1 грудня в Києві відбулась акція протесту, яку кількома днями раніше в команді Зеленського охарактеризували як “держпереворот”. Акція тривала всього кілька годин і пройшла без пригод, після чого її учасники пообіцяли провести повторну акцію через тиждень.
Зрозуміло, що ніякого справжнього держперевороту не було і не буде – це політологічні ігри Зеленського з метою купірувати протести проти нього, пише політичний та економічний експерт Тарас Загородній спеціально для Главреду.
Влада боїться протестів. Ресурсів для протидії їм немає, як і активних прихильників. У того ж Януковича свого часу був антимайдан – ідеологічні прихильники, які були готові за нього виступати. Відповідно, вони бояться і, як наслідок, то заливають каток на Банковій, то наганяють силу-силенну поліції.
Але майдан у форматі 2013 року зараз неможливий з різних причин. По-перше, українці стали більше себе поважати і тепер вже ніхто не дасть себе бити і тим більше стріляти. Поліція, до слова, теж це розуміє і не готова йти по стопах “Беркута” – але не тому, що вона така хороша і ласкава, а тому що там усвідомлюють, що поліцейських можуть просто пристрелити, адже зброї на руках у людей дуже багато.
Тому якщо протести і відбудуться, то навряд чи вони будуть численними – швидше, навпаки, вони будуть нечисленними і досить активними, тобто такими, які будуть призводити до певних змін. Слава богу, в Україні існує демократичний шлях – вибори, а значить стабільності країни в цьому випадку нічого не загрожує.
Інша справа, що посилити протестні настрої може, наприклад, можливість прямих переговорів з Російською Федерацією, про що нещодавно заявив президент. Тому що для українців, особливо прихильників Порошенка, це – маркерна тема, проти якої вони точно будуть протестувати, адже відчуття капітуляції і відсутності безпеки країни для багатьох може стати приводом пресингувати Зеленського.
Де-факто Зеленський зараз тестує аудиторію. І якщо переговори з РФ справді почнуться і тим більше, якщо їх очолить Андрій Єрмак, якого і без того звинувачують в роботі на Росію, це може стати маркером для протестів і інші причини у вигляді зростання тарифів і цін тут вже будуть бонусом.
Якась частина людей може стати детонатором для нового витка – точно так само, як, наприклад, це вже відбувалося з побиттям студентів. Якщо згадати 2013 рік, то до цього протести майже загасали, але після того, як все сталося, на вулиці вийшли тисячі людей, якими рухало як відчуття несправедливості, так і факт побиття дітей і безліч інших причин. Але так чи інакше, зважаючи невдоволення політикою Зеленського, у що саме виллються протести зараз залишається тільки гадати.
Leave a comment