Паралельно Лібанова звернула увагу на демографічні наслідки війни, які Україна відчуватиме ще тривалий час. Їхню сукупну ціну вона оцінює приблизно у 10 мільйонів людей. У цю оцінку входять не тільки загиблі, а й зовнішня міграція, окупація територій, скорочення народжуваності та зміни смертності, повідомляють “Вечірні Вісті“ з посиланням на інтерв’ю «Телеграфу».
2027 рік у словах Лібанової не є встановленою датою завершення війни. Демографиня прямо пояснила, що говорить про власне відчуття. Конкретного військового чи політичного розрахунку для визначення такого терміну вона не наводила.
Навигация по статье
Що Лібанова сказала про завершення війни у 2027 році
Питання можливого завершення війни виникло під час розмови про демографічні втрати України. Лібанову запитали, чи продовжуватиме збільшуватися їхня оцінка, якщо бойові дії триватимуть.
У відповідь академік заявила, що бачить можливість завершення війни наступного року.
«Я думаю, що наступного року все закінчиться. Я не знаю, чого я так вважаю. Відчуваю. Думаю, що в 2027 році все закінчиться», – сказала Елла Лібанова.
При цьому науковиця одразу перевела розмову на демографічні наслідки. Навіть припинення війни не означатиме, що проблеми з населенням зникнуть одночасно з бойовими діями.
Тому прогноз Лібанової на 2027 рік потрібно відокремлювати від її професійних демографічних оцінок. Конкретний рік завершення війни вона назвала як власне передчуття, тоді як дані про населення та демографічні втрати базуються на роботі з відповідними показниками.
Що означають 10 мільйонів демографічних втрат
Одна з центральних цифр, озвучених Лібановою, стосується приблизно 10 мільйонів людей. Саме так вона оцінює демографічну ціну війни для України.
Цей показник не означає кількість загиблих. Йдеться про значно ширше поняття, яке охоплює різні причини скорочення населення та втрати людського потенціалу.
До оцінки входять:
- зовнішня міграція українців;
- населення окупованих територій;
- зниження народжуваності;
- зміни рівня смертності;
- прямі людські втрати внаслідок війни.
Лібанова пояснила, що скорочення народжуваності відбувалося б і без повномасштабної війни, оскільки негативні демографічні тенденції існували раніше. Однак війна додатково погіршила ситуацію.
Подібний підхід застосовується й до смертності. Частина негативної динаміки мала інші причини, але повномасштабне вторгнення стало додатковим фактором.
| Демографічний чинник | Як він впливає на населення |
|---|---|
| Виїзд за кордон | Зменшує кількість людей, які фактично живуть в Україні |
| Окупація | Частина населення перебуває поза підконтрольною територією |
| Народжуваність | Війна посилила попередню тенденцію до скорочення |
| Смертність | Воєнні та пов’язані з війною фактори збільшують втрати |
| Повернення громадян | Може частково компенсувати нинішнє скорочення |
Саме через таку структуру показника цифру 10 мільйонів не можна подавати як безповоротні людські втрати.
Чому Лібанова не вважає всі втрати незворотними
Частина людей, які зараз враховуються у демографічному скороченні, перебуває за межами України. Теоретично вони можуть повернутися після завершення війни або за умови суттєвого покращення безпекової та економічної ситуації.
Так само на загальну демографічну картину впливає окупація частини українських територій.
Лібанова висловила сподівання, що Україна зможе повернути і людей, і території, тому названі нею 10 мільйонів не є повністю незворотною втратою.
Проте швидкого повернення до довоєнних демографічних показників науковиця не прогнозує. Навіть за сприятливих обставин наслідки міграції, скорочення народжуваності та зміни вікової структури населення залишатимуться відчутними.
Завершення бойових дій і завершення демографічної кризи не відбудуться одночасно. Частина громадян може повернутися досить швидко, іншим знадобляться роки для ухвалення такого рішення. Наслідки падіння народжуваності Україна відчуватиме ще довше.
Скільки людей зараз живе на підконтрольній Україні території
Точне визначення чисельності населення залишається складним через міграцію, окупацію, бойові дії та відсутність нового загальнонаціонального перепису.
За оцінками Інституту демографії, у 2026 році на підконтрольній Україні території проживає приблизно 29 мільйонів людей. Це орієнтовний показник, а не результат перепису.
