його прохання, змусивши голосування продовжуватись. Іверс 6 квітня видав указ із закликом відкласти вибори на два місяці. Цього ж дня Верховний суд штату заблокував цей указ.
Потім Верховний суд США скасував рішення судді Конлі, повернувши вибори до первісної дати 7 квітня.
У день виборів посадовці в найбільшому місті штату Мілуокі заявили, що можуть відкрити лише п’ять зі 180 виборчих дільниць, бо більшість працівників дільниць старші за 60 років і були відправлені додому через ризик зараження.
Близько 12 тисяч виборців у Вісконсині, які подали заявки на голосування поштою, не отримали бюлетенів до дня виборів.
Тим часом, незважаючи на те, що виборці змушені були ризикувати своїм здоров’ям, ідучи на виборчі дільниці, люди стояли у довженних чергах, щоб проголосувати.
Через кілька тижнів працівники сфери охорони здоров’я в Мілуокі відстежили щонайменше 40 випадків інфікування під час голосування.
Критики називають голосування у Вісконсині 7 квітня «фіаско» з важливими уроками щодо того, як мають відбуватися вибори президента США у листопаді.
Вони кажуть, що уряди штатів і федеральні урядовці мають вжити термінових заходів, щоб підготуватися до масового поштового голосування, захистити працівників виборчих дільниць і виборців, які приходять на дільниці, а також забезпечити всіх людей можливістю проголосувати. На виборах, найімовірніше, чинний президент Дональд Трамп змагатиметься із колишнім віцепрезидентом США Джо Байденом.
Рон Сіновітц
Leave a comment