ВСЕ НОВОСТИ

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«     Октябрь 2020    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
     

"Коронавірусна" стратегія ЄС: коли та на яких умовах Україна зможе отримати вакцину?

  13   0 25.09.2020, 23:08 | Новости, Мир
"Коронавірусна" стратегія ЄС: коли та на яких умовах Україна зможе отримати вакцину?

Це питання стало актуальним вже задовго до появи самої вакцини, визнаної міжнародним товариством. Адже вже зараз існує чималий ризик, що перші партії вакцин дістануться лише розвинутим країнам. 

Наразі у світі розглядаються декілька концепцій допомоги країнам, що розвиваються. 

Проте для України принципово важливим є те, яку із цих стратегій обере Євросоюз.

"Запобігання вакцинному націоналізму"

Відповідно до інформації New York Times, станом на 13 вересня 2020 року 38 вакцин знаходяться на стадії клінічних випробувань (випробувань на людях), а ще 93 – активно тестуються на тваринах.

Із 38 вакцин, які вже досягли стадії клінічних випробувань, три отримали формальне схвалення від органів охорони здоров’я у своїх країнах.

Але радіти рано. Бо це дві російські та одна китайська вакцини, щодо безпечності та дієвості яких існують серйозні занепокоєння з боку Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та провідних наукових інституцій ЄС та США.

Натомість більшість вакцин, на які покладають надію західні держави, наразі знаходяться на стадії розширених випробувань або широкомасштабного тестування ефективності.

На думку ВООЗ, ключовими принципами як попередньої закупівлі, так і закупівлі вакцини, коли вона з’явиться, має бути солідарність та "запобігання вакцинному націоналізму".

Наразі, як колись у ситуації з вакциною проти грипу H1N1 у 2009-2010 роках, розвинені держави намагаються закупити якнайбільше доз для своїх громадян.

Таким чином, навіть після винайдення вакцини для бідніших держав постає ризик залишитися в аутсайдерах.

Це означає не лише втрати напряму від коронавірусу, але й і від супутніх карантинних обмежень.

Ці втрати вочевидь будуть відчутними для всього світу, адже пандемія триватиме довше і глобальні економічні зв’язки не будуть повністю відновлені.

Однією з ключових ініціатив для глобальної солідарної боротьби з COVID-19 є глобальний розподільчий механізм COVAX, який забезпечить рівний доступ до вакцин по всьому світу.

В рамкаx COVAX як держави, так і приватні компанії та міжнародні неурядові організації (наприклад, Фонд Білла та Мелінди Гейтс) об’єднають зусилля для інвестицій у розробку та закупівлю вакцин, які відповідатимуть стандартам безпеки ВООЗ.

Планується, що на першому етапі функціонування механізму (до кінця 2021 року) буде створено близько 2 мільярдів доз вакцин. Це дозволить кожній державі-учасниці отримати максимально безпечні вакцини для імунізації 20% населення.

При цьому 10% усіх доз вакцини COVAX залишить в якості резерву для реагування на гострі спалахи інфекції та для задоволення гуманітарних потреб.

На другому етапі (2022-2025) відбудеться масштабування результатів першого етапу для вакцинації якнайбільшої кількості осіб в усьому світі.

Більшість країн світу вже висловили інтерес до участі у COVAX. Включаючи й Україну, яка входить до переліку країн, що мають одержати підтримку в рамках першого етапу.

Однак від участі попередньо відмовились такі ключові гравці, як США, Китай та РФ.

Поряд із COVAX значну роль у доступі до майбутньої вакцини відіграватиме її статус з точки зору прав інтелектуальної власності. Так, серед урядів, фармацевтичних компаній та експертної спільноти точаться дебати про надання вакцині від коронавірусу статусу "глобального суспільного блага".

З правової точки зору, це означає відмову від будь-яких політик, норм або практик, які можуть зменшити доступ будь-кого до відповідного блага, включаючи права інтелектуальної власності.

