«Слуги народу» воліють не чути українців, особливо коли це стосується питань нацбезпеки та запровадженню ринку землі. Попри чисельні соцопитування, в яких переважна більшість респондентів виступає за продовження мораторію, монобільшість має намір до кінця року ухвалити у другому читанні й у цілому законопроекти, що перетворять землю на товар. Про такі наміри повідомив голова фракції «СН» Арахамія.
Минулого тижня, в день проведення парламентських слухань про «вітчизняну модель обігу землі» під Верховну Раду знову вийшли аграрії, щоб не допустити запуску дикого ринку землі. Одночасно з протестами на площі Конституції в сесійній залі конструктивна опозиція, науковці та фермери намагалися донести «зеленій команді» позицію більшості українців.
Питання захисту українських чорноземів від розпродажу стало об’єднуючим для більшості парламентських фракцій. Цю боротьбу розпочала команда «Батьківщини», її підтримали й інші народні обранці, які висловлювали свої застереження щодо законопроектів про обіг земель сільгосппризначення. Всі вони схиляються до думки, що ухвалені у першому читанні законодавчі ініціативи є сирими. І попри те, що до них подано більше 4000 поправок, на краще ці документи виправити складно. Тому краще їх відкликати й напрацьовувати нові – із залученням фахівців та сільгоспвиробників.
Представники монобільшості натомість із завзятістю іграшкових механічних зайців барабанили однакові мантри про надання можливості власникам паїв розпоряджатися власним майном, про зростання економіки та залучення інвестицій після запровадження ринку землі.
Найціннішим є те, що на парламентських слуханнях дали висловитися тим, для кого земля є не просто товаром. Так, д.е.н., заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська переконана, що напрацьована модель ринку, яку так активно проштовхує влада, орієнтована не на українських фермерів, а на транснаціональні корпорації та латифундії.
«У країнах Східної Європи відкриття ринку землі було виваженим, поступовим й розтягнутим у часі процесом. Країни ставали спочатку членами ЄС, разом із цим вони отримували доступ до бюджетної підтримки Євросоюзу, дешевих та довгих кредитів для своїх аграріїв, гарантування захисту права на користування своїм майном й своїми активами», – пояснила науковець.
Вона нагадала, що Україна у 2014-му, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, взяла на себе певні зобов’язання, в тому числі щодо підтримки малих й середніх фермерських господарств, а також щодо впровадження політики розвитку сільської місцевості. Щоправда, зараз про ці зобов’язання влада забула.
«Невже жадібність й ненажерливість кланово-олігархічної системи здатна змарнувати героїчний подвиг сотні тисяч українців, які віддано працюють й вмирають заради того, щоб у нас з’явився хоч найменший шанс збудувати економічно сильну й політично незалежну країну. Сьогодні тисячі людей вийшли під стіни Верховної Ради. Це лише перше попередження, перша ластівка. Далі буде. Якщо українські фермери кажуть, що така модель обігу землі їх не влаштовує, невже вони не будуть почутими?» – підсумувала фахівець.
Своєю чергою голова СВГ «Вікторія», депутат Вінницької облради 7-го скликання Сергій Лановик наголошує, що питання землі – це питання існування держави в цілому.
«Ми за реформи, але такі, які б нас не знищували, а робили сильнішими. Я фермер з 1992 року. Тоді ми брали в постійне користування по 20 га землі. Зараз у мене в користуванні 150 га землі. І я не розпайовував її, бо вважаю, що земля – це багатство нації, вона повинна переходити від одного покоління до іншого. Так, ринок має бути. Але купувати пайову землю повинна тільки держава. Тим більше, що сьогодні йде окупаційна війна в країні. Тому пропоную відкликати законопроект як недолугий, що протирічить Конституції, суперечить інтересам українського народу й загрожує суверенітету держави», – зазначив він.
Академік НААН, директор Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки» Юрій Лупенко висловив бачення аграрної науки щодо оптимальної моделі ринку землі для України.
«Формування багатоукладної сільськогосподарської економіки може бути досягнуте за умов створення потужного середнього класу на селі – сімейних фермерських господарств. Це позиція не тільки аграрної науки, це синтез багаторічного світового досвіду. Досягти цього можна шляхом поетапного запровадження обігу сільгоспземель: спочатку для селян – фізичних осіб, безпосередньо зайнятих у сільському господарстві. За 3-5 років – для всіх інших покупців, включаючи юридичних осіб. Бо не зможе навіть багатий селянин виграти аукціон у середнього підприємства. Підтвердженням тому є те, що минулоріч середні доходи одного сільського домогосподарства складали 95 тисяч гривень, а одного сільського підприємства – майже 140 млн гривень.
Ми також підтримуємо надання пільгових кредитів на придбання землі, але виключно для сільських мешканців – потенційних фермерів. Разом з обігом землі має бути запроваджений Земельний іпотечний банк, який підтримуватиме високу вартість нашої землі», – пояснив він оптимальну модель ринку землі.
Також науковець вважає, що Україна може відкрити доступ європейським фермерам до українських чорноземів тоді, коли наша країна отримає статус члена ЄС.
Під час парламентських слухань висловлювалося дуже багато слушних й конструктивних думок і зауважень. Але «зелені» поводилися, як у приказці про Ваську, який слухає та їсть. І хоч перший заступник спікера парламенту Руслан Стефанчук й пообіцяв, що всі виступи будуть передані до профільного комітету, та чи будуть вони враховані, велике питання. Тому, як зауважила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко, українцям час об’єднатися, аби не допустити реалізації антинародного плану влади.
«Ми всі – український народ, і нас можуть розділити тільки штучно, обманом та маніпуляцією. Якщо ми всі разом не зрозуміємо, що з нами роблять і як цьому опиратися, це буде означати, що ми поставимо і себе, і всю Україну під ризик», – зазначила вона.
Олекса ГОНСЬКИЙ
Leave a comment