Настінний годинник у вітальні показував за чверть одинадцяту. Однак щось у ньому було не те
Про це для “Тижня” пише Костянтин Москалець.
Я придивився до циферблата пильніше й побачив, що на довшій, хвилинній стрілці сидить прусак (мабуть, забіг із кухні). Тільки тебе тут і бракувало для повного щастя! Я зняв із ноги капця й підійшов до стіни, але коли прусак зауважив мій рух, то кинувся навтьоки, намагаючись заховатися за годинником. Тут я його й поцілив! На стіні лишилася неприємна мокра пляма.
Я вже збирався йти по ганчірку, щоб витерти її, аж раптом побачив, що з-за годинника, потривожені лунким ударом капця, починають лізти інші прусаки. Один, десять, сто, тисяча, мільйон, десять мільйонів, мільярд, тьма тьмуща прусаків огидними коричневими потоками вивергалися до кімнати зі шпарин у стіні й так заполонювали простір, що ставало нічим дихати. Я закричав від жаху та прокинувся.
Важливі в житті людства події та загрозливі ситуації змінюють звичну картину сну та сновидінь. Починаючи з весни 2020 року, відколи майже по всьому світові відколи майже по всьому світу запровадили карантинні заходи у зв’язку з пандемією, люди, не обов’язково хворі, почали бачити дивні, яскраві кошмари, прямо чи опосередковано пов’язані з коронавірусною тематикою.
Читайте також: Боротьба із коронавірусом: ось чому в Південної Кореї виходить, а в України – ні
Незважаючи на фізичну віддаленість у просторі (мені траплялися звіти американських і фінських дослідників), сни мають схожі мотиви і сюжети. Комусь сняться неприємні комахи, що атакують людей: полчища тарганів і мурах, які сотнями повзуть по ногах і добираються до лиця, у п’яти впиваються отруйні павуки, терміти або прусаки мільйонами вилазять зі шпарин – і далі в такому самому дусі.
Іншим сняться кошмари про те, що вони не можуть повернутися додому або ж загубилися в незнайомому місті; що люди на вулицях не дотримуються соціальної дистанції, а отже, усі негайно заражаються коронавірусною хворобою, чи що вони не можуть зняти захисних медичних масок, які приросли до обличчя (це нагадує про кошмар, відомий нам із фільму “Матриці”: гакер Нео намагається протестувати, але з жахом розуміє, що його рот повністю заріс плоттю і він не може вимовити жодного слова).
Застосувавши штучний інтелект, фінські дослідники проаналізували сни 811 людей, більшість із яких (57,5%) працювали віддалено, з дому. Виявилося, що хоча з початку пандемії люди почали більше спати (бо ж не треба щоранку зриватися на роботу), проте 10% досліджуваних стали важче засинати, а більш ніж чверть із них почали частіше прокидатися вночі без очевидних на те причин.
Так само понад чверть респондентів повідомили про те, що їм частіше почали снитися кошмари. Повторюваність кошмарних сюжетів підштовхнула дослідників до думки, що сни в екстремальних умовах відкривають спільні візуальні образи й так указують на певну форму колективного мислення в окремих індивідів.
Мабуть, цілком закономірним на цьому тлі було створення американськими психологами сайту “Мені сниться коронавірус” (idreamofcovid.com), де кожен охочий може розмістити онлайн свою розповідь про побачене в нічних видивах, а також переглянути архів снів попередніх дописувачів-сновидців.
Читайте також: Політики вищого ешелону нарешті звернули увагу на загрозу, про яку вже давно говорять фахівці
Є також спеціальний акаунт на твітері, створений зі схожою метою. Ось що йдеться в одному із твітів: “Минулої ночі мені приснилося, що в мене коронавірусна хвороба і я нестримно кашляю й не можу дихати. Я прокинулася обличчям униз і задихалася від власної подушки”.
Дивні, несповідимі шляхи наших снів і асоціацій! Інформація про сайт, де можна поділитися сном, зовсім несподівано нагадала мені розповідь Вішена Лак’яні про його перебування серед амазонського племені ачуар. Плем’я щодня прокидається о четвертій ранку, п’є чай і розмовляє, ділячись одне з одним пережитими враженнями й побаченими снами. Ачуар вважають події снів і реального життя однаково важливими.
Коли людина розповідає свій сон, ділиться ним, вона одночасно осмислює його й відсторонюється, звільняючись від пережитого страху. Розповідаючи про пережите наяву й уві сні, ачуар виконують ритуал ментального й духовного очищення. Зовсім не важко уявити собі людське плем’я загалом, яке, розсівшись довкола дисплейного багаття, наслідує приклад ачуар і ділиться побаченими снами, які для багатьох із нас виявляються не менш суттєвими за події реального життя.
Втішає також те, що є сумлінні психологи (серед ачуар їхню роль виконують старійшини племені), які можуть проаналізувати побачене нами й розкласти його за категоріями. Адже структуризація підсвідомого хаосу та страху – перший крок до їх подолання.
Для мене можливість розповісти свій сон і почути сни інших є чудовою можливістю безпечно подолати всі на світі соціальні дистанції та пандемії, що прагнуть роз’єднати людей, ба більше – можливістю згадати, що всі на світі кошмари рано чи пізно завершуються, і хай там як, але ми прокинемося до нового життя, у якому полчища прусаків і вірусів виявляться лише ілюзорною примарою, яку можна подолати, якщо розплющити очі.
Leave a comment