Депутати нижньої палати парламенту Білорусі, Палати представників, 26 червня в першому читанні проголосували за прийняття закону «Про зміну законів з питань ефективного функціонування військової організації держави». За два дні до цього понад 10 тисяч громадян підписали петицію проти ухвалення документа.
Представляючи законопроект у парламенті, міністр оборони Андрій Равков повідомив, що поправки торкнуться 4 тисяч людей на кожен призов: «У сухому залишку – призовники, які переховуються за кордоном». За словами міністра, чисельність Збройних сил Білорусі – 65231 особа, з яких 15000 – цивільний персонал і 50000 військовослужбовців.
Згідно з документом, відстрочка від призову до війська для продовження освіти надається громадянам один раз та передбачена лише для здобуття середньої, професійно-технічної, середньої спеціальної або вищої освіти I ступеня. Це означає, що для навчання в магістратурі бакалавру спочатку потрібно буде відслужити в армії.
Ті ж, кому виповнилося 18 років під час навчання в коледжі, не зможуть відразу ж вступати до університету – вони, так би мовити, вже скористалися відстрочкою від армії. Міністр оборони зазначив, що для особливо талановитих молодих людей можуть зробити виняток: «Звільнення від служби точково ніхто не відміняв». Відповідаючи на питання DW, міністр оборони сказав, що в такому разі рішення про відстрочку буде ухвалюватися на рівні президента.
Член постійної комісії з нацбезпеки Палати представників Ігор Мартинов, колишній військовий комісар, заявив журналістам, що якщо громадянин захотів продовжити освіту, вже не маючи відстрочки від служби в армії, то він вступає, здає успішно іспити, зараховується, 1 вересня приходить на навчання, але його призивають до Збройних сил.
«На час служби він бере академічну відпустку. Відслужив – повертається й продовжує своє навчання», – пояснив Мартинов. І додав, що не має інформації про передану до парламенту петицію проти прийняття цього законопроекту.
Варто сказати, що документ також передбачає заборону прийому на держслужбу тих осіб, які без законних підстав ухилилися від строкової служби. Крім того, військкомати зможуть обмежувати право на виїзд із країни, якщо громадянин був «належним чином сповіщений і не з’являється на заходи з призову на військову службу, службу в резерві або не виконує обов’язки з військового обліку».
Тобто йдеться не тільки про ухильників від служби в ЗС, а й про тих осіб, хто своєчасно не повідомив військкомат про зміну місця проживання або роботи. Як випливає з довідки Міноборони Білорусі, у 2018 році близько 80 відсотків відстрочок від призову були надані саме для продовження освіти. 8,6 відсотка військовозобов’язаних у 2018 році не з’явилися на призов, переважна більшість із них перебувають за кордоном.
У Білорусі досі зберігається загальний військовий обов’язок. Згідно із законодавством, громадяни країни у віці від 18 до 27 років повинні пройти службу в армії, термін якої для різних категорій призовників становить від 6 до 18 місяців.
Павлюк БИКОВСЬКИЙ
(Матеріал публікується зі скороченнями)
Leave a comment