Після масованої нічної атаки на столицю 6 липня у Києві запровадили тимчасове перекриття вулиць та змінили роботу окремих маршрутів громадського транспорту. Обмеження були необхідні для роботи рятувальників, поліцейських, медиків і комунальних служб на місцях пошкоджень. Водіїв та пасажирів закликали заздалегідь перевіряти маршрут, оскільки ситуація могла змінюватися залежно від перебігу аварійно-рятувальних робіт, повідомляють “Вечірні Вісті“
За інформацією патрульної поліції, рух тимчасово закрили на окремих ділянках Урлівської, Світлицького та Куренівської вулиць. Через обмеження змінювали схеми руху автобусів і тролейбусів, а частина транспорту курсувала з відхиленням від графіка. Згодом у КМДА повідомляли про поступове відновлення деяких маршрутів, однак пасажирів попереджали про можливі затримки.
Обмеження руху вводили не лише через пошкодження дорожньої інфраструктури. На місцях працювали екстрені служби, важка техніка та аварійні бригади. Тому спроби проїхати перекритою ділянкою могли заважати ліквідації наслідків атаки.
Навигация по статье
Які вулиці Києва перекрили після атаки
Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький повідомив про тимчасове закриття руху на трьох ділянках столиці. Обмеження стосувалися як приватних автомобілів, так і громадського транспорту, який зазвичай проходить цими вулицями. Поліція рекомендувала не наближатися до місць проведення рятувальних робіт без необхідності.

Рух транспорту був тимчасово перекритий на таких ділянках:
- вулицею Урлівською — від вулиці Здолбунівської до перехрестя з вулицею Анни Ахматової;
- вулицею Світлицького — від перехрестя з проспектом Свободи у напрямку проспекту Василя Порика;
- вулицею Куренівською — від перехрестя з вулицею Кирилівською у напрямку вулиці Семена Скляренка.
Ці обмеження могли спричинити додаткове навантаження на сусідні дороги. Водіям радили уникати прилеглих кварталів, не намагатися об’їхати перекриття через двори та не залишати автомобілі біля проїздів для спецтехніки. Особливо це стосувалося районів, де тривали пошукові та аварійно-рятувальні заходи.
«Врахуйте цю інформацію під час планування свого маршруту», — наголосив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.
Перекриття вулиць у Києві мали тимчасовий характер. Відновлення руху залежало від завершення роботи рятувальників, обстеження пошкоджених будівель і прибирання уламків. Саме тому точний час відкриття кожної ділянки заздалегідь не називали.
Як змінився рух громадського транспорту
Через перекриття доріг міський транспорт у Києві вранці 6 липня працював зі змінами. Спочатку повідомлялося, що маршрут автобуса №78 на вулиці Михайла Максимовича скоригували, а рух організували до території тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №1. Зміни були пов’язані з неможливістю проїзду звичними ділянками маршруту.
Також інші маршрути автобусів і тролейбусів тимчасово спрямовували в об’їзд. Зокрема, тролейбуси №12 і №45 певний час курсували до ТРЕД №1 без заїзду до станції метро «Васильківська». Автобус №35 спрямовували проспектом Петра Григоренка та вулицею Анни Ахматової. Окремі зміни стосувалися автобусів №53 та інших маршрутів, що проходять поблизу пошкоджених ділянок.
| Маршрут або ділянка | Тимчасова зміна | Що потрібно врахувати пасажирам |
|---|---|---|
| Автобус №78 | Рух організовували до ТРЕД №1 | Можливе скорочення маршруту та затримки |
| Тролейбуси №12 і №45 | Курсували до ТРЕД №1 без заїзду до метро «Васильківська» | Для пересадки потрібно було обирати інші зупинки |
| Автобус №35 | Рух організовували проспектом Петра Григоренка та вулицею Анни Ахматової | Маршрут міг не обслуговувати частину звичних зупинок |
| Автобус №53 | Тимчасово курсував до вулиці Електриків | Не здійснював заїзд на Рибальський півострів |
| Інші маршрути | Можливі затримки та об’їзди | Інформацію потрібно перевіряти безпосередньо перед поїздкою |
Пізніше частина маршрутів відновила роботу за звичними схемами. Водночас міська влада попереджала, що транспорт міг курсувати з відхиленням від розкладу через затори, перекриття і велику кількість службового транспорту. Тому навіть після оголошення про відновлення маршруту пасажирам варто було закладати додатковий час на дорогу.
