Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що зміна статус-кво у фактично окупованому російськими військами Придністров’ї може призвести до “серйозної дестабілізації”
Про це для “Еспресо” пише Віталій Портников.
Ці слова російського чиновника стали реакцією на заяву обраної президентки Молдови Маї Санду, яка виступила за виведення російських військ і боєприпасів із окупованого молдовського регіону та перетворення військової миротворчої місії на цивільну.
До речі, ніякої особливої сенсації у словах Санду немає. За виведення російських військ із Придністров’я протягом останніх десятиліть послідовно виступають майже всі президенти та прем’єр-міністри Молдови – за винятком, зрозуміло, представників проросійських сил.
Читайте також: Після невдач у Білорусі й Карабасі Захід має добру нагоду реабілітуватися
При цьому Санду навіть не говорила про негайне повернення Придністров’я під контроль Кишинева, вона лише висловилася за перетворення миротворчої місії на цивільну під егідою ОБСЄ.
І вже ця обережна заява призвела до російських погроз, до попередження про “серйозну дестабілізацію”. Очевидно, що Кремль не збирається сприяти вирішенню придністровського конфлікту, що для Путіна головне – це саме збереження “статус-кво”, тобто російської військової присутності в іншій країні.
І не потрібно тут стверджувати, що це все через те, що обрали “не ту” Санду, а ось обрали б Додона … Проросійський політик був президентом Молдови протягом останніх чотирьох років і мало не жив у Кремлі. При цьому жодних зрушень у вирішенні придністровського питання не відбулося.
Хоча – і це потрібно розуміти – приєднання Придністров’я гарантувало би Додонові перемогу на президентських виборах, а проросійським силам – упевнений успіх на парламентських. І що? І нічого. Росія окупованих земель добром не віддає. Нікому. Ані союзникам, ані противникам.
Читайте також: Портников: Росії не потрібен ані план, ані мир – війна триватиме
І це – відповідь тим в Україні, хто досі серйозно розраховує на якісь домовленості з Путіним, на те, що він погодиться на якихось миротворців ОБСЄ або ООН. Не погодиться. Максимум – на якийсь час перестане стріляти. І не дуже надовго.
І відповідь тим, хто думає, що якщо президентом України оберуть Медведчука або Бойка – відразу ж віддадуть Донбас і Крим. Не віддадуть. Максимум – примусять Медведчука їхати до Донецька або Сімферополя й цілуватися з Пушиліним або Аксьоновим на День Росії, як змушували Додона відвідувати в це “світле свято” Придністров’я та цілуватися там із Красносельським.
Питання про окупацію молдовських або українських територій вирішиться тільки з послабленням і крахом російського режиму – і не кожен наш сучасник до цього доживе. А до цього й у Києві, й у Кишиневі слід бути готовими якщо не до нової ескалації, то вже принаймні до “збереження статус-кво”.
Leave a comment