Міжнародна група клубів взаємного страхування судновласників виступила із заявою, у якій відмовляються від страховки суден, що беруть участь у будівництві “Північного потоку – 2”
Про це для “Еспресо” пише Віталій Портников.
“Члени клубів повинні пам’ятати, що не повинно бути ніякого страхового покриття для суден, залучених до злочинної діяльності або діяльності, яка ставить клуб під загрозу порушення санкцій”, – стверджують в оприлюдненому групою документі.
Читайте також: Німеччина має шість варіантів відмови від “Північного потоку – 2” – Politico
Отже, “Північний потік – 2” практично офіційно оголошено незаконним проєктом, із яким не повинен мати справ бізнес, який себе поважає. Відмова від страховки – це серйозний удар по будь-якому підприємству, яке захоче сприяти реалізації амбіцій Володимира Путіна та планам російського президента з ізоляції України й позбавлення нашої країни транзитного статусу.
Тож варто визнати, що американські санкції, спрямовані на припинення подальшого будівництва альтернативного російського газопроводу, працюють. Стає зрозуміло, що мав на увазі державний секретар США Майк Помпео, коли говорив про прагнення Сполучених Штатів створити широку міжнародну коаліцію для протидії будівництву газопроводу. Мова не обов’язково повинна йти про коаліцію держав.
Як бачимо, на державному рівні ідея протидії будівництву “Північного потоку – 2” аж ніяк не завжди зустрічає розуміння. У Німеччині після емоційної реакції на отруєння російського опозиціонера Олексія Навального – тоді німецькі політики навіть заговорили про санкції проти “Північного потоку – 2” – знову лунають заяви про те, що не потрібно змішувати політику й економічний інтерес. Про це ж говорив австрійський президент Александер ван дер Беллен під час своїх переговорів із українським колегою Володимиром Зеленським.
Читайте також: Коболєв: Без американських санкцій поховати “Північний потік – 2” не вдасться, на Німеччину я б не розраховував
Але якщо не можна сподіватися на держави, чому не можна отримати підтримку в приватного бізнесу? Тим паче, коли цей бізнес не зацікавлений у збитках, пов’язаних із американськими санкціями. Донедавна саме великий бізнес був головним лобістом путінського проєкту – тому що заробляв на будівництві й розраховував заробляти на транзиті. І те, що ці прибутки доведеться ділити з міжнародними злочинцями, отруювачами, агресорами й корупціонерами, мало кого хвилювало.
Одначе тепер з’явився інший бізнес, який не хоче втрачати свої гроші. І позиція цього бізнесу може виявитися не менш вагомою для уряду, ніж позиція лобістів кремлівських інтересів. Вона може поховати “Північний потік – 2” і зробити нездійсненими Путінові надії на велику війну проти України.
Leave a comment