ВСЕ НОВОСТИ

Новости от KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Сентябрь 2019    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
     
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
   

Швидше їдеш — далі будеш?

  321   0 09.09.2019, 09:03 | Статьи, Политика
Швидше їдеш — далі будеш?

Український парламент вже давно не працював в такому шаленому темпі. Дійсно, влада накопичила дуже багато боргів перед суспільством, тож час їх віддавати! Та чи піде на користь такий поспіх?З одного боку країні надто потрібні зміни, з іншого - в такій гонці можна і помилок наробити.

Майже доторканні

Перше, що зробили нардепи, - раз і назавжди зняли із самих себе недоторканність. Для того, щоб це можна було реалізувати прямо зараз, навіть довелося ну дуже достроково закрити першу та відкрити другу сесію парламенту. Нагадаємо, що згідно з буквою закону після рішення Конституційного суду парламент має двічі проголосувати за законопроект - на одній сесії та на другій, і двічі набрати конституційну більшість голосів. Зняття недоторканності підтримали аж 373 нардепи. Не голосували лише ОПЗЖ та один позафракційний депутат, а три народні обранці з «Європейської Солідарності» утримались.

Так, зі статті 80 Основного Закону вилучили норму про недоторканність парламентарів. Тобто тепер депутати можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані без згоди Верховної Ради, яка потрібна була раніше. За усі роки незалежності нам це обіцяли сотні разів: кандидати, депутати, президенти... Але все, на що спромоглися, то це запитати у народу під час референдуму 2000 року про ставлення до недоторканності, а ще у 2006 році парламент скасував недоторканність депутатів місцевих рад. Оце і все.

Здавалося, що постмайданна влада неодмінно виконає обіцянку й виправдає очікування українців. І хоча законопроект про зняття недоторканності, поданий за ініціативою п'ятого президента Петра Порошенка, було направлено до Конституційного суду, далі справа не пішла. Певне, часу ні у самого Порошенка, ні у так званої більшості просто не вистачило... У минулої влади було багато інших невідкладних завдань.

Поміж тим за всю історію незалежності недоторканність за передбаченою законом процедурою (генпрокурор робив подання, його розглядали в комітеті, потім виносили на голосування в сесійну залу) зняли лише з 21 парламентаря. Досить активно кампанія проходила у парламенті восьмого скликання. Це було справжнє шоу... Але ж правоохоронці так і не довели справи до логічного завершення.

Тож тепер з 1 січня показові вистави під куполом ВР влаштовувати вже не треба. Хоча в нашій законотворчій практиці завжди є але.

Так, норму з Конституції прибрали. Але в профільному законі - залишили. Так, частина перша статті 27 Закону України «Про статус народного депутата» говорить: «Народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. Народний депутат не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований». Отже треба виправляти цю помилку. Але про це чомусь майже не говорять... Окрім того, не варто забувати, що недоторканність прописана в Кримінальному процесуальному кодексі. Тож наразі недоторканність існує!

Втім, навіть виправлення помилки замало.  «Ми підтримували всі голосування за зміни до Конституції в частині зняття недоторканності. Недоторканність має бути знята з усіх, зокрема і з суддів, президента і народних депутатів», - заявив член фракції «Батьківщина» Сергій Власенко.  

До речі, «Слуга народу» обіцяє вже цього тижня зареєструвати законопроект, який передбачає притягнення до відповідальності глави держави. Тож чекаємо з нетерпінням! Бо усі мають бути рівними перед законом.

Зі свого боку заступник голови фракції Сергій Соболєв наголосив, що «Батьківщина» виступає за системну роботу над змінами до Основного Закону. «Скасування недоторканності - це лише початок», - підкреслив він. Парламентар також зауважив, що скасування недоторканності без реформування правової і судової системи не дасть результату. «Разом з нереформованою правоохоронною та прокурорською системою новостворені органи і робили найгірше, що тільки можна: своїм - все що хочеш, а ворогам - закон», - зазначив  Сергій Соболєв.

Сім разів відміряй

Президент Володимир Зеленський проявив себе надто активним законотворцем. Вже із самого старту роботи Верховної Ради дев'ятого скликання глава держави зареєстрував чимало законопроектів. Велика частина з них стосувалася змін до Конституції. Так, минулого тижня новообраний парламент вже навіть встиг направити сім законопроектів до Конституційного суду. Тож що нам пропонує президент?