Для розрахунків демографи використовують різні масиви інформації, зокрема державні реєстри та дані мобільних операторів. Повноцінний перепис населення, за оцінкою Лібанової, доцільно проводити вже після завершення війни, коли переміщення населення стануть менш інтенсивними.
Проблема при цьому полягає не тільки в загальній кількості громадян. Для подальшого відновлення країни має значення структура населення: кількість дітей, молоді, людей працездатного віку та старших громадян.
Чи повернуться українці після завершення війни
Повернення українців після війни може частково компенсувати демографічні втрати, однак очікувати одночасного повернення всіх громадян, які зараз живуть за кордоном, підстав немає.
Рішення залежатиме від конкретних умов в Україні. Серед головних факторів Лібанова називала безпеку, житло та можливості для працевлаштування.
Чим довше людина перебуває за кордоном, тим більше обставин можуть впливати на її рішення. Дорослі знаходять роботу, діти починають навчання, сім’ї облаштовують побут і формують нові соціальні зв’язки.
Окремим викликом стає структура вимушеної міграції. Серед українців за кордоном значну частку становлять діти та молоді жінки, а це безпосередньо впливає на майбутній трудовий і демографічний потенціал країни.
Для повернення людей самого завершення бойових дій буде недостатньо. Важливими стануть безпека, доступне житло та можливість заробляти в Україні.
Саме тому населення України після війни залежатиме не лише від кількості тих, хто фізично повернеться через кордон. Значення матиме здатність країни створити умови, за яких повернення стане довгостроковим рішенням.
Чи можливий бебі-бум після війни
Після завершення бойових дій народжуваність може певною мірою зрости. Частина сімей відкладає народження дітей через небезпеку, фінансову невизначеність, мобілізацію, розділення родин та складні житлові умови.
Однак Лібанова не очікує класичного післявоєнного бебі-буму на зразок того, який спостерігався після Другої світової війни.
Суспільство за десятиліття суттєво змінилося. Іншими стали сімейні моделі, вік народження першої дитини, роль жінок на ринку праці та уявлення батьків про необхідний рівень забезпечення дітей.
Певне компенсаційне зростання народжуваності можливе. Проте воно навряд чи перекриє демографічні втрати попередніх років. Відновлення населення вимагатиме значно ширшого набору рішень.
Чому демографічні наслідки триватимуть довше за війну
Навіть припинення бойових дій не поверне демографічну ситуацію до стану, який існував до повномасштабного вторгнення. Частина наслідків уже закладена у вікову структуру населення.
Менша кількість народжених дітей означає менше молоді через 15–20 років. Тривала міграція людей працездатного віку впливає на ринок праці вже зараз, а в перспективі позначатиметься на податковій базі та пенсійній системі.
Повернення частини українців здатне пом’якшити цей процес, але не повністю його скасувати.
Саме тому оцінка можливого завершення війни у 2027 році та демографічний прогноз України стосуються різних часових горизонтів. Навіть якщо бойові дії припиняться у названий Лібановою період, відновлення людського потенціалу триватиме набагато довше.
Що означає прогноз Лібанової про 2027 рік
Головна деталь у заяві академіка полягає в тому, що вона сама не називала 2027 рік точно розрахованою датою. Її формулювання було особистим припущенням про те, коли закінчиться війна в Україні.
Водночас демографічні сценарії Інституту раніше вже враховували різні можливі строки завершення війни, зокрема 2027 та 2030 роки. Такі дати використовуються для моделювання подальших змін населення і самі собою не є передбаченням військового результату.
Тому слова Лібанової про 2027 рік не дають підстав говорити про встановлений термін завершення війни. Значно конкретнішою частиною її оцінок є масштаб демографічної проблеми: близько 10 мільйонів сукупних втрат, приблизно 29 мільйонів жителів на підконтрольній території та тривалий процес повернення частини громадян.
Навіть якщо припущення про 2027 рік справдиться, демографічне відновлення не завершиться разом із війною. Україні доведеться одночасно працювати над поверненням громадян, житлом, зайнятістю та умовами для сімей із дітьми. Саме ці фактори визначатимуть чисельність населення вже після завершення бойових дій.
Раніше ми повідомляли, що російська атака знищила склад Книголав, одного з українських видавництв, яке працює для масового читача, дітей, підлітків і дорослої аудиторії
