Німецький концерн ThyssenKrupp вже шукає способи замінити вугілля на водень під час виплавки сталі. Поки що не знайшов
Європейський союз збирається відмовитися від природного газу заради боротьби зі зміною клімату та до 2050 року замінити чистими джерелами енергії значну частину викопного палива, основним постачальником якого до Європи є російський “Газпром”.
Попри енергетичну кризу та рекордні ціни на газ Єврокомісія вирішила не чекати і представила проєкт реформи газового ринку. Він, очевидно, не сподобається не лише російському президенту Володимиру Путіну, а й деяким країнам ЄС, інформує ВВС.
Щоби стати законом, ініціативу Єврокомісії мають підтримати депутати Європарламенту та керівництво 27 країн ЄС, які представляють майже пів мільярда мешканців найбільшого політичного союзу на планеті.
Ось що пропонує Єврокомісія:
- Водень замість природного газу. Щоб обнулити викиди парникових газів до 2050 року, ЄС недостатньо електрифікувати економіку. Промисловості все одно потрібен газ, а якщо так, то нехай він буде “чистим”, а не викопним, вирішила Єврокомісія. Головна альтернатива – водень. Технології його отримання існують, але вони дуже затратні. ЄС сподівається інвестувати в інфраструктуру та коштом держпідтримки здешевити та зробити рентабельним випуск водневих паливних елементів та виробництво водню з відновлюваних джерел.
- Відмова від довгострокових газових контрактів. Саме такі двосторонні контракти, прив’язані до ціни на нафту, укладає “Газпром” і просуває Володимир Путін. Однак ЄС вважає вільний ринок гарантією стабільного постачання. ЄС визнав, що відразу відмовитися від природного газу не вийде, але для початку запропонував обмежити термін дії довгострокових контрактів на його закупівлю 2049 роком.
- Створення стратегічного запасу. Одна з основних причин небаченого стрибка цін на газ останніми місяцями в Європі – нестача газу в підземних сховищах. Європа вказує на “Газпром”. Російський монополіст відповідає, що всі контракти виконує. Щоб більше не опинятися в такій ситуації, Єврокомісія запропонувала на випадок перебоїв утворити стратегічний запас газу, за прикладом стратегічного резерву нафти в США.
Три ці пункти показують, що попри дорожнечу, ковідну кризу і ріст невдоволення населення ЄС не відмовляється від “зеленої перебудови” економіки. І готовий йти на загострення у протистоянні з Росією, яку безпосередньо не звинувачує в газовому шантажі, але постійно вказує на неприпустимість використання газу як інструмент політичного тиску, особливо на сусідів – Україну, Молдову та Грузію, з якими у ЄС є угода про партнерство.
Росія не відмовляється від ставки на експорт викопного палива як основи економіки в майбутньому і продовжує будувати експортні газопроводи, зокрема нещодавно зданий, але ще не схвалений “Північний потік – 2” до Німеччини по дну Балтійського моря, в обхід України.
Чи стане “Північний потік-2” останнім газопроводом із Росії до Європи? Дізнаємося ближче до 2050 року
Приблизно третину газу Європа закуповує в Росії. Кремль не раз висловлював невдоволення реформою енергетичного ринку Євросоюзу. Путін називав її причиною нинішнього зростання цін на газ, а Єврокомісію – “розумниками”.
В ЄС теж не всі задоволені
Проте Єврокомісія бореться не так із залежністю Європи від російського газу, як із залежністю від вуглеводнів загалом. Великий план “зеленої революції” ЄС представив ще у липні. Нові пропозиції лише доповнюють його.
“Європа повинна перегорнути сторінку, попрощатися з викопним паливом і перейти на чистіші джерела енергії. Для цього, зокрема доведеться замінити природний газ газами, які одержують з відновлюваних та низьковуглецевих джерел, такими як водень”, – сказав віцепрезидент Єврокомісії Франц Тіммерманс.
Наразі газ займає 25% у загальному енергетичному балансі Європи, у виробництві електроенергії – 20%, тепла – майже 40%.
ЄС споживає 350-400 млрд кубометрів на рік, 95% припадає на природний газ, і лише 5% – на ті “чисті” гази, які Єврокомісія сватає йому на заміну.
У майбутньому вони мають поступово витіснити викопний природний газ і зайняти значну частку газової складової загального енергетичного балансу до 2050 року, йдеться у пропозиціях Єврокомісії.
Не всім подобається спритність брюссельських чиновників. Рекордні ціни на газ б’ють по кишені виборців, і влада небагатих країн ЄС побоюється, що разом із втомою від пандемії витрати на світло і опалення, які зростають, переповнять чашу терпіння. Польща вже говорила про перегляд цілей скорочення викидів через газову кризу.
Іншим, навпаки, видається, що Єврокомісія обережна. Франція та Іспанія, наприклад, виступали за інтервенції та тимчасові обмеження на вільному енергетичному ринку, проте чиновники ЄС стверджують, що в цьому нема потреби, оскільки навесні всі причини зростання цін обіцяють так чи інакше розсмоктатися.
Тож криза – тимчасова, і це не привід зупинятися на шляху до зеленого майбутнього, запевняє Єврокомісія. У середу на захист цієї позиції прозвучав найавторитетніший голос у ЄС.
Німеччина – найбільша економіка, найбільш населена країна та промисловий центр Європи – підтвердила рішучість обнулити власні викиди до 2045 року, на 5 років раніше за загальноєвропейський термін.
“Позаду ми маємо 250 років процвітання, заснованого на спалюванні вугілля, нафти і газу. А попереду – якихось 23 роки, за які нам необхідно піти від викопного палива. І ми зробимо це”, – сказав новий канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Leave a comment