Нові генетичні дані свідчать, що стародавні люди з Європи, які жили близько 8500 років тому, мали спільну ДНК з північноафриканськими мисливцями-збирачами, повідомляють “Вечірні Вісті” з посиланням на Nature.
Згідно з останнім дослідженням, європейські мисливці-збирачі могли потрапити до Північної Африки через Середземне море близько 8500 років тому. Це відкриття підтверджує гіпотезу про те, що європейці і північноафриканці мали більше контактів, ніж вважалося раніше.
Дослідження стародавньої ДНК, отриманої з решток людей з регіону Магрибу, що охоплює Туніс і північно-східний Алжир, показало, що ці люди могли частково походити від європейських мисливців-збирачів. Це перший генетичний доказ існування контактів між північноафриканськими і європейськими популяціями в той період.
“Колись вважалося, що контакт між європейськими та північноафриканськими мисливцями-збирачами був лише гіпотезою, підтвердженою лише морфологічними дослідженнями. Сьогодні, завдяки генетичним даним, ми можемо підтвердити ці припущення”, — сказав співавтор дослідження Рон Пінхасі з Віденського університету.
Кам’яна доба, що розпочалась понад 3 мільйони років тому, була періодом, коли люди в Європі та Північній Африці здебільшого жили як мисливці-збирачі, а потім поступово переходили до землеробства. Цей перехід почався в неоліті, приблизно 10 000 — 2000 років до н.е.
До цього часу археологи мали обмежене розуміння етапів переходу до сільського господарства в Північній Африці, оскільки більшість генетичних досліджень зосереджувались на західному Магрибі, зокрема в Марокко. Як зазначає співавтор дослідження Девід Райх, “ця область довгий час була ‘білою плямою’ на карті генетичних досліджень”.
Попередні дослідження показали, що в західному Магрибі є високий рівень європейського хліборобського походження, що свідчить про переміщення хліборобів через Гібралтарську протоку приблизно 7000 років тому. Проте нове дослідження, проведене на людських рештках з Східного Магрибу, показало, що ці люди мали значно менше європейських хліборобських впливів.
Археологи проаналізували ДНК з кісток та зубів дев’яти осіб, що жили в Східному Магрибі між 6000 і 10 000 років тому. Один із них, що жив близько 8500 років тому, розділяв близько 6% своєї ДНК з європейськими мисливцями-збирачами. Це вказує на можливість того, що ці люди могли перетнути Середземне море на човнах.
Дослідження також виявило сліди вулканічного скла з Сицилії, що може свідчити про зупинки мисливців-збирачів на кількох островах під час їхньої подорожі через море.
Ці дані свідчать про те, що, незважаючи на значну генетичну ізоляцію, Східний Магриб мав рано контакт з європейськими мисливцями-збирачами, що підтверджується пізнішими археологічними знахідками.
Це дослідження не лише проливає світло на стародавні міграції, але й розширює наше розуміння генетичних зв’язків між різними культурами кам’яного віку.
Раніше вчені з’ясували, що в Єгипті чума лютувала задовго до Європи.
