Більшість у парламенті, яку матиме «Слуга народу», відразу порушила питання – а чи не стане це підставою для формування авторитарного режиму? У цій дискусії можна довго спорити. Але зважати на важливий фактор – народ.
Про це на своїй сторінці в Фейсбук повідомив заступник директора Українського інституту дослідження екстремизму Богдан Петренко.
Навіть на фоні існуючого запиту на «сильну руку», погляди на те, якою має бути сильна рука в усіх різні. Це нагадує єдність у запитах на мир – і відсутністю реальної більшості до жодного з реальних механізмів його досягнення.
І запит на сильну руку в українців розбавлений запитом на анархію – на свободу в чистому її розумінні. Будь-які спроби встановити авторитарний режим наштовхнуться на спротив. Нехай цей спротив буде спонсорований незадоволеними олігархами, але він завжди буде.
Тому, коли ми говоримо про більшість з однієї партії, – кількісно це не складно зробити. Тим більше, можна штучно посилити відповідальність через зняття депутатської недоторканості та збільшити можливості для відкликання депутата.
Але є проблема як це зробити якісно. До парламенту під прапорами «Слуга народу» зайшли різні люди, які мають різні політичні вподобання. Їх навіть ідеологічно нічого не об’єднує. Так, є весільних фотографів та ведучі корпоративів, які будуть голосувати відповідно до вказівок з Офісу Президента. Але крім них так є й інші депутати. Депутати, які є ставлениками конкретних груп впливу. І у цих груп впливу є свої інтереси, які можуть суперечити інтересам і Офісу Президента, і одне одному.
А тому, – перед тим як відмовлятись від коаліції партії, що має більшість – треба з’ясувати чи існує коаліція всередині самої партії. Чи є якісь домовленості між тими, хто просував своїх людей під брендом «Слуга народу»? Сумніваюсь, бо на два кроки вперед не думають, – для багатьох важливіше провести своїх людей, а далі вже як буде.
Внутрішня криза в фракції наступить уже не після перших півроку, а на етапі формування урядової коаліції. Фракція поділиться на напівофіційні групи. І кожна група, за такого розкладу матиме «золоту акцію», бо її неголосування призводить до неприйняття рішення.
Тому для того, щоб такої акції позбавити майбутні групи впливу, керівництву «Слуги народу» треба домовлятись з іншою силою. І домовитись з іншими часто простіше, ніж досягнення внутрішнього компромісу. І фактор зовнішньої сили часто стимулюють більшу єдність всередині фракції. І – завжди буде можливість на кого списати всі прорахунки в політиці.
Та для того, щоб так робити, треба думати на пару кроків уперед. А у нашій політиці починають думати лише тоді, коли не можна взяти нахрапом. І тоді, коли проходить запаморочення від успіхів. Але воно приходить лише з різким падіннями рейтингів.
Leave a comment