Четверг , 28 Март 2024
Политика

Фактор Золотого, або чи варта втрата територій зустрічі у “нормандському форматі”

Розведення військ, схоже, є ідеєю фікс пана президента. Витримавши паузу після багатомільйонних акцій протесту «Ні капітуляції!», воно відбувається поблизу Золотого. Попри порушення режиму тиші та активізацію Росії, яка поновила гумконвої та посилює війська на кордоні. Не зупинили Зеленського й ветерани, які під час зустрічі з гарантом замість щирої подяки за стримування російської агресії стикнулися із хамством людини, що є верховним головнокомандувачем. Складається враження, що самоціллю Зеленського є лобіювання зустрічі у «нормандському форматі», задля якої Україна чомусь змушена робити «реверанс» у вигляді можливої втрати 30 населених пунктів, що вітає Росія та схвалює світ…

Сунь Цзи в своєму трактаті «Мистецтво війни» описав випадки, коли армія страждає від свого государя: «Коли він, не знаючи, що армія не повинна виступати, наказує їй виступити; коли він, не знаючи, що армія не повинна відступати, наказує їй відступити. Це означає, що він зв’язує армію».

На жаль, те, що було написане декілька десятків сторіч тому, актуально й зараз. Адже не є великою таємницею те, що війну не виграють здачею територій і розведенням військ.

Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко у коментарі «ВВ» згадує, що під час російсько-грузинської війни під час розведення військ проросійські проксі разом із російськими військами займали звільнені позиції й стратегічні об’єкти.

«Але там війська відводилися не на 2 км, а на 70. І під виглядом розведення росіяни спочатку захопили Гагри, а потім Сухум. Та й у нас є досвід Іловайська, тому, на жаль, ми добре знаємо ціну домовленостям із РФ», – зауважив він.

Експерт констатував, що в результаті розведення ми отримаємо фактично сіру зону, що збільшиться. Це штучне створення певного вакууму, який притягує до себе увагу ДРГ та криміналу. Правда, кажуть, що на місце виведених військ зайшли Нацгвардія і Нацполіція, але чи буде в них достатньо сил та досвіду протистояти цій навалі?

Звичайно, можна казати про те, що у разі порушення тристоронньої рамкової угоди, через яку, власне, й відбувається розведення військ, та відкриття вогню з боку сепаратистів, наші вояки легко займуть попередні позиції. Так справді відбувалося у 2016-му при попередній спробі розведення по тих самих позиціях. Але це так легко писати чи казати, але важче робити. Тим більше, що за тією ж угодою повернення військ на попередні позиції можливе у разі, коли обстріли триватимуть більше двох годин або вони повторюватимуться наступного дня. Українська сторона їх зафіксує, а чи побачить їх ОБСЄ, яке впродовж всієї війни страждало на «короткозорість»?

«На сьогодні Росія зацікавлена не в тому, щоб просунутися на декілька кілометрів вперед, а в тому, щоб політично контролювати Україну. І для цього їм конче потрібна зустріч у «нормандському форматі», щоб схилити Офіс президента до нових поступок. Не виключено, що напередодні цієї зустрічі РФ влаштує Україні якісь чергові проблеми, щоб потім їх нібито вирішити і таким чином продемонструвати свою лояльність.

Тому «нормандський формат», який надмірно ідеалізується українською владою, не може бути самоціллю й кінцевою точкою. Маємо розуміти, а що буде після цієї зустрічі, яким буде алгоритм виконання цих домовленостей і як діятиме українська влада, якщо Росія у своїх забаганках перетне червоні лінії. Поки відповідей на ці питання немає», – зауважив Богдан Петренко.

Складається враження, що українська влада не надто розуміється, з яким ворогом має справу. Не потрібно його переоцінювати, але не можна й недооцінювати. Зважаючи на те, що там прораховуються різні варіанти розвитку, одним із таких кейсів справді може стати повноцінна війна з Україною.

«Але його почнуть реалізовувати тільки тоді, коли зрозуміють, що політичним шляхом Україну контролювати вже неможливо», – констатував Богдан Петренко.

Тому хитання й вагання української верхівки, в тому числі загравання з мешканцями окупованих територій, якісь дивні обіцянки й меседжи можуть сприйматися як слабкість позицій. І коли спочатку у Зеленського роблять ставки на «Нормандію», а у разі неотримання бажаних результатів обіцяють подумати над іншими варіантами перемовин, це виглядає як невпевненість, насамперед у власних силах, чим радо скористається досвідчений ворог.

Якщо «Нормандія», за словами Богдана Петренка, є планом А, міністр закордонних справ Пристайко раніше озвучував плани Б і В.

«План Б – це введення миротворців, яке обговорювалося ще при Порошенкові. Його проблематичність полягає в тому, що поки тривають військові дії, білі каски туди не зайдуть. Обстріли не припиняться, поки в цьому не буде зацікавлена Російська Федерація. Більше того, якщо заводити миротворців від ООН, на це не дасть згоду Росія. Ставки на білорусів також є невдалими, адже Лукашенко був і залишається сателітом Путіна.

План В, озвучений владою, це те, що відбувалося з 2016-го по 2019 рік, – довготривалий тліючий конфлікт, але вже на уявному кордоні. Якщо дійсно війська розведуть, отримаємо демілітаризовану зону і є ризики, що вона переросте в аналог ДМЗ між Південною та Північною Кореєю, яка існує вже понад 60 років», – підсумував Богдан Петренко.

Олена САФОНОВА 

Вечірні Вісті

Leave a comment

Добавить комментарий

Свежие новости

Погода

Новости по теме

Министр обороны Украины и главнокомандующий ВСУ приняли в Киеве глав комитетов Европейского парламента

Действующий министр обороны Украины совместно с главнокомандующим ВСУ встретились в Киеве с...

Умеров поблагодарил Данию за предоставленные F-16 и обсудил ситуацию на фронте

Умеров во время встречи с датской делегацией обсудил актуальную ситуацию на линии...

Заявление Трампа о принуждении ЕС платить взносы на защиту

Если бывший президент США победит на президентских выборах, Америка не выйдет из...

Что Зеленский и МИД Польши считают о “выборах” в Российской Федерации?

Министерство иностранных дел Польши и Владимир Зеленский высказались о "выборах" президента РФ.