Найбагатша людина України Рінат Ахметов зберігає свій вплив за будь-якої влади. Вдалося йому це і за президентства Володимира Зеленського. Але останнім часом у відносинах з владою з’явилася напруженість.
Багато років Рінат Ахметов зберігає статус одного з найвпливовіших бізнесменів України. Профільний бізнес мільярдера багато в чому залежить від рішень державних органів. Це не дозволяє Ахметову триматися осторонь від політичних процесів в країні і підштовхує до вибудовування діалогу з владою, пише РБК-Україна.
Щоб фінансове становище його підприємств не хитнулося в невигідному напрямку, у мільярдера є різноманітні інструменти. Медіаресурс, вплив і гроші допомагають найбагатшому українцю знаходити підхід до будь-якої команди, що прийшла на Банкову.
Можливості Ахметова змушують і саму владу шукати в ньому партнера. Завдяки своїй поступливості і прагматичності, йому вдалося стати найбільш “дружнім” до Офісу президента олігархом, потіснивши з цієї ролі Ігоря Коломойського.
Ось тільки в команді Володимира Зеленського ці відносини сприймають інакше і вважають, що нікому нічого не винні. Незважаючи на всі “жести доброї волі”, зроблені мільярдером №1 в країні, Банкова продовжує грати у свою гру. І слідом за “антиколомойським” з’явився і “антиахметівський” закон.
Навигация по статье
Скрізь свій
Сьогодні Ахметов – найбагатший українець, що займає 327-у сходинку в світовому рейтингу Forbes з капіталом в 7,6 мільярдів доларів. Минулого року американське видання закріпило за ним 875 місце c 2,4 млрд доларів.
Інтереси олігарха багатопрофільні – металургія, енергетика, фінанси, медіа, нерухомість, транспорт і сільське господарство. Все це упаковано під “парасолькою” керуючої компанії СКМ. Серед ключових активів – “Метінвест”, яким він володіє разом з нардепом Вадимом Новинським, енергохолдинг ДТЕК, банк ПУМБ, телекомунікаційна група Vega, Медіа Група “Україна”.
Політичну і економічну вагу Ахметов наростив у період президентства Леоніда Кучми. Його ставка на Віктора Януковича в 2004 році не зіграла і з приходом до влади “помаранчевої” команди для власника СКМ настали непрості часи.
У 2005 році в донецький офіс фірми мільярдера нагрянули з обшуками за вказівкою глави МВС Юрія Луценка. У хід пішли БТР і спецназівці. Мільярдер зумів згладити відносини з новою командою. Пізніше сам Луценко визнав, що ця операція була “грою м’язів”.
Віктор Ющенко, Петро Порошенко, Володимир Зеленський – чи не кожен президент починав свою каденцію з “приборкання” Ахметова. Так, наприклад, з приходом п’ятого президента Антимонопольний комітет (АМКУ) звернув увагу на ознаки монополії ДТЕК, але незабаром інтерес до енергохолдингу мільярдера згас.
Енергохолдинг Ахметова зберігає лідируючі позиції за будь-якої влади (фото: dtek.com)
З історії зі штурмом свого офісу Ахметов, ймовірно, виніс урок – з кожною владою потрібно наводити мости. І відтоді, схоже, слідує йому, хто би не ставав господарем Банкової. Завдяки цій тактиці йому вдалося вистояти і навіть зміцнити свої позиції після втечі Януковича.
З командою Зеленського відносини пішли за тим же сценарієм. Його телеканали досить схвально відгукувалися про нову владу. На прохання президента Фонд Ахметова купив 200 швидких для українських лікарень.
Коли треба було вивозити наших громадян з Китаю на початку пандемії, за ними відправили літак футбольної команди мільярдера “Шахтар”. Тоді ж Банкова попросила найбагатших людей країни скинутися грошима і допомогти в боротьбі з коронавірусом, Ахметов погодився.
У коронакризу один зі стовпів бізнесу олігарха – ДТЕК – увійшов не в кращому становищі. До дозволу на імпорт електроенергії з Білорусі (який, втім, пізніше скасовували, відновлювали і потім знову скасовували) додалося падіння попиту теплою зимою 2019-20 року. На складах ДТЕК накопичувалося вугілля і вже з квітня компанія почала зупиняти роботу деяких своїх шахт. У холдингу забили тривогу і оголосили кризу в енергетиці.
Незабаром в Кабміні з’явилися вихідці з ДТЕК і близькі до нього кадри. З подачі Міненерго почав скорочувати виробництво Енергоатом – компанія, що виробляє атомну енергетику – на користь дорожчої теплової генерації. Найбільший гравець у цьому сегменті – ДТЕК.
Справи для компаній донецького мільярдера розвернулися в кращу сторону. Це підігріло грунт для розмов про обережну прихильність до нього з боку правлячої команди.
