ВСЕ НОВОСТИ

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Январь 2021    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
       

Шлях до катастрофи: як польська влада штовхає країну до виходу з ЄС

  248   0 24.11.2020, 20:03 | Новости, Мир
Шлях до катастрофи: як польська влада штовхає країну до виходу з ЄС

Чи можливий сценарій виходу Польщі зі складу ЄС?

На перший погляд – повна нісенітниця. Проте польська влада почала робити кроки в цьому напрямку. 

Про це для ЄвроПравди пише Олена Бабакова.

Реалізація погроз накласти вето на бюджет Євросоюзу на 2021-2027 роки, може створити глибоку кризу у відносинах Польщі та ЄС. А ще до цього вето польська влада взяла на озброєння новий пропагандистський штамп, доводячи, що країна більше віддає Євросоюзу, аніж отримує від нього.

Схожим чином відбувався і процес виходу з ЄС Великої Британії – де все починалося із сумнівів у доцільності Єдиної Європи та гострих випадів проти євробюрократії.

Проте чи зможе Польща вчасно зупинитися й уникнути катастрофи? Сумнівів у цьому стає все більше. 

Гра на підвищення ставок

Бюджет на 2021-2027 роки – це не просто найважливіший фінансовий документ, який ЄС мусить оновлювати що сім років. Цього разу це також пакет багатомільярдної екстреної допомоги країнам-членам у зв’язку із пандемією коронавірусу. 

Євроспільнота зробила висновки з економічної кризи 2008 року, коли надмірна ощадливість німців і голландців призвела до дестабілізації економік та суспільств у країнах Південної Європи. 

Тому у 2020 році, коли ВВП Іспанії та Італії впав навіть на 10%, ЄС готується надати урядам, бізнесу й самоврядуванню протягом наступних років у вигляді прямої допомоги та низьковідсоткових кредитів рекордні 750 млрд євро.

Підготовка бюджету влітку 2020 року збіглася у часі з палкою дискусією на тему правил, цінностей та стандартів спільноти, які, на думку багатьох західноєвропейських політиків, Польща та Угорщина порушують. При цьому щось із цим зробити в рамках існуючого законодавства ЄС неможливо: застосування санкцій, пов’язаних зі статтею 7 Договору ЄС, вимагає одностайності країн-членів, а Варшава й Будапешт блокують некорисні для партнера рішення. 

Тому в Брюсселі вигадали іншу процедуру для покарання Варшави та Будапешта.

Єврокомісія зможе сама починати розгляд справи проти країни-порушника, потім три місяці вести переговори з національним урядом про залагодження ситуації і ще місяць спостерігати, чи питання було вирішене. 

Якщо після цього, на думку ЄК, дії влади в одній з країн-членів досі порушуватимуть принцип верховенства права, питання санкцій кваліфікованою більшістю – 55% країн, що представляють 65% населення ЄС, – розгляне Рада Євросоюзу.

Тому уряди Польщі та Угорщини ладні відмовитися від щедрої пропозиції. 

На думку ПіС та "Фідеш", озвучений принцип верховенства права є ідеологічним конструктом, створеним ліволіберальними західними елітами задля обмеження "суверенної демократії" непокірних сусідів.

Підтримку полякам та угорцям висловив прем’єр Словенії Янез Янша – фанат Трампа та орбанівських декретів. Проте про вето з боку Словенії наразі немає мови.

При цьому вето може заблокувати тільки бюджет як такий. Принцип залежності від верховенства права Рада ЄС може ухвалити більшістю голосів і без згоди Варшави та Будапешта. 

Угорці в цій ситуації намагаються знайти корисний для себе компроміс: віцеміністр закордонних справ Золтан Ковач нагадує, що вето для бюджету зашкодить в першу чергу країнам, що найбільше постраждали через пандемію. Міністр юстиції Юдіт Варга пише на Facebook, що карти поки в грі і нічого остаточно не вирішене. 

Натомість поляки вирішили зіграти з ЄС в жорсткий покер: хто зможе довше підвищувати ставки, не розкриваючи карт? 

Під час виступу в Сеймі 18 листопада прем’єр Матеуш Моравецький вкотре висловився проти більшої інтеграції всередині євроспільноти та кілька разів згадав про можливість розпаду ЄС, якщо Єврокомісія стоятиме на своєму:

"ЄС має спиратися на право і непорушність права. Без цього ЄС буде тільки механізмом прийняття єврократами, де-факто європейською олігархією, арбітражних рішень.

Ми говоримо голосне "так" для ЄС, але голосне "ні" для муштруючих нас, наче дітей, механізмів, які нерівно трактують Польщу та інші країни".

До жорсткої гри Моравецького підштовхує не тільки страх залишитися без євросоюзних коштів. Але й в першу чергу – нестабільна позиція в партії та непевне політичне майбутнє. 

Польська зовнішня політика в черговий раз стала заручницею підкилимних ігор в ПіС.

Війна за спадщину

ПіС лихоманить: з одного боку, через низку промахів та помилок у боротьбі з COVID, які вже призвели до рекордної смертності серед поляків

Правляча партія усіляко намагається відвернути увагу поляків від пандемії. Для цього підняли улюблену тему польських консерваторів – права ЛГБТ-спільноти.

 У жовтні крісло міністра освіти і науки в уряді Моравецького дісталося одіозному Пшемиславу Чарнеку – колишньому люблінському воєводі, який прославився на всю країну висловлюваннями типу "геї – це не люди, а ідеологія" та обіцянками викорінити з навчальних програм усі згадки про гендер. 

