«Пояснюю, чому зустріч Президента з олігархами “для боротьби з коронавірусом” була помилкою», – про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише політолог Олесь Доній.
«Здавалось б зустріч -“на користь справі”, щоб ультразаможні люди скинулися по кілька мільйонів(десятків мільйонів) для боротьби з епідемією.
Насправді це помилка. Так, вони одноразово можуть купити чергові “200 автомобілів швидкої допомоги”. Та їхні забаганки набагато більше тиснитимуть на населення. І влада їм в цьому допомагатиме.
Влада навпаки, повинна була відсторонитися від інтересів великого капіталу, і навчитися приймати рішення в інтересах населення, а не великого бізнесу.
Саме зараз час для переорієнтації економіки країни від монопльно-олігархічної моделі до моделі , орієнтованої на максимально широкі верстви населення(в економіці, це означає-сприяння дрібному і середньому бізнесу, а не монополіям).
Щоб я зробив в цій ситуації:
1.Прибрав би акцизи і податки з ліків.
В Україні ліки часто в кілька разів дорожчі, аніж в сусідній Польщі. Я спеціально їздив до Польщі,щоб купувати кардіологічні ліки для мами-це виходило(з урахуванням дороги) дешевше, аніж в Україні.
Фармакологічний бізнес зараз отримуватиме надприбутки(бо на відміну від ресторанів аптеки ніхто не закриватиме). То чому б не піти на підтримку населення, а не мережевих аптек?
До речі, яскравий приклад “барижничества” – ситація з масками, які подорожчали в 10 разів. В кількох країнах (Польща, Німеччина) були прийняті рішення владою про недопущення підняття цін на лікарські товари. У нас же-все в інтересах великого капіталу, а не суспільства.
2.Я б прибрав би акцизи і податки з ввезення автотранспорту. В Україні – авто дорожчі , аніж в сусідній Європі. Ситуація з епідемією жорстко поставить питання про засоби пересувння. Якщо громадський транспорт є небезпечний з точки зору поширення вірусу, то як пересуватися на роботу? Скажете карантин? Карантин не завершиться 3 квітня(і не мрійте!). Епідемія з 3 квітня тільки почне все більше і більше поширюватися країною. Скільки триватиме епідемія? 3 місяці? Пів року? Рік? Ми не знаємо. Забезпечити громадян можливістю дешевого індивідуального транспорту-мало б бути одним з пріоритетів реформ.
3.Я б скасував ПДВ. В умовах України ПДВ це засіб тиску на суспільство в інтересах великого капіталу. Бо кому повертають ПДВ? Великому капіталу, який займається експортом продукції закордон. Всі ж решта громадян ПДВ платить у ціні будь-якої покупки. Враховуючи маніпуляції з нечесною статистикою відвантаження закордон, це ще і корупційний податок. Коли олігархат може з бюджету отримувати за буцімто відвантажені товари ще більше, аніж він насправді поставив.
В той же час у звичайній ситуації ПДВ нам би не дав скасувати Євросоюз. Бо там такий податок існує(на відміну від США).А от під час пандемії самі країни ЄС вводять такі обмежування, які були б неприйнятні навіть для дискусії ще рік тому. Як то-заборону авіасполучення, залізничного, автобусного. Тобто , інтереси громадян власної країни-превалюють. Тож саме в такій ситуації Україна могла б радикальна змінити свою податкову систему.
4.Звісно, всі ці заходи-додаткове недотримання бюджетом надходжень. Але зараз й так будуть колосальні недонадхлдження.То нехай краще недонаджходження залишатимуться в кишенях у звичанйих громадян.
Та як латати дірки в бюджеті?
По перше, я б радикально скоротив би чиновнийчий апарат. Звісно, чиновник-теж громадяни України, і у них теж є родини. Та саме зараз можна було б переглянути чи потребує такої великої кількості чиновників країну. І навіть якщо потребує, то чи може прогодувати? Ну, наприклад,я-за європейську інтеграцію. І за входження в Євросоюз. Та чи може зараз країна собі дозволи безліч чиновників з “питань європейської інтеграції”? Можливо на рік їх потрібно скоротити? А далі подивимося-чи може країна жити без таких чиновників чи ні?
5.Ще радикальніший захід-це реструктуризація українських зовнішніх боргів. Саме відсотки по зовнішніх кредитах складають вагому частину української “дірки” в бюджеті. Бо Україна давно сіла на “голку кредитів”. Які не відомо коли і хто віддаватиме. А от відсотки потрібно віддавати вже. Не йде мова про відмову від повернення кредитів. Потрібно повертати те,що взяв. Та от в умовах кризи , пов’язаної з пандемією, якраз можна було переконати світові інституції у відтермінуванні виплати відсотків. Це може зватися страшно -“технічний дефолт”. Та це може бути зараз одним з засобів для недопущення падіння української економіки у “штопор”. Інша справа,що цю ситуацію не слід використовувати ,щоб розкрадати майбутні кредити. Як це робилося багатьма попередніми владами..
В будь-якому випадку, зараз час для неординарних вчинків. Та ці вчинки повинні бути не в інтересах олігархату чи міжнародного великого капіталу, а в інтересах суспільства.
А “зустрічі з олігархами”-це стара модель поведінки. Стара і програшна. Яка веде лише до збагачення олігархів.
Думаймо!, – завершив Доній.
Leave a comment