На тлі опозиційних протестів і затримань активістів президент Білорусі Олександр Лукашенко відправив у відставку уряд і призначив нового прем’єр-міністра
Про це для “Радіо Свобода” пише Віталій Портников.
Навіщо Лукашенку новий прем’єр
На перший погляд, особливого значення ці перестановки не мають. Білорусь – не просто президентська республіка. Це країна, в якій уся повнота влади ось уже 26 років належить одній людині. Яка різниця, хто буде прем’єр-міністром Білорусі?
Читайте також: Підписи, протести та проблеми Лукашенка. Що відбувається в Білорусі? ВІДЕО
А проте Лукашенкове рішення – свідчення того, що він невпевнений у власних позиціях. Невпевнений у тому, що в період економічної кризи, проблем із епідемією коронавірусу (Білорусь так і не оголосила карантин, однак Лукашенко влаштував 9 травня парад) й опозиційних протестів вибори відбудуться легко. Невипадково він лякає білорусів нестабільністю, нагадує їм про заворушення в Україні, територіальні втрати Грузії та Молдови й навіть криваве придушення протестів в узбецькому Андижані. Білорусь – “єдина пострадянська країна, яка не бачила горя”, стверджує Лукашенко. А в такій країні президент повинен “прислухатися” до народу й постійно змінювати поганих чиновників. Що Лукашенко і робить.
Асоціації з Україною
Крім того, відправлений у відставку Сергій Румас, відомий у країні фінансист, виявився прем’єром із власним обличчям, що не могло сподобатися Лукашенкові. І в цьому сенсі Румасову відставку можна порівняти з недавньою відставкою українського прем’єра Олексія Гончарука, який спробував претендувати на роль реформатора за “живого Зеленського” – невипадково ж новий український президент намагається копіювати Лукашенка!
А ось новий білоруський прем’єр, Роман Головченко, менеджер військово-промислового комплексу, індивідуальністю не вирізняється – і в цьому сенсі його, знову-таки, можна порівняти з новим українським прем’єром Денисом Шмигалем. Але саме такий прем’єр-міністр і потрібен Лукашенку – і будь-якому президентові “лукашенківського типу”. Щоб ніхто не мав сумнівів: керувати країною може тільки одна людина. А всі інші – лише виконувати її доручення. Тому що Лукашенко – назавжди. А прем’єр та інші члени уряду – на час. На час, який особисто визначить президент.
Великі сумніви
Втім, у мене є великі сумніви, що зараз білоруському правителеві допоможе його улюблений фокус зі зміною уряду. Білорусь на порозі серйозних економічних випробувань. У цьому вона, звичайно ж, нічим не відрізняється від інших країн Європи.
Читайте також: У Білорусі впав рівень довіри до Лукашенка
Але Лукашенко десятиліттями переконував білорусів, що вони повинні розраховувати на державу, навіть і не на державу, а на нього особисто, а не на себе самих – і в цьому серйозна відмінність білорусів від поляків чи українців.
Чи може сьогодні щось зробити держава – навіть якщо Лукашенко змінюватиме прем’єрів щомісяця – це велике питання. Чи захоче допомагати Лукашенкові Путін, розлючений інтеграційною “непоступливістю” білоруського президента, теж нема гарантії. Але мені зрозуміло одне – Лукашенко може запропонувати білорусам хіба що гармати замість масла, репресії проти опозиції замість економічного зростання і добробуту.
Leave a comment