«Тролейбуси №12, №45 та автобус №78 відновили рух за власними маршрутами. Транспорт курсує з відхиленням від графіка», — повідомили у КМДА.
Де могли виникнути найбільші затори
Перекриття Урлівської вулиці могло суттєво вплинути на рух у Дарницькому районі. Урлівська з’єднує великі житлові квартали з вулицями Здолбунівською та Анни Ахматової, тому навіть короткочасне обмеження створює додаткове навантаження на сусідні дороги. Водії могли частіше обирати проспект Петра Григоренка, Дніпровську набережну та прилеглі вулиці.
На Подолі складною залишалася ситуація поблизу Куренівської та Кирилівської вулиць. Через перекриття частина автомобілів могла переміститися на проспект Степана Бандери, вулицю Новокостянтинівську та інші магістралі. Проте маршрути об’їзду також могли бути перевантаженими, особливо в години пік.
Обмеження на вулиці Світлицького впливало на сполучення у західній частині столиці. Додатковий трафік міг виникати на проспектах Свободи, Василя Порика та Європейського Союзу. Водіям рекомендували не орієнтуватися лише на звичні схеми руху, а перевіряти поточну дорожню ситуацію перед виїздом.
Фахівці з організації дорожнього руху наголошують, що під час масштабних перекриттів найгіршим рішенням стає спроба об’їхати затор через вузькі житлові вулиці. Такі маневри часто створюють затори у дворах, блокують під’їзди до будинків і можуть заважати проїзду швидкої допомоги або пожежної техніки.
Як водіям спланувати маршрут Києвом
Водіям, які 6 липня планували поїздки через Дарницький, Подільський та інші райони столиці, рекомендували заздалегідь переглянути дорожню ситуацію. Навіть якщо конкретна вулиця не була офіційно перекрита, на сусідніх магістралях могли виникати значні затримки. Крім того, поліція могла короткочасно обмежувати рух для проїзду спецтехніки.
Під час планування маршруту доцільно було:
- уникати районів проведення аварійно-рятувальних робіт;
- закладати додатковий час на дорогу;
- не ігнорувати вказівки патрульних і тимчасові дорожні знаки;
- не залишати автомобіль біля місць влучань і пошкоджених будинків;
- обирати метро там, де це було можливо;
- перевіряти зміни безпосередньо перед виїздом;
- не намагатися проїхати за огорожу або повз поліцейський пост.
Водіям також потрібно було враховувати, що навігаційні сервіси не завжди одразу показують тимчасові перекриття. Інформація в застосунку могла оновлюватися із запізненням, особливо якщо обмеження вводили терміново. Пріоритет завжди мали вимоги поліції, рятувальників і встановлені на місці дорожні знаки.
Рух транспорту після атаки міг змінюватися кілька разів протягом дня. Після завершення робіт одну ділянку відкривали, але на іншій могли запровадити додаткове обмеження. Тому водіям радили не покладатися на повідомлення, оприлюднені кілька годин тому.
Що потрібно знати пасажирам громадського транспорту
Пасажирам автобусів і тролейбусів варто було бути готовими до того, що транспорт може розвертатися раніше, пропускати окремі зупинки або рухатися об’їзною дорогою. Водії та диспетчери коригували схеми відповідно до вказівок поліції. Через це фактичний маршрут міг відрізнятися від того, який показував мобільний застосунок.
У разі скорочення маршруту пасажирам потрібно було уточнювати в салоні, де розташована кінцева зупинка та як дістатися до потрібного району. Для поїздок через центральну частину міста або між берегами Дніпра доцільно було за можливості користуватися метро. Проте на підходах до станцій також могли виникати великі скупчення людей.
Окремо повідомлялося про можливі затримки міської кільцевої електрички. Рух поїздів ускладнювався на окремих напрямках, а на під’їзді до станції Київ-Волинський пасажирів попереджали про відхилення від графіка.