За інформацією РБК-Україна, особисто Зеленський та Ахметов не спілкуються. Комунікація йде через співробітників ОП, які доносять потрібні меседжи. “Іноді, але рідше він спілкується з Арахамією. Сам Рінат на Банкову не приїжджає”, – сказав виданню інформований співрозмовник у команді президента.
Масштаб впливу Ахметова занадто великий, щоби не рахуватися з ним. Тим більше, коли воно поширюється на парламент. Формально мільярдер відійшов від політики в 2012 році, коли закінчилася його остання депутатська каденція.
Ахметов двічі був депутатом Верховної Ради (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
Свій похід до парламенту олігарх вважає помилкою. Він заявляє, що відтоді не вів політичну діяльність і політика його не цікавить. Навіть якщо так, то вищестоящих політиків Ахметов цікавить завжди. Просто хороших відносин з Офісом президента в якийсь момент може виявитися недостатньо. Вберегти свій бізнес простіше, коли у тебе є ще й надійна підпора під куполом Ради.
У минулому парламентському скликанні тінь Ахметова була видна досить чітко. Близькою до нього вважалася ціла фракція “Опозиційного блоку”, дружньою – Радикальна партія Олега Ляшка. Зараз цього тилу у мільярдера немає. Мандат отримали тільки шестеро мажоритарників з “Опоблоку”.
Тим не менш, раніше журналісти рахували, що за необхідності він може покладатися на лояльність близько сотні нардепів з різних таборів. У їхньому числі кілька представників “Батьківщини” і близько двох десятків “Слуг народу” з неформальної групи Іллі Павлюка.
“Група Павлюка йому підголосовує ситуативно, коли є окремі вказівки. Так, наприклад, вони збили екологічний закон 4167”, – розповів виданню впливовий співрозмовник в монобільшості.
Зараз у політичних колах Ахметову приписують стосунок до політичного проекту “Україна – наш дім”, яку її голова Борис Колесніков презентував наприкінці травня. Але поінформований співрозмовник видання цей зв’язок заперечує.
Те, як тих чи інших політиків “запускають” в ефір каналів Ахметова, також дозволяє судити про “теплоту” відносин з ними. Крім Колеснікова, найчастіші гості – Олег Ляшко, два екс-прем’єра Арсеній Яценюк і Володимир Гройсман, віднедавна ще й Михайло Саакашвілі.
Мільярдерові належать два рейтингових телеканали – “Україна” з більш розважальним контентом і інформаційний “Україна 24”. Вони нерідко виступають важливим аргументом для перемовин з владою і майданчиком для відправки їй потрібних сигналів.
Останнім часом риторика “Україна 24” вже не здається правлячій команді такою “солодкою”, як раніше, каже співрозмовник в оточенні Зеленського. “Вони починають показувати зуби. Вони стали періодично піднімати не найприємніші нам теми. Але роблять це дуже тонко, граючи форматами ефіру, задають потрібне модерування”, – пояснив він.
Цьому є, як мінімум, одне можливе пояснення – на Банковій вирішили підняти податки для підприємств Ахметова. Він, у свою чергу, почав оборонятися і делікатно проявляти невдоволення.
Стежка компромісів
На один із сигналів від “Україна 24” президент вже відреагував під час нещодавньої прес-конференції, відповідаючи на запитання від ведучого цього телеканалу. Різкий “випад” Зеленського щодо збільшення податку на залізну руду показав: в діалозі з олігархом є розлад.
У прес-службі Ахметова на питання РБК-Україна про відносини з президентом послалися на його коментар для “Радіо Свободи”.
“Я сподіваюся, що в нас з Президентом одна мета – сильна, незалежна, цілісна, демократична й успішна Україна. І все, що мені як бізнесмену потрібно від будь-якого українського уряду – рівні правила гри для всіх, повага до права приватної власності й чесна конкуренція. Від цього виграє Україна й кожен українець”, – заявив бізнесмен.
Ахметов чекає від влади рівних правил гри для всіх бізнесменів (фото: akhmetovfoundation.org)
Кілька співрозмовників РБК-Україна в президентському оточенні говорять більш прямолінійно – певна напруженість між Банковою і Ахметовим все ж є. Першою тріщиною стало відключення ДТЕКом блоків на своїх ТЕС взимку цього року, говорить одне з джерел.
У лютому українська енергосистема опинилася на межі системного збою і віялових відключень. Склади ТЕС і ТЕЦ залишилися з мінімальними запасами вугілля. ДТЕК же відправив частину своїх енергоблоків на аварійний ремонт.
Одна з версій, яку не поспішають відкидати в команді Зеленського: ТЕС навмисне не поповнювали запаси вугілля і призупинили роботу блоків, щоби потім схилити владу піти на поступки в питанні цін і тарифів. У холдингу Ахметова таку теорію заперечували. Але в офісі цю ситуацію все одно розцінили як “недружній хід”.
