Вторник , 19 Март 2024
Мир

Битва в ЄСПЛ: перша кров

Минулого тижня в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) відбулися відкриті слухання у справі «Україна проти Росії», що стосуються порушень прав людини в Криму. Наша країна звинувачує агресора в порушенні ряду статей Конвенції про захист прав людини і основних свобод, включаючи право на життя, свободу та особисту недоторканність, свободу слова і пересування, справедливий суд. Мета України в цьому процесі – юридично довести, що з 27 лютого 2014 року Росія контролює Автономну Республіку Крим, яка є невід’ємною частиною України.

Варто зазначити, що в цьому процесі відкриті слухання були першими та єдиними. В подальшому сторони спілкуватимуться з судом у письмовій формі.

Згідно регламенту відкритого засідання, кожна сторона за 45 хвилин має викласти свою позицію у справі і ще 20 хвилин виділяється для відповідей на додаткові запитання суддів ЄСПЛ.

Нашу країну в ЄППЛ представляв заступник міністра юстиції, уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина з командою з чотирьох юристів та в супроводі знаного британського юриста Бена Еммерсона. З боку РФ – уповноважений Росії при ЄСПЛ і заступник міністра юстиції Росії Михайло Гальперін із 14 юристами, включаючи британця Майкла Свейнстона, який радо допомагає агресору в різних процесах, у тому числі в справі «Грузія проти РФ» у тому ж ЄСПЛ.

Перше слово надали росіянам. І якщо б ця промова лунала десь під куполом цирку, спікери РФ насолоджувались би безперервним реготом аудиторії. Бо виправдовування з боку Росії були смішними й недолугими. Але в суді так не можна поводитися. Тому довелося російський спіч вислуховувати.

За якихось невідомих причин підготувалася делегація РФ слабувато. Тому стіни ЄСПЛ вимушені були чути «аргументацію» представників країни-окупанта про «фашистів зі «Свободи» та «Правого сектору», які на момент 27 лютого 2014 року (в день, коли російський спецназ одночасно захопив Верховну Рада Криму, блокував обидва аеропорти, вокзал, військові частини, перекрив Чонгар), займали ключові позиції у владі.

Далі була сльозлива проповідь Гальперіна про те, що з 2014-го людей на всій території України обмежують у праві спілкуватися рідною мовою, сповідувати свою релігію, зустрічатися з родичами по той бік кордону і навіть вільно висловлювати свої думки.

Вишенькою на цьому «торті» абсурдної брехні стало пояснення щодо російських військ, які фактично взяли під контроль український півострів. За словами Гальперіна, військових РФ було всього 12 тисяч – значно менше, ніж передбачалося угодою про Чорноморський флот, укладеною у 1997 році (згідно угоди максимальна присутність військового контингенту РФ у Криму не повинна перевищувати 25 тисяч осіб. – Прим. ред.). І справа навіть не в кількості путінських вояк, а в тому, що «вони там нічого не робили».

«Вони запобігали вторгненню до Криму націоналістів з материкової України, але запобігання – це не контроль», – фантазував Гальперін, додаючи, що не можна, виходячи з присутності військових РФ у Криму, стверджувати, що вони здійснювали «ефективний контроль», мали «юрисдикцію над кимось».

Українська сторона підійшла до справи більш ніж серйозно та фахово. Бен Еммерсон виклав факти, що свідчать про військовий заколот у лютому 2014-го в Криму, внаслідок якого відбулася окупація українського півострова з подальшим переслідуванням російською владою всіх незадоволених анексією: як тих, хто активно виступав проти «віджиму» частини території України, так і тих, хто можливо міг бути опозиціонером. І таких фактів більш ніж достатньо: понад 4000 індивідуальних скарг до ЄСПЛ на дії Росії в Криму.

Своєю чергою Іван Ліщина зазначив, що окремі випадки переслідування українських громадян у Криму складаються в картину «політично мотивованих репресій, спрямованих проти певних вразливих груп» – українців і кримських татар за національністю, українських військових і проукраїнських активістів, віруючих інших церков, крім РПЦ, і незалежних журналістів.

Заступник міністра юстиції також зауважив, що українська сторона розуміє, що розгляд питань про окупацію й анексію півострова не в компетенції ЄСПЛ, але сподівається на встановлення Україною факту ефективного контролю Росії над Кримом й визначення конкретної дати цієї події – 27 лютого 2014 року, – тобто ще до так званого «референдуму», після якого Крим «увійшов» до складу РФ. І тоді рішення Євросуду спростило б розгляд справ по інших процесах.

За півроку-рік суд має вирішити, чи підпадає скарга «Україна проти Росії» щодо Криму під юрисдикцію ЄСПЛ. Якщо так, далі суд перейде до розгляду справи по суті, якому РФ категорично чинить опір. І не дарма – адже свого часу Грузія подала аналогічну скаргу проти РФ щодо окупації Південної Осетії у 2008 році, і Євросуд її розглядає. Щоправда, більше ніж 10 років. Бо Росія і в цьому процесі гне свою лінію, наполягаючи, що доказова база Серпневої війни 2008 року не лежить у площині порушення прав людини. І не дивно, що найбільш вживаними словами російської сторони під час грузинських слухань були «фальсифікація» і «підміна». Зокрема, фотоматеріал, який свідчить про застосування «Іскандерів», захисники РФ назвали «фотошопом»… Офіційний Тбілісі раз за разом надає нові докази. Але остаточного вердикту ще досі немає.

В України, безперечно, є всі шанси на перемогу в ЄСПЛ. І першу «кров» супротивника в цьому процесі ми вже пролили, в тому числі не допустивши перших помилок Грузії з доказовою базою. Але коли дочекаємося перемоги, наразі невідомо.

Антоніна МІРОШНИЧЕНКО

Вечірні Вісті

Leave a comment

Добавить комментарий

Погода

Новости по теме

В Чехии предлагают ввести запрет на импорт российского и белорусского зерна

В качестве отягощения санкционных ограничений против РФ Чехия готовится к запрету на...

США отреагировали на возможное размещение войск других стран в Украине

Советник Белого дома Джон Кирби сделал заявление о том, что США не...

Как война в Украине сказалась на оборонной промышленности Финляндии?

Война в Украине значительно усилила финскую оборонную промышленность.

На какой срок перенесли суд над Дональдом Трампом?

Судебный процесс над бывшим лидером США Дональдом Трампом перенесён.