Не маю жодних сумнівів у тому, що доставку в Україну першої партії вакцини проти коронавірусу влада називатиме своїм величезним досягненням
Про це для “Еспресо” пише Віталій Портников.
Але насправді це – величезний провал. У ситуації, коли в деяких країнах вже завершується вакцинація населення, коли країни Європейського Союзу борються між собою за додаткові дози препарату, коли боротьба за вакцину мало не призвела до першого серйозного конфлікту між ЄС і Великою Британією, Україна тільки приступає до вакцинування своїх громадян. І те – дуже умовного, майже символічного. 500 тисяч доз! Що таке 500 тисяч доз? І для початку цього процесу міністр охорони здоров’я змушений був особисто літати до Індії – яка немислима ганьба!
Читайте також: Якби Степанов виліз із Perseverance на Марсі й почав збір зразків ґрунту, користі було би більше – Приходько
До речі, про вакцину індійського виробництва. Я, звичайно ж, не є фахівцем із фармацевтики, щоб обговорювати, чи ця вакцина відрізняється від тієї, яку виробляють на європейських підприємствах і чи відрізняється взагалі. Але задумаймося – в умовах, коли величезна кількість наших співвітчизників не довіряє ніяким щепленням, чи багато хто захоче зробити щеплення індійською вакциною? Тим паче, коли дізнається, що поки що цю вакцину постачають тільки країнам Південно-Східної Азії.
Так, це – “вакцина для бідних”, що б ми собі там не вигадували. А “вакцини для багатих” – точніе, для тих, хто вчасно про бронювання вакцин подбав – це для наших сусідів. Поляків, словаків, румунів, угорців. Для всіх, хто думав про управління країною в той час, коли президент України й люди з його оточення самовдоволено розповідали нам про дороги та доводили, що гроші з коронавірусного фонду просто нікуди було дівати. Хоча їх було куди подіти – на бронювання вакцин.
Читайте також: Степанов каже, що домовився про ще п’ять мільйонів доз вакцини. Угоду ще не підписали
Так, у нас були гроші, щоби забронювати вакцини на рівні будь-якої країни Європи. Ми просто цього не зробили. Тому що ті, хто мав би про це подумати, живуть одним днем. Як метелики. І цим популіст на чолі країни відрізняється від відповідального компетентного політика – у вівторок він навіть не замислюється про те, що буде середа. І вибудовує вертикаль влади з таких самих метеликів і жуків-гнойовиків, які ще можуть думати про те, як на постачання вакцини заробити та яку фірму-прокладку задіяти.
І тому популізм – це і є наш страшний вирок. Вирок кожному з нас – якщо хтось іще не зрозумів.
Leave a comment