Путін запропонував зміни до російської конституції. Депутат Державної думи Клішас пояснив: це щоб ніхто ніколи – ні президент РФ, ні прем’єр, ні парламент – не міг вести переговори про повернення Криму Україні. Як видно, страх, що колись таки доведеться повертати вкрадене, їх не полишає
Про це для “Тижня” пише Ігор Лосєв.
Можна написати геть усе та щиро вірити, що написане керуватиме реальним життям, яке дисципліновано підкорятиметься законам, нормам і кодексам. Сибірські шамани були абсолютно переконані, що їхні закляття обов’язково реалізуються. Керуючись цією шаманською логікою, складається враження, нібито варто записати в закон, що на всій території РФ заборонені крадіжки, і негайно перестануть красти, а якщо заборонити хабарі, то всі перестануть їх брати.
Читайте також: Референдум у багажнику: Портников пояснив, у чому головна помилка Путіна
Московські аналітики, напевно, вважають (а може, і сам Путін), що Радянський Союз розвалився тому, що в його конституції зберігалося право республік на вихід зі складу СРСР. А чому ж раніше, до 1990-1991 років, ніхто це право й не намагався використати, хоча воно існувало у відповідних радянських документах і в 1930-1980-ті? Ні, стали виходити тому, що Радянський Союз утратив свою силу, і почався природний процес його дезінтеграції, геть незалежний від того, що там де було записано. Невже Литва, Грузія, Естонія та інші не вийшли б із Союзу, якби в його конституції не було статті про право на вихід? Малограмотний кагебістський опер не знає багатьох фактів світової історії. Хіба північноамериканські колонії проголосили незалежність тому, що на це давали згоду якісь британські документи?
А хіба, якщо виникне така можливість, Татарстан, Комі, Якутія тощо не вийдуть із Росії та не стануть вільними тільки тому, що путінська конституція їм це забороняє? Ці путінські поправки – класичне шаманське закляття. І щодо Криму також. Якщо путінська імперія почне природним шляхом розповзатися, а в Україні сформується патріотична влада, яка геть відмовиться від холуйства, капітулянтства та плазування перед Кремлем, унаслідок чого Україна матиме шанс перетворитися на потужну мілітарну державу, то заяви Києва сприйматимуть у Москві зовсім по-іншому, не так, як зараз. І хто тоді зважатиме на те, що там указує російська конституція?
Інша річ, що такими псевдоюридичними фокусами Путін зажене Росію в політичний і правовий глухий кут, адже без повернення Криму Україні Росія не зможе повернутися у світову спільноту, залишаючись країною-вигнанкою. Що тоді міжнародні діячі зможуть порадити РФ? Тільки змінити російську конституцію. Тим паче, що Росія не США, і культу своєї конституції в росіян ніколи не було (як, до речі, і самої конституції, що з’явилася лише в радянський час). Тож особливо великих проблем і моральних страждань щодо переписування основного закону в росіян як керівних, так і пересічних не буде. За 70 років радянської влади кілька разів переписувалася російська й радянська історія – і нічого, радянський народ і не смикнувся. Звичайна справа. Тепер Путін заявляє, що республіки вийшли зі складу СРСР “незаконно”.
Читайте також: Росія стає великим “Кримнашем” – величезним заповідником фальсифікацій і брехні
По-перше, в абсолютній відповідності до чинного на той час основного закону, продубльованого республіканськими конституціями. По-друге, а хіба Аргентина, Мексика, Венесуела, Перу законно (із погляду метрополії) вийшли зі складу Іспанської імперії? Та й інші в минулому колоніальні країни? Той-таки Радянський Союз було утворено на уламках зруйнованих російськими більшовиками незалежних держав, що кілька років зі зброєю в руках боролися проти агресії червоної Росії. Тому СРСР аж ніяк не був добровільним союзом. То був іще один варіант Російської імперії. Як одного разу прохопився сам Путін: “А що таке Радянський Союз? Та ж таки Росія, тільки назва інша”.
Жодних правових аргументів Путін не має. Його аргументи – брутальна фізична сила: танки, бойові літаки, артилерійські гармати, що сконцентровані на кордонах незалежних держав, насамперед на кордоні України. І тому керівництву України, майбутньому та, сподіваюся, адекватнішому, ніж трудівник естради Зеленський, треба згадати слова двох німецьких бороданів – Маркса й Енґельса: “Зброя критики, звісно ж, не може замінити критику зброєю. Матеріальна сила має бути спростована матеріальною ж силою”. А не нескінченним базіканням про “дипломатичний шлях”, про “мінський процес”, про “нормандський формат” і таке інше…
Leave a comment