Черговий виток напруги в цій історії почався в квітні, коли Кабінет Міністрів вирішив поповнити бюджет через податкову реформу. Так чиновники пропонують збільшити щорічні надходження на 50-60 млрд гривень. Зміни до Податкового кодексу розробив Мінфін з ініціативи Банкової. Рада може ухвалити їх у першому читанні на пленарному тижні з 29 червня по 2 липня.
У законопроекті №5600 передбачені норми, що стосуються різних галузей. Але найбільше на слуху – підвищення ренти на видобуток залізної руди. В уряді хочуть поміняти базу розрахунку оподаткування і прив’язати ренту до світової ринкової ціни. Понад половини руди в Україні видобуває холдинг “Метінвест”.
“Зараз з тонни видобутої руди підприємства платять трохи більше двох доларів. При ціні на руду 180-200 доларів. Мінфін запропонував шкалу, згідно з якою, якщо ціна на руду нижче 100 доларів за індексом China Platts – це 3,5%. Якщо від 100 до 200 доларів – це 5%, якщо більше 200 доларів – 10%. Це абсолютно обґрунтована шкала, яка дозволить українцям отримувати більше від своїх копалин”, – пояснив виданню голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев (СН).
Сам він не бачить потенціалу для обговорення шкали в бік зниження. Соратники Ахметова ці зміни не схвалюють. Проти норм про ренту в законопроекті виступає і ArcelorMittal, і Ferrexpo, і всі інші виробники руди, каже нардеп Муса Магомедов. До того, як обратися до парламенту, він керував Авдіївським коксохімічним заводом, що входить до холдингу “Метінвест”.
За його словами, підхід до розрахунку ренти від індексу і встановлення шкали – це правильне рішення. Але в ньому є прогалини, які слід виправляти, зазначив Магомедов.
“Як базу взято найвіддаленіший ринок – Китай, хоча багато українських підприємств, що видобувають руду, з Китаєм навіть не працюють. Здебільшого залізорудна сировина продається всередині України або в Європу. Чому вони мають орієнтуватися на Китай? Що цікаво, коригування на вартість доставки вирішили не враховувати, а вона досить висока. В середньому 30-35 доларів за тонну. Так не правильно”, – сказав виданню нардеп.
Він додав: наступного року прогнозують істотне падіння ціни на залізорудну сировину – нижче 100 доларів за тонну, без коригування на вартість доставки галузь серйозно постраждає. Тому потрібна формула розрахунку, що працює і на підйомі ринку, і на падінні.
Підвищення ренти на руду неприємно вдарить по бізнесу Ахметова (фото: ugok.com.ua)
У законопроекті прописана ще низка положень, які можуть нашкодити бізнесу Ахметова. Це і скасування пільг при оренді землі для гірничодобувних підприємств, і введення акцизу для відновлюваних джерел енергії. Але всі вони б’ють по ньому не так сильно, як норма про ренту на руду.
Ще один близький соратник Ахметова так пояснив невдоволення найбагатшої людини країни і його оточення: міняти правила гри на ходу, в залежності від кон’юнктури ринку – “поганий тон”. Але водночас він запевнив, що ніякої напруги між акціонерами “Метінвесту” і владою немає.
“Не потрібно шукати, як кажуть, чорну кішку в темній кімнаті. Ніяких напружень немає ні з президентом, ні з Кабміном. Звичайно, будь-яка влада хоче отримувати більше податків. І коли вона бачить, що ціни на руду трохи пішли вгору, то намагається збільшити податок. Не потрібно шукати якусь приховану сторону в цьому. Думаю, що компроміс за ставками буде, пошук компромісу йде”, – пояснив співрозмовник.
З цим погоджуються і в президентській команді. За словами одного з джерел, рента буде підвищуватися, але рішення буде компромісним.
***
Останні дії Зеленського демонструють, що будь-яка залежність від великого бізнесу йому не до душі і тісно дружити з ним він не буде. Це, схоже, і вилилося в президентський законопроект про олігархів. Щоправда, ні самим олігархам, ні Ахметову, який називає себе “інвестором”, документ сильної шкоди не принесе. Швидше – репутаційний удар.
Інша справа, коли влада замахнеться на їхній бізнес, тоді, цілком ймовірно, прийде черга екранних “кнопок”. Маючи контроль над головними телеканалами країни, скривджені бізнесмени можуть спробувати знищити особистий рейтинг Зеленського. Але і проти таких кроків президент вже знайшов зброю у вигляді РНБО і санкцій.
Але тональність і представників влади, і соратників Ахметова показує: обидві сторони усвідомлюють, до чого може довести війна між ними. Тому розв’язувати її поки ніхто не збирається.
Leave a comment