Вторник , 19 Март 2024
Политика

Новий законопроект Мінкульту – полювання на відьом чи боротьба з дезінформацією?

Ще декілька місяців тому міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський анонсував розробку законопроекту про протидію дезінформації. Чесно кажучи, тоді слова Бородянського неабияк налякали журналістів. Бо ж склалося враження, що влада хоче боротися не з дезінформацією, а з журналістами, блогерами та «джокерами». І ось минулого тижня Мінкульт презентував довгоочікуваний документ. І стало ще страшніше…

Перший заступник міністра культури Анатолій Максимчук зазначив, що буде проведене масштабне обговорення законопроекту і, відповідно, в нього можуть бути внесені зміни. Доопрацьований документ до 28 лютого має бути поданий на розгляд уряду, а вже потім потрапити до Верховної Ради.

Ну а тепер перейдемо до суті самого законопроекту. По-перше, нам дають визначення. Дезінформація – це недостовірна інформація з питань, що становлять суспільний інтерес, зокрема стосовно національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітету, обороноздатності, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля. Вибачте, але вправний юрист будь-що може підвести під це визначення.

Далі ще цікавіше. Для моніторингу інформаційного простору вводиться така посада, як уповноважений з питань інформації. Його призначає Кабмін із кандидатів, яких подадуть Міністерство культури, молоді та спорту, Міністерство юстиції та уповноважений ВР із прав людини.

Що ж робитиме цей контролер? Як вже зазначено, буде моніторити інформпростір, перевіряти інформацію на предмет дезінформації, звертатись до поширювача інформації (не просто ЗМІ, а саме поширювача) із заявами про відповідь або спростування, звертатись до суду в разі відсутності реакції на його заяви, а також до правоохоронних органів…

От тільки незрозуміло – чи буде створено цілий новий офіс уповноваженого, чи увесь інформпростір буде перевіряти одна людина? А де взяти кошти на цю діяльність? І взагалі, як призначений владою уповноважений може втручатися в роботу ЗМІ?

Також для медіа введуть такий собі «знак якості», який підтверджує дотримання принципів журналістської етики та вимог щодо перевірки інформації – індекс довіри. Так, засіб масової інформації добровільно може написати заяву, після чого буде проведена перевірка, і в разі успішного її проходження буде присвоєний індекс довіри. Витрати на перевірку компенсує держава. А бюджет у нас точно гумовий?

Перевіряти ЗМІ на доброчесність будуть незалежні організації, що мають відповідну компетенцію та досвід, ну і, звісно, відповідають критеріям, які встановить уповноважений з питань інформації. Та що це за організації, тим більше про який досвід йде мова, якщо подібного в Україні ще ніколи не робили? Та найголовніше – чи не станеться так, що при кожній новій владі «знак якості» надаватимуть саме «своїм» ЗМІ? Насправді це усе виглядає як наліпка на продуктах із написом «Без ГМО»…

Також законопроектом передбачене створення організації журналістського самоврядування, яка буде слідкувати за дотриманням професійної етики та стандартів. Вона під своїм дахом збере усілякі професійні асоціації та спілки… Наразі абсолютно незрозуміло, для чого це усе потрібно, якщо ті самі спілки, профспілки та асоціації вже існують?

Окрім того, законопроект передбачає розмежування в статусі працівників ЗМІ. Так, будуть звичайні журналісти, яким ніхто не заборонятиме збирати та розповсюджувати інформацію. А будуть ще й «професійні журналісти», посвідчення яким буде видавати та сама новостворена самоврядна організація і які визнають Кодекс етики та працюватимуть за ним. Для них буде посилений захист від держави.

Це взагалі якась маячня. Та й, чесно кажучи, стовідсотково виграшний позов до ЄСПЛ! Держава не може втручатися в роботу ЗМІ, а тим більше ділити журналістів на категорії, чи то сорти!

Ще одна «цікавинка». Так, в разі ухвалення законопроекту про протидію дезінформації постачальники послуг хостингу, провайдери платформ суспільного доступу до інформації та провайдери обміну миттєвими повідомленнями, за допомогою яких можливе поширення масової інформації на території України, зобов’язані у нашій країні мати представництво або дочірню компанію, а також розміщувати власні ідентифікаційні дані. У Мінкульті говорять, що усі вони знаходяться за кордоном і доступ до них або обмежений, або неможливий. А так можна буде напряму звертатися до компанії з приводу поширення дезінформації. А тепер уявіть, як умовний Марк Цукерберг пакує валізи, щоб приїхати в Київ та відкрити тут представництво «Фейсбуку». Ну а якщо серйозно: у разі, коли вимога не буде виконана, то доступ до соцмереж та відеосервісів буде заблокований?

