Андрій Ніколаєнко: Чому «зелена» податкова амністія може не злетіти?

Вважаю, що ідею спеціального декларування, запропоновану головою податкового комітету парламенту Данилом Гетманцевим у його законопроєкті №1232, навряд чи буде реалізовано на практиці.

Основна причина нежиттєздатності так званої податкової ЗЕ-амністії, на мою думку, в тому, що вона не дає платникам податків зрозумілих і прийнятних для них механізмів повернення довіри до держави. А без довіри ніхто не стане повертати в Україну й декларувати свої кошти, виведені за кордон. Тому пропоную розумну альтернативу проєкту №1232 — законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо особливостей декларування та оподаткування активів/доходів фізичних осіб у рамках програми розкриття інформації), реєстраційний №2128.

Цей проєкт ми ініціювали спільно з народним депутатом Сергієм Тарутою. Програма розкриття інформації, яку пропонує наш проєкт, — це фактично мирний договір між бізнесом і державою. Ідею реалізації програми розкриття інформації ми послідовно просуваємо ще з 2018 року, і вже неодноразово розповідали у ЗМІ про її переваги. Тому зараз вкажу лише на кілька найважливіших відмінностей і переваг нашої програми розкриття інформації порівняно з тим, що пропонує ухвалити нинішня парламентська більшість.

Суттєва вада законопроєкту №1232 — це його непродуманість щодо термінів реалізації. Терміни стислі й нереальні — для того, щоб скористатися правом на спеціальне декларування, платники податків будуть зобов’язані подати спеціальну декларацію з 1 січня до 31 березня 2020 року. Тобто для підготовки до участі у спеціальному декларуванні фізичній особі потрібно зібрати всі документи щодо кожного об’єкта декларування; за необхідності здійснити оцінку вартості активів станом на 1 січня 2020 року, а ще зібрати кошти на оплату податку, поклавши їх залишок на рахунок в українському банку, що зробити досить проблематично протягом відведеного часу (п’ять-шість місяців). Отже, простіше відмовитися, ніж брати участь у сумнівній акції держави. Та й уряду навряд чи вистачить часу на підготовчу й широку роз’яснювальну та агітаційну роботу.

Міжнародний досвід свідчить про те, що фактор непідготовленості через стислі терміни реалізації мав «фатальні» наслідки для амністій низки країн (Латвії, Італії і, на жаль, Нігерії — а з ким нас поки порівнювати за рівнем корупції?). Наприклад, тільки підготовка нормативних актів та випуск спеціальних ОВДП займе від чотирьох до шести місяців. Водночас будь-яка пролонгація процесу з метою врятувати ідею значно знижує її ефективність. Тому в нашому проєкті №2128 ми пропонуємо відвести на реалізацію програми цілих 18 місяців — із 1 липня 2020 року до 31 грудня 2021 року.

Наша програма, на відміну від проєкту №1232, не вимагає від громадян обов’язкового розміщення декларованих активів на рахунках у фінансових установах України, а також не зобов’язує зберігати валютні цінності на банківських рахунках не менш ніж 365 календарних днів (або інвестувати їх). Такі зобов’язання позбавлені сенсу в умовах недовіри до банківської системи, а також наявних ризиків арешту активів правоохоронними органами з надуманих (або обґрунтованих) приводів. Отже, провал «ЗЕ-амністії» — питання часу.

Законопроєкт №1232 пропонує ставки податкових зобов’язань громадян у діапазоні 2,5-10%. Вважаю, що ставка 10% взагалі не буде потрібною через неконкурентність — чинне податкове законодавство надає легальні способи оподатковувати дохід за ставками 5% або 9%. Навіщо переплачувати! Наша альтернатива містить привабливіший формат для повернення грошей — наприклад, ставку 0% у разі купівлі ОВДП строком від п’яти років, що передбачає некаральний спосіб автоматичного повернення коштів в Україну та їх довгострокове інвестування в потреби країни.

Як пропонує проєкт №1232, спеціальні декларації треба буде перевірити протягом року. Наш законопроєкт №2128 не передбачає обов’язкових податкових перевірок платників податків. Ми пропонуємо лише звіряння даних. Перевірку проводитимуть лише в разі, якщо з’ясують, що платник податків надав недостовірну інформацію. Тим більше у програмі є опція анонімної процедури розкриття даних, що мінімізує можливості витоку інформації з органу контролю й підвищує ступінь довіри до процедур легалізації.

Загалом реалізація програми розкриття інформації, яку пропонує наш законопроєкт №2128, дає бізнесу спокійніший і життєздатніший алгоритм повернення коштів в економіку України, ніж законопроєкт №1232. Тому нинішній парламентській більшості, на мою думку, уже час переходити до уважнішого і ґрунтовнішого вивчення раціональних пропозицій та альтернатив від інших політичних сил. Це якраз той випадок, коли треба думати повільно, а вирішувати — швидко.

Андрій Ніколаєнко, народний депутат фракції «Батьківщина», Facebook

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Previous post Акторка серіалу «Школа» озвучила головну героїню мультфільму «Клара та чарівний дракон»
Next post Презентуємо перший трейлер фільму «Чорне Різдво»