Другий "постріл" з метою відвернення уваги полетів у бік жінок – 22 жовтня залежний від ПіС Конституційний трибунал фактично повністю позбавив польок можливості робити аборт. Ефект перебільшив усі сподівання – протягом останнього місяця понад 3 млн поляків взяли участь у протестах проти заборони абортів, які швидко набрали антиурядового та антиклерикального забарвлення.

На якийсь час не пандемія, а систематичне втручання католицької церкви у польську політику та суспільні справи стало топтемою. 

Проте коли денна кількість смертей через COVID перевищила 600, в ПіС вирішили використати атомну зброю – поставити під сумнів польське членство в ЄС. 

Слово Polexit тепер можна зустріти навіть на обкладинках проурядових журналів. 

Водночас у ПіС як ніколи загострилася боротьба за "престол Ярослава" – місце лідера партії після відходу від справ Ярослава Качинського. 

Наразі змагання відбувається поміж двома таборами: технократами Моравецького та ультраконсерваторами під проводом міністра юстиції Збігнева Зьобро.

Саме Зьобро накручує громадську думку, що у переговорах з ЄС не можна робити ані кроку назад.

Це його група "Справедлива Польща" стояла за скандальними змінами до закону про Інститут національної пам'яті у 2018 році, це вона виступає за денонсацію Стамбульської конвенції, бо та нібито пропагує "шкідливу ідеологію гендеру". 

Зьобро, граючи на "суверенно-демократичних" настроях поляків – останніми днями він активно пропагує фейк про "багаті країни ЄС, які щороку виводять з Польщі набагато більше грошей, ніж Польща отримує в рамках євросоюзних доплат", – відбирає електорат в ультраправої "Конфедерації". 

І цим посилює свої позиції всередині ПіС і послаблює більш поміркованого Моравецького. 

Для прем’єра Польщі сьогодні усі сценарії є поганими.

Поступки ЄС зміцнять позицію його конкурента, тоді як тверда лінія щодо Брюсселя залишить Польщу без необхідних для відбудови економіки засобів, що своєю чергою посилить аргументи лібералів та лівих опозиціонерів. 

Шкода вже заподіяна – роками будований візерунок Моравецького як врівноваженого технократа, який знає та розуміє ЄС, розсипається як картковий будинок.

Вотум недовіри уряду та нові парламентські вибори були б поганою опцією для Зьобро, але для Моравецького – ще гіршою: як свідчать дані опитування, проведеного Kantar на замовлення телеканалу TVN минулого тижня, ПіС має підтримку лише 27% виборців, тобто на 10% менше, ніж рік тому. 

"Громадянська платформа" разом з лівими та рухом Шимона Головні "Польща 2050" мають усі шанси створити коаліційний уряд. 

Отже, щоб не впасти в опитуваннях ще нижче, ПіС починає активно спекулювати на доцільності польського членства в ЄС як такого.

Британські граблі

Що станеться, якщо Польща та Угорщина під час саміту 11-12 грудня підтримають свою позицію накласти вето на новий бюджет Євросоюзу? 

На практиці це означає, що Єврокомісія не зможе до кінця року підготувати новий повноцінний бюджет спільноти, і від 1 січня наступного року ЄС змушений буде функціонувати за аварійним фінансовим планом. 

У такому разі Польща втратить усі гроші, призначені на допомогу у боротьбі з COVID: 23 млрд євро безповоротної допомоги, 1,5 млрд структурних фондів та 3,5 млрд з так званого фонду трансформації. Незрозумілою буде доля 34 млрд дешевих кредитів. 

До цього додаються проблеми регулярного семирічного бюджету, призупинення програм Erasmus та Horizont (фінансування досліджень та інновацій). Без грошей залишаться бізнес і органи місцевого самоврядування. 

Єдині, хто може почуватися відносно безпечно – це аграрії, доплати для них зберігатимуться без змін принаймні у 2021 році. 

Звісно, навіть такий сценарій не призведе до автоматичного Polexit. Як показує опитування, проведе осередком IBRiS на замовлення газети Rzeczpospolita, польське суспільство розділене в оцінці урядового вето, але одностайне в підтримці польського членства в ЄС.

Так, майже 45% опитаних повністю або частково погоджуюся з тезою, що надання євросоюзних грошей треба пов’язати із дотриманням принципу верховенства права, тоді як 44% відкидають такий підхід. 

Водночас тільки 11% поляків голосували б за вихід з ЄС.

Натомість 81% підтримують членство в євроспільноті. Цікава деталь: членство в Євросоюзі підтримують 83% виборців правоконсервативного ПіС, але тільки 37% ультраправої "Конфедерації".

Сам Моравецький також не розглядає вихід з ЄС як реалістичний сценарій: нещодавно розроблена польським урядом стратегія розвитку і словом не згадує, що можливе існування Варшави без Брюсселя, навпаки – усіляко посилається на членство в ЄС як джерело підтримки та структурних фондів. Там є навіть план польського президентства у Раді ЄС на 2025 рік.

З іншого боку, варто згадати ситуацію в Лондоні сім років тому – голосування про можливий вихід Британії було оголошено урядом консерваторів, щоб відтягнути голоси від ультраправих з UKIP та втихомирити євроскептичне крило своєї партії.

І хоча британський прем'єр Девід Кемерон сам агітував за членство Британії у ЄС, однак емоційні публічні дебати, навала фейків та маніпуляцій, попередні нападки на євросоюзну бюрократію зробили своє – британці проголосували за Brexit.

Чи не може Польща повторити такий шлях?

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Январь 2021 (465)
Декабрь 2020 (743)
Ноябрь 2020 (750)
Октябрь 2020 (766)
Сентябрь 2020 (712)
Август 2020 (588)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
Погода
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области