А ось на наступну ініціативу очікували з «нетерпінням». У міністерстві зазначають, що нині анонімно розповсюджується дуже багато дезінформації і встановити особу, яка поширює її, дуже складно, а то й неможливо. Для того щоб подолати це явище, впровадять норму, що поширювачі масової інформації зобов’язані розміщувати власні ідентифікаційні дані у доступному для отримувачів інформації місці. Усе для того, щоб в разі чого до них можна було звернутися. Віднині це буде обов’язковим! Тож пану Джокеру тепер треба буде додати свої контактні дані, а може й узагалі представитися?

Ну і вишенька на торті – тепер за поширення дезінформації буде впроваджена адміністративна та кримінальна відповідальність!

До поширювача недостовірної інформації за рішенням суду можуть бути застосовані штрафи.

Так, за умови добровільного спростування, починаючи з третього порушення протягом одного року, треба буде заплатити штраф у розмірі 1000 мінімальних зарплат (тобто 4,7 млн гривень) за кожний випадок порушення.  За відсутності добровільного спростування  – 2000 мінімальних зарплат (9,4 млн гривень) за кожний випадок поширення дезінформації.

За зміну адреси матеріалу, про який іде мова, або незбереження запису чи примірника матеріалу накладається штраф у розмірі  5 мінімальних зарплат (23,6 тис. гривень).

За самовільне присвоєння індексу довіри – 20 мінімальних зарплат. За ненадання  у встановлений строк відповіді на заяву уповноваженого – 5 мінімальних зарплат  за кожен випадок.

А тепер про кримінальну відповідальність. Систематичне умисне масове розповсюдження недостовірних повідомлень  про факти, події та явища, які становлять загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету тощо карається штрафом від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів або виправними роботами до 2 років.

Поширення дезінформації з використанням ботів або фейкових акаунтів  карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років. Фінансування поширення дезінформації  каратиметься на строк від 3 до 5 років.

За дії, вчинені повторно або організованою групою осіб, можна отримати позбавлення волі від 5 до7 років із забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю! Ці положення діють до відновлення повного контролю над територією України.

Звільнення  від відповідальності відбувається при поширенні інформації, отриманої з офіційних джерел. При цьому посилання на джерело є обов’язковим.

 

Звісно, з дезінформацією треба боротися. Втім, абсолютно не такими засобами та інструментами! Якби в українців була довіра до влади, правоохоронних органів та суду, то це була б зовсім інша розмова. А так…

У запропонованому Мінкультом документі багато норм, які можна трактувати як кому заманеться. Вже не говорячи про те, що журналістів пропонують ділити на сорти, медіа присвоювати «знаки якості», а також впроваджувати таку собі інквізицію. Страшно, що цей документ може стати справжньою зброєю проти самих же працівників ЗМІ…

Нам пообіцяли, що обговорення законопроекту триватиме місяць. Але цього точно замало, та й немає жодних гарантій, що влада дослухається й прибере усі небезпечні норми. Однак що ж тут прибирати? Закон треба переписувати геть начисто. При цьому писати його мають самі журналісти!

Втім, навіть якщо документ потрапить до сесійної зали в первозданному чи то в трохи відредагованому вигляді, шансів у нього бути прийнятим все одно замало. Та найстрашніше те, що влада в принципі продукує такі ініціативи… У порівнянні з ними «драконівські закони 16 січня» не такі вже й «драконівські»…

До речі, нещодавно у Верховній Раді був зареєстрований проект закону «Про медіа» авторства «слуг народу». Він теж дуже цікавий і аж надто суперечливий. Втім, це вже зовсім інша історія та битва…

Марія АНІНА

“Вечірні Вісті”

 

 

Leave a comment

Добавить комментарий

Погода

Новости по теме

Что Зеленский и МИД Польши считают о “выборах” в Российской Федерации?

Министерство иностранных дел Польши и Владимир Зеленский высказались о "выборах" президента РФ.

Прибытие военных Франции в Одессу будет виной России, – Макрон

Действующий лидер Франции заявил о том, что есть отправит войска в Украину.

Угроза шпионажа: Британия намерена ужесточить ограничения против Китая

Британия планирует сократить число граждан КНР, которые могут въезжать в страну.