П’ять причин, чому напад Росії на Україну є малоймовірним

Західні ЗМІ на тлі нарощення російських військ біля українських кордонів розмірковують про ймовірність вторгнення Росії в Україну та про перспективи перемовин президентів Росії та США в січні.

З огляду на те, за яких умов Росія атакувала сусідів раніше, навряд чи вона нападе на Україну зараз, «попри всі жорсткі заяви з Москви», йдеться в матеріалі Foreign Policy.

Як Росія вирішує, чи нападати

Політолог Юджин Чаусовський пише у своїй колонці, що Росія, ухвалюючи рішення про напад на пострадянському просторі, орієнтується насамперед на п’ять змінних: привід, місцева підтримка, очікувана військова реакція, технічна спроможність та відносно малі очікувані політичні й економічні втрати, особливо якщо це невійськова відповідь через санкції чи дипломатичні обмеження.

«Якщо будь-яка з цих умов є недостатньою або відсутня, то Росія навряд чи піде на військове вторгнення, навіть у межах колишнього радянського простору. Якщо всі ці фактори наявні, тоді ймовірність російського військового вторгнення значно вища. У випадку прорахунку Росія заплатить дуже високу ціну», — вважає він.

За словами Чаусовського, оцінки в цих ширших рамках можуть бути кориснішими за «гадання на кавовій гущі чи психоаналіз російського президента».

Усі ці умови були на момент вторгнення Росії в Грузію у 2008 році та в Україну у 2014-му, зазначає аналітик. У 2008-му приводом для вторгнення став обстріл грузинськими військами сіл Південної Осетії.

У цьому регіоні та в Абхазії вторгнення мало вагому підтримку, але не в решті Грузії, тому російські сухопутні війська не просувалися далі. У РФ був прямий доступ до Грузії через Рокський тунель. Також Росія вирішила, що відповідь Заходу буде обмеженою.

Водночас Росія не напала, зокрема, на Естонію у 2007-му через інцидент довкола Бронзового солдата — пам’ятника радянським воїнам, який із центру Таллінна перенесли на військове кладовище. Хоча нібито мала причину у вигляді захисту етнічних росіян. Очевидно, що РФ не напала, бо Естонія є членом НАТО, вважає аналітик.

«Немає чіткої відповіді», чого Росія може досягнути зараз, якщо вторгнеться в Україну, крім подальшого ослаблення української влади, посилення внутрішньої підтримки завдяки реваншизму та надсилання сигналу Заходу, пише Чаусовський. На його думку, без вагомого приводу вторгнення видається малоймовірним, до того ж це може тільки наблизити Україну до НАТО. І якщо поглянути на п’ять ключових умов, ситуація зараз інша, ніж у 2014-му.

«Наприклад, зараз Україна має набагато більшу підтримку з боку Заходу, і хоча вона не є членом НАТО, економічні, політичні та потенційно військові втрати для Росії будуть значно більшими», — вважає експерт. Також Росія не матиме тої підтримки населення, яка була на Донбасі та в Криму.

Це «свідчить про малоймовірність масштабного російського вторгнення в Україну», але «не виключає альтернативних, нетрадиційних військових заходів з боку Росії», таких як прихована діяльність, політичні маніпуляції, кібератаки, пропаганда та дезінформація, пише Чаусовський. Він підсумовує, що «російське вторгнення в Україну не є неможливим, оскільки умови, безсумнівно, можуть змінитися», що вплине на оцінку ситуації Росією.

Перспективи переговорів США та РФ

США та Росія планують у січні провести безпекові переговори. З російського боку про ймовірні переговори зі США та НАТО повідомив міністр закордонних справ Сергій Лавров. У Білому домі розповіли журналістам Reuters та AFP, що переговори заплановані на 10 січня. Сторони планують обговорювати Україну та контроль за ядерними озброєннями.

Раніше речник Володимира Путіна заявив, що зустрічей у січні буде досить, щоб побачити, чи готові США прийняти умови Росії, або будуть намагатися затягувати переговори, «що буде неприйнятно».

Voice of America цитує російського політолога Володимира Фролова, який зазначив, що це навряд чи свідчить про великі надії на успіх перемовин.

Водночас Ендрю Маршал з Атлантичної ради вважає, що геополітичні ставки швидко зростають: «Результат цієї суперечки може значно переписати умови безпеки на європейському континенті для цілого покоління — так само, як рішення 1990-х років після закінчення Холодної війни».

На його думку, позитивний результат «підкреслить силу Сполучених Штатів, які співпрацюють зі своїми друзями, і стане моделлю для протистояння авторитаризму під дулом зброї». У провалі бачитимуть «ще один маркер американської слабкості та розвалу трансатлантичного партнерства».

Сигнал Росії

Водночас Forbes вказує на сигнал, який США подали Росії. «Кілька найкращих розвідувальних літаків Повітряних сил США» пролетіла над Україною в понеділок. Йдеться про великий літак електронної розвідки Boeing RC-135V та літак бойового управління та цілевказівки Boeing E-8C, який уперше відправили до України. Як зазначає видання, це одне з перших таких завдань авіації США в Україні.

«Американці збирають розвідувальні дані щодо України — і, ймовірно, діляться ними з українцями», — зазначає автор матеріалу Девід Екс.

Літаки не вимикали передавачі, що зробило їх легко помітними, хоча командування могло віддати наказ зробити це. «Місія була більше ніж спробою стеження за російськими силами. Це було звернення адміністрації Байдена до режиму Путіна», — пише автор.

Він вважає, що ця спостережна місія була «значною», але вказує, що в найближчі роки Пентагону може стати важче повторити таке через скорочення авіації. Повітряні сили США планують відмовитися від чотирьох із дванадцяти E-8 — великих і повільних літаків, які стежать за наземними рухомими цілями. Згодом можуть залишитися лише десять безпілотників Block 40 Global Hawk, які мають таку ж технологію — GMTI.

ВВС

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Previous post Фильм «Человек-паук: Нет пути домой» собрал в прокате миллиард долларов
Next post Как Зеленский, призвавший женщин в военкоматы, «косил» от армии