Міжнародне визнання вакцини від коронавірусу глобальним суспільним благом значно зменшило б доходи успішних розробників вакцини, адже її "рецепт" стане доступним будь-якій компанії будь-де в світі. Однак, зважаючи на сильне лобі фармацевтичних компаній та "вакцинний націоналізм", важко очікувати повністю безоплатного доступу до "рецепту".

Швидше за все, буде реалізовано компромісний варіант, який дозволить полегшений доступ до вакцини, поряд зі збереженням прав інтелектуальної власності компаній-розробників.

ЄС обирає компромісний варіант

До якої з цих стратегій тяжіє Євросоюз?

Стратегія ЄС щодо вакцин від коронавірусу, оприлюднена Комісією 17 червня, являє собою цікавий приклад поєднання "вакцинного націоналізму" та намагання Євросоюзу відігравати ключову роль у врятуванні світу від вірусу.

Однак інтереси громадян ЄС беззаперечно знаходяться на першому плані.

Так, ключовими елементами Стратегії стосовно держав та громадян ЄС є:

- підтримка солідарного підходу держав ЄС до закупівель вакцини;

- укладення попередніх двосторонніх угод щодо закупівель із компаніями-розробниками вакцин (так, як зазначалося раніше, ЄС вже уклав попередню двосторонню угоду для закупівлі 300 млн доз вакцини з AstraZeneca. 18 вересня ЄС уклав другу попередню угоду з компаніями Sanofi та GSK для закупівлі ще 300 мільйонів доз. Укладаючи контракти з різними постачальниками, ЄС прагне створити "диверсифікований портфель вакцин", аби найшвидше знайти ефективний засіб прости вірусу);

- створення гнучкого та ефективного регуляторного підходу в межах ЄС.

Водночас Стратегія ЄС визначає низку заходів у глобальному контексті. Це, зокрема, підтримка фонду Глобальної відповіді на коронавірус (з якого Україна вже отримала 190 млн євро для допомоги вразливим категоріям населення) та відповідних наукових досліджень за допомогою програми "Горизонт".

Також Єврокомісія обіцяла надати механізму COVAX 400 млн євро (при цьому досі відсутня колективна заява ЄС про те, яким чином держави-члени братимуть участь у механізмі).

Варто зазначити, що, декларуючи підтримку глобального доступу до вакцини, Стратегія не згадує концепцію глобального суспільного блага.

Отже, ЄС планує підтримувати доступ третіх країн до вакцини за допомогою COVAX, адресної фінансової підтримки та фінансування наукових досліджень, радше, ніж шляхом пропагування глобальної доступності вакцини.

Що це все означає для України?

Як країна-учасниця COVAX, Україна, швидше за все, безкоштовно або за невелику плату отримає вакцину для імунізації 20% населення, що становить 8 млн доз, до кінця 2021 року (як і раніше повідомлялося в новинах з посиланням на головного державного санітарного лікаря Віктора Ляшка).

Україна також може отримати додаткові дози вакцини в межах двосторонніх домовленостей з Євросоюзом (але, що більш ймовірно, після імунізації громадян ЄС у кількості, необхідній для формування колективного імунітету).

Однак українські компанії-виробники навряд чи отримають безкоштовний доступ до "рецепту" вакцини і зможуть самостійно виробляти її (принаймні, поки триває перша фаза COVAX).

Марина РАБІНОВИЧ, ЄвроПравда

АРХИВ НОВОСТЕЙ

Октябрь 2020 (655)
Сентябрь 2020 (712)
Август 2020 (588)
Июль 2020 (1007)
Июнь 2020 (995)
Май 2020 (1233)

ФОТОАРХИВ

«     Декабрь 2014    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
   
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
   
Погода
беспроводной интернет киев и область wimax интернет в киеве и областиРадио интернет в киеве и области заказать
preMax интернет в киеве и области заказать
Интернет на дачу#/a# в киеве и области