На багатьох сайтах, що публікують фейкові новини, раз у раз з’являються рекламні банери великих компаній, у тому числі державних. Невже ці успішні фірми зацікавлені у фінансуванні поширення дезінформації? Якщо ні, то чому і як їхня реклама з’являється на інтернет-ресурсах сумнівного змісту?
Наприкінці вересня 2019 року британська неурядова організація Global Disinformation Index (GDI) опублікувала звіт, згідно якого вебсайти, які розповсюджують дезінформацію, отримують більш як 200 мільйонів доларів на рік від онлайн-реклами.
До таких висновків експерти GDI дійшли після аналізу реклами на 20000 дезінформаційних доменів. Із них 1700 сайтів були відзначені як сумнівні мінімум двома із шести організацій – Storyful, PolitiFact, Open Brand Safety, OpenSources, NewsTracker і газетою Le Monde, пояснив програмний директор GDI Крейг Фейган. Решту доменів GDI вивчав і оцінював за допомогою власної методики з використанням штучного інтелекту.
Зі звіту GDI випливає, що нерідко великі міжнародні компанії, розміщуючи свою рекламу, по суті, фінансують сайти з дезінформацією, навіть про це не підозрюючи. Серед компаній, що розміщували рекламу на сумнівних з точки зору GDI сайтах, – Audi, Honda, American Airlines, Deutsche Bahn і багато інших.
При цьому майже дві третини всієї реклами в цифровому просторі – близько 89,5 млрд доларів – розміщується автоматично. Компанії купують місце для своїх рекламних банерів не безпосередньо у власників сайтів, а через посередників, таких як Google або Amazon. А вони вже в режимі реального часу за допомогою своїх алгоритмів розміщують рекламу на сайтах, серед відвідувачів яких є релевантна для тієї чи іншої компанії цільова аудиторія.
Дослідження GDI показало, що переважна більшість реклами, а саме 70 відсотків, потрапляє на сайти сумнівного змісту з допомогою алгоритмів Google… При цьому Google звинувачення в сприянні фінансуванню дезінформації відкидає і ставить під сумнів методологію GDI…
Ситуація з фінансуванням поширення дезінформації в інтернеті давно турбує європейських регуляторів. Експерт Єврокомісії з питань цифрової економіки Йоханнес Барке розповів DW, що у вересні 2018 року за підтримки Єврокомісії великі онлайн-платформи – Facebook, Google, Twitter, Mozilla, Microsoft – підписали так званий «Кодекс практики з дезінформації онлайн», взявши на себе зобов’язання «значно поліпшити контроль за розміщенням реклами, особливо з метою скорочення доходів постачальників дезінформації».
Напередодні виборів у Європарламент Єврокомісія щомісяця відстежувала діяльність зазначених компаній і в червні 2019 року випустила проміжний звіт, в якому підкреслювалося, що «Google, Facebook і Twitter поліпшили контроль над розміщенням реклами для зменшення рекламних доходів постачальникам дезінформації».
В Єврокомісії не виключають можливості прийняття й додаткових нормативних актів, що регулюють цю сферу…
Яна БЄЛЯЄВА
(Матеріал публікується зі скороченнями)
Leave a comment