Замороження конфлікту може бути трьох варіантів.
Про це на своїй сторінці в Фейсбуці повідомив заступник директора Українського інституту дослідження екстремизму Богдан Петренко
1) продовження тактики конфлікту малої інтенсивності, яка була в 2016-2018 рр. і активна імітація того, що ми виконуємо “мінськ”. Тут “замороження” – швидше спроба поступової деескалації, яку зрозуміло, нам не дадуть досягти повністю;
2) враховуючи, що ми не маємо впливу на ту сторону, успішне замороження конфлікту лише нашими зусиллями – по суті визнання, що це Україна односторонньо провокує і здійснює обстріли;
3) перехід російських проксі у наступ з метою примусити вступити Україну в черговий мирний процес, але на гірших умовах і з більшою втратою територій.
Поза цим, замороження конфлікту аж ніяк не може розглядатись як стратегія. Воно може бути механізмом у більш змістовній стратегії, яка б передбачала систему кроків щодо відновлення контролю над територіями чи то відмови від них. Без цієї системи, “заморожування конфлікту” – це лише метод виправдання власної бездіяльності.
Leave a comment