Навіть після відновлення звичного маршруту транспорт не завжди одразу повертається до розкладу. Машини накопичуються на різних ділянках, а інтервали між рейсами збільшуються. Саме тому час прибуття на зупинку міг суттєво відрізнятися від планового.
Чому перекриття не можна ігнорувати
Обмеження біля місць влучань вводять насамперед для безпеки людей. Пошкоджені конструкції можуть залишатися нестійкими, а на території можуть бути уламки скла, металу та будівельних матеріалів. Крім того, сапери перевіряють місцевість на наявність небезпечних предметів і фрагментів боєприпасів.
Велика кількість сторонніх людей ускладнює роботу екстрених служб. Рятувальникам потрібен вільний простір для встановлення техніки, розбору завалів і евакуації постраждалих. Поліція також має забезпечити безперешкодний проїзд карет швидкої допомоги, пожежних автомобілів і комунальної техніки.
Мешканцям рекомендували не приходити до пошкоджених будинків заради фото або відео. Публікація точних місць влучань, роботи ППО чи переміщення спеціальних служб також може створювати додаткові ризики. Інформацію про наслідки атаки варто отримувати лише з офіційних повідомлень.
Наслідки масованої атаки на столицю
У ніч проти 6 липня Київ зазнав масованої комбінованої атаки із застосуванням ракет і ударних безпілотників. Пошкодження зафіксували у кількох районах міста, зокрема в житловій забудові. На багатьох локаціях працювали рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби.
У перші години після удару повідомлялося про щонайменше 11 загиблих і 46 постраждалих. Оскільки пошуково-рятувальні роботи тривали, кількість жертв надалі зростала. За оновленими даними, оприлюдненими вранці 7 липня, йшлося вже про 19 загиблих і 71 пораненого, серед яких були діти.
Ці цифри важливо подавати із зазначенням часу оновлення, адже під час пошукових робіт інформація швидко змінювалася. На місцях руйнувань продовжували розбирати завали та перевіряти пошкоджені конструкції. Частина територій залишалася закритою для сторонніх.
Якою була ситуація з рухом після відновлення маршрутів
Упродовж дня транспортні служби поступово повертали автобуси й тролейбуси на постійні маршрути. Зокрема, КМДА повідомила про відновлення руху тролейбусів №12 і №45, а також автобуса №78. Автобус №53 також згодом почав курсувати за власною схемою.
Проте відновлення маршруту не означало миттєвого повернення до нормального графіка. Затори, розриви в інтервалах та накопичення транспорту на кінцевих зупинках могли впливати на рух ще протягом кількох годин. Пасажирам рекомендували враховувати можливе запізнення під час планування пересадок і поїздок на вокзали.
Водіям також не варто було одразу повертатися на раніше перекриті вулиці без перевірки ситуації. Навіть після відкриття основного проїзду на окремих смугах могли працювати комунальні служби. На узбіччях могла залишатися спеціальна техніка, тому швидкість руху обмежували.
Що важливо врахувати киянам
Після атаки дорожня ситуація в Києві залишалася нестабільною, а громадський транспорт Києва певний час працював зі змінами. Найбільше обмеження стосувалися районів, де тривали аварійно-рятувальні роботи та ліквідація наслідків обстрілу. Поліція просила водіїв не створювати додаткових перешкод для спецслужб.

Основними тимчасово перекритими ділянками були частини Урлівської, Світлицького та Куренівської вулиць. Через це змінювалися маршрути автобусів і тролейбусів, зокрема автобуса №78. Пізніше частину маршрутів відновили, але транспорт продовжував курсувати з відхиленням від розкладу.
Киянам радили планувати поїздки із запасом часу, стежити за оперативними повідомленнями та не наближатися до місць руйнувань. Дотримання обмежень допомагало рятувальникам швидше виконувати свою роботу, а водіям і пасажирам — уникати небезпечних або повністю заблокованих ділянок.
Раніше ми повідомляли, що у Києві після нічної атаки заявили про пошкодження ЖК «Славутич», Great і «Варшавський».