Якщо Вітольда Фокіна і поженуть з Мінської групи через довгого язика, то в Тристоронню контактну групу відправлять когось на кшталт Петра Симоненка
Нагадаємо: в інтерв’ю проросійському сайту “Страна” Вітольд Фокін заявив, що для встановлення миру на сході країни потрібно оголосити загальну амністію, провести вибори, розв’язати питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу. Одним словом це називається капітуляція.
На заяву Фокіна різко негативно відреагували в “Європейській солідарності”. Там не лише вимагають прибрати цю особу з української делегації в Мінську, але й закликали владу “негайно оприлюднити позицію української делегації. Замість публікації різноманітних світоглядних позицій Фокіна, який кілька років тому закликав Україну з розумінням поставитися до російської анексії Криму”. До речі, на сайтах “Батьківщини” й “Голосу” офіційна позиція цих партій досі не оприлюднена. Як і “ОПЗЖ”, де, мабуть, просто не хочуть налякати свою удачу – на таку швидку капітуляцію української влади вони і сподіватися не могли.
Мовчать і на Банковій та в “Слузі народу”. Вийшло як в анекдоті про “якось невдобно получилось”: тільки-но в суботу президент зустрівся з членами сімей загиблих захисників України та зниклих безвісти громадян, а тут Фокін на всю країну анонсує поголовну амністію тим, хто їх вбивав та катував. Навіть Михайло Подоляк, радник Андрія Єрмака, який у фейсбуці активно відбивається від нападок на шефа та на президента, змовчав. Складається враження, що представники влади або до кінця не зрозуміли наслідки заяв Фокіна, або не бояться цих наслідків, або Фокін просто раніше часу висловив те, що мало статися ближче до дня голосування. І тепер стратеги Банкової (якщо там такі взагалі є) вирішують, як діяти далі. Тобто, зважують рейтингові збитки від звільнення Фокіна, (а тут треба заразом звільняти і Леоніда Кравчука, який запропонував Зеленському цю кандидатуру), або ж навпаки – від заступництва за Фокіна.
Який із варіантів буде обраний, побачимо вже сьогодні, коли хтось із уповноважених Банковою таки прокоментує скандальні слова заступника голови української ТКГ в Мінську. Тим більше, що “слуги” збираються на з’їзд, де запланована присутність президента. Поки ж лише зрозуміло, що ВР не прийматиме зміни до постанови про призначення виборів на догоду Росії. Тож, 25 жовтня місцеві вибори в ОРДЛО не відбудуться.
Якою може бути реакція Зеленського або уповноважених спікерів Зеленського? Найпростіше казати, що нинішня влада зробить все, аби війна припинилися вже до кінця цього року. Як обіцяє президент. І не деталізувати, у який спосіб це станеться. Нехай виборці продовжують думати кожен своє – хтось, що це зрада, хтось – що “голуби миру” на своїх крилах несуть закінчення конфлікту.
Також можна все валити на попередників. Мовляв, при них і закон про амністію бойовиків прийняли (правда, в дію він так і не вступив, але хто це вже пам’ятає), і Мінські угоди уклали. Проте Москві ніхто на поступки тоді не йшов, “формулу Штайнмаєра” не підписував (хоча вона дійсно обговорювалася) і на ультиматуми Росії не реагував. Однак технологія все звалювати на Порошенка поки ще діє на певну частину електорату, тому винним спробують зробити не Фокіна, а попередника Зеленського.
Наступний варіант – погратися з патріотичним електоратом і вигнати Фокіна з ТКГ. Але це означатиме, що президент сам себе публічно відшмагає, бо він призначав його в Мінську групу. Не важко передбачити, що після цього пан Вітольд днюватиме і ночуватиме на “каналах Медведчука”, де розповідатиме, як він хотів миру, а Зеленський виявився Порошенком номер два. Завдяки чому на сході і півдні “ОПЗЖ” відгризе у “зелених” великий шматок електорального пирога.
Та щоб не сказав завтра Зеленський (чи у Зеленського) з приводу Фокіна, це нічого не означатиме. Адже, по-перше, треба було реагувати одразу, а не із запізненням на кілька днів. Мовчанка, як відомо, ознака згоди. По-друге, навіть якщо Фокіна звільнять, то замість нього призначать таку саму за світоглядом особу. Був Сівохо, якого довелося звільняти з радників секретаря РНБО після того, як він потрапив під гарячу руку (чи ногу) ветеранів. Тепер з’явився інший подразник, Фокін. Хто далі, Петро Симоненко, Олександр Єфремов, Віктор Янукович? У парадигмі “мир за будь-яку ціну” фігур іншого штибу просто не може бути.
Третє, найголовніше. Цей скандал став ще однією ілюстрацією, що насправді ніякої стратегії деокупації Донбасу у влади нема. Все, що робиться – імітація, надування щік, піар заради голосів на найближчих виборах. Тому поженуть Фокіна з ТКГ за довгого язика чи залишать – це буде лише новий акт імітації.
Leave a comment