Перше: проект закону про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу ВР та закріплення пропорційної виборчої системи). Глава держави пропонує зменшити кількість народних депутатів до трьохсот. Варто зазначити, що ця ініціатива є дуже популярною в народі. Окрім того, пропонується ввести пропорційну виборчу систему. От тільки глава держави не уточнює модель: це буде чиста «пропорціоналка» чи будуть передбачені відкриті партійні списки? І багато хто побачив у цьому підступ. Втім, представники «Слуги народу» говорять, що впроваджувати будуть саме відкриті списки. Тож запам'ятаємо та перевіримо свого часу.

Друге: проект закону про внесення змін до Конституції України щодо скасування адвокатської монополії. Так званою судовою реформою попередньої влади було визначено, що з 1 січня 2019 року інтереси українців у судах будуть представляти тільки адвокати. Тобто прості юристи вже були позбавлені цього права. Тож можемо говорити про певну монополізацію. Саме тому президент вирішив відмінити цю норму. Втім, у кримінальних провадженнях право на захист, як і раніше, матиме саме адвокат.

Третє: проект закону про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу). У пояснювальній записці до законопроекту сказано, мовляв перелік суб'єктів права законодавчої ініціативи є звуженим та позбавляє можливості виступати таким суб'єктом безпосередньо народ України, який якраз і є єдиним джерелом влади. Тому законопроектом пропонується дозволити народу бути тим самим суб'єктом законодавчої ініціативи. Ця ідея надто цікава, але наразі процедурні моменти не визначені. До речі, представники «Слуги народу» чимало говорили про закон «Про народовладдя». Тому сподіваємося, що найближчим часом нам презентують текст документа.

Четверте: проект закону про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України). Зокрема, пропонується закріпити за парламентом повноваження призначати на посади та звільнення з посад уповноважених ВР з додержання законів і Конституції України в окремих сферах.

П'яте: проект закону про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата). Законопроектом пропонується удосконалити перелік підстав та окремі елементи механізму дострокового припинення повноважень народних депутатів України. Зокрема, втратити мандат можна буде за кнопкодавство, а також за системні прогули (відсутність без поважних причин на третині пленарних засідань). Це просто революційна норма, яка дійсно могла би допомогти навести порядок у ВР. Однак подивимося в разі остаточного ухвалення на її реалізацію на практиці. Та чи ризикнуть нардепи ускладнити собі життя? Нагадаємо, що треба буде провести два голосування й набрати двічі по 300 голосів!

Шосте: проект закону про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів ВР). В пояснювальній записці до документа зазначено про «можливість створення у межах коштів, передбачених у держбюджеті, для здійснення своїх повноважень консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів ВР».

І останнє, сьоме: проект закону про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень президента утворювати незалежні регуляторні органи, НАБУ, призначати на посади та звільняти з посад директорів НАБУ та ДБР). Цей законопроект став одним з найбільш дискусійних. Одні експерти вважають, що президент просто закриває юридичні прогалини, які існували. Інші, навпаки, з пересторогою ставляться до такої ініціативи. Наприклад, у заяві Transparency International Ukraine йдеться про те, що зміни до Конституції щодо повноваження глави держави призначати і звільняти керівників НАБУ та ДБР можуть призвести до невиправданої концентрації влади в руках президента. Звісно, остаточно усе буде зрозуміло лише після фінального голосування. Але чимало експертів як з одного табору, так і з іншого, сходяться в думці, що навряд чи ця ініціатива буде підтримана конституційною більшістю голосів. Навіть і без цього у руках президента уже сконцентрована неймовірна влада. Ніхто з колишніх гарантів не міг сформувати свою монобільшість і не мав такого шаленого впливу на парламент. З одного боку, є певні перестороги. Занадто багато поганих прикладів було в українській історії. З іншого - в цій ситуації можна дійсно швидко проводити необхідні реформи. І за деякий час ми точно зрозуміємо, яким шляхом пішла нова українська влада.

Та поки що чекаємо на розгляд законопроектів у Конституційному суді, який часом буває аж надто неквапливим. Згадайте лише, скільки років мусолять закон про люстрацію! Втім, є шанс, що цього разу ми зможемо спостерігати за чудесами оперативності.

Микола БИКОВ 

"Вечірні Вісті"

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Сентябрь 2019 (418)
Август 2019 (559)
Июль 2019 (1051)
Июнь 2019 (1026)
Май 2019 (1058)
Апрель 2019 (1008)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области