Повідомлення прокурорки Міжнародного кримінального суду в Гаазі Фату Бенсуди про завершення формальної експертизи щодо ситуації в Україні та наявності підстав вважати, що був здійснений широкий спектр злочинів проти людяності, важко недооцінити. Від цієї миті війна, яку на українській території розв’язав Кремль, стає об’єктом найпильнішої уваги міжнародного правосуддя. Причому мова йде не тільки про війну на Донбасі, а й про воєнні злочини в окупованому Криму
Про це для “Радіо Свободи” пише Віталій Портников.
Міжнародний кримінальний суд розпочав розслідування за українським позовом ще 2014-го – і, як бачимо, тільки зараз, більш ніж за шість років, з’являється можливість реального розслідування воєнних злочинів і притягнення до відповідальності тих, хто їх скоїв. Для України це великий шанс вкотре нагадати світові про війну на своїй території – адже про кожну війну після певного часу починають забувати, навіть якщо конфлікт триває. Це можливість полемізувати з російськими пропагандистськими твердженнями про “внутрішній конфлікт”, вимогами почати прямі переговори з маріонетковою “владою” окупованих територій та іншими політичними наративами Кремля.
Читайте також: Нідерландська прокуратура заявила, що має докази збиття МН17 системою “Бук”
Бойовик російських гібридних сил тримає іграшку, виявлену на місці падіння уламків “Боїнґа”, збитого російською установкою “Бук”, у результаті чого загинуло 298 людей, зокрема 80 дітей. Донеччина, неподалік села Грабового, 19 липня 2014 року
І, звичайно, це можливість довести, що насправді сталось у Криму. Що не було ніяких рішень місцевої влади, ніякого “референдуму”, ніякої “незалежної держави”, яка “приєдналася” до Росії. А була звичайна окупація, замаскована під “рішення народу”. Окупація, пов’язана із репресіями проти тих, хто їй опирався й опирається.
Але шанс – це завжди виклик. Варто звернути увагу на заяву прокурорки Міжнародного кримінального суду, в якій ідеться про “злочини, вчинені різними сторонами в конфлікті”. Це означає, що розслідуватимуть не лише злочини російських військових і їхніх найманців. Це означає, що Міжнародний кримінальний суд звертатиме увагу й на дії українських військових, волонтерів, активістів. І Кремль зробить усе можливе, щоб використати рішення Міжнародного суду собі на користь.
При цьому запити з Гааги сама Росія ігноруватиме – тепер це дозволяє навіть спеціально змінена російська конституція, яка не визнає пріоритету міжнародного правосуддя. Однак кожне розслідування, пов’язане з діями українських військових, широко висвітлюватимуть й російські пропагандисти, й агенти їхнього впливу в самій Україні. Адже це вже буде не Russia Today. Це буде Міжнародний кримінальний суд, до якого ми самі і звернулися.
Наслідки ракетного обстрілу російськими гібридними силами мікрорайону “Східний” Маріуполя, здійсненого 24 січня 2015 року. Тоді 29 людей загинуло і 92 були поранені
Читайте також: Виправдання Марківа стало серйозним провалом Кремля – Портников
Краматорськ, 10 лютого 2015 року. Внаслідок ракетного обстрілу міста з боку російських гібридних сил тоді загинули 15 людей і 15 були поранені
Тіла пасажирів рейсового автобусу, які були вбиті внаслідок ракетного удару російських гібридних сил. Загинуло 12 (за іншими даними 13) людей, ще 18 були поранені. Донеччина, околиця міста Волновахи, 13 січня 2015 року
Потрібно готуватися юридично й політично
До цього всього треба готуватися вже сьогодні. Потрібно готуватися юридично, щоб у нас була солідна експертиза будь-яких російських звинувачень, можливість викривати фальсифікації, захищати невинних, як це сталося з нацгвардійцем Віталієм Марківим в Італії. До речі, те, що якраз у день оголошення повідомлення Міжнародного кримінального трибуналу в Росії вирішили заочно заарештувати Марківа – це найкращий доказ того, як діятиме Кремль у Гаазі.
Потрібно готуватися політично. Шоку все одно не уникнути. Я добре пам’ятаю, як були шоковані люди в Хорватії або Боснії і Герцеговині, коли на лаві підсудних у Гаазі після югославської війни опинилися не тільки керівники Сербії та маріонетки режиму Слободана Мілошевича, а й хорватські генерали та боснійські політики. Як же таке може бути? Адже війну розв’язав Белград, а судять тих, хто захищав свої країни й народи від агресора?
Але кошмар війни в тому і полягає, що вона призводить до найстрашніших наслідків – і до воєнних злочинів зокрема. Ці злочини скоюють не тільки агресори, а й захисники своїх країн і народів. І якщо ми вирішили скористатися юрисдикцією Міжнародного кримінального суду, ми повинні усвідомлювати всі наслідки цього рішення. Це правильне рішення. І це серйозна зброя. Але будь-яка зброя є корисною тільки тоді, коли знаєш, як нею користуватися й коли ти сам не стріляєш у власні груди.
Leave a comment