Верховний суд України ухвалив рішення щодо стягнення суми більш ніж в один мільярд гривень на користь членів родини Суркісів із нині державного “Приватбанку”
Про це повідомляє “Радіо Свобода”.
За повідомленням суду, його Велика палата скасувала попередні рішення судів першої й апеляційної інстанцій, винесені на користь Суркісів, і закрила провадження у справі.
“Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що позов у цій справі подано на захист майнових прав на вклад, які позивачі вважають порушеними у зв’язку з визнанням їх пов’язаними особами. Такий спір за суб’єктним складом підлягає розгляду судами цивільної юрисдикції”, – заявили у ВСУ.
Читайте також: Керівництво “ПриватБанку” кличуть на допит, усе завдяки найліпшій інвестиційній няньці Суркісів – Фурса
Як нагадано в повідомленні, під час фінансового оздоровлення “Приватбанку” депозити пов’язаних із банком осіб підлягали обов’язковому обмінові на акції банку, які в подальшому держава придбала в акціонерів за одну гривню. У цій справі позивачі доводили, що вони не були пов’язаними особами, а були неправомірно позбавлені своїх депозитів, і вимагали скасування низки рішень НБУ, ФГВФО й у зв’язку з цим просили стягнути із “Приватбанку” кошти в розмірі своїх вкладів із відсотками. Суди першої та апеляційної інстанції вимоги позивачів задовольнили повністю. Спір був переданий на розгляд Великої палати Верховного суду у зв’язку з посиланням скаржника на порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції.
Ідеться про справу № 826/20221/16 за позовом родини Суркісів про скасування рішення Національного банку України щодо визначення членів сім’ї Суркісів пов’язаними з АТ КБ “Приватбанк” особами та про визнання нечинними договорів обміну їхніх депозитів на акції додаткової емісії “Приватбанку” (bail in) і стягнення з державного нині “Приватбанку” більш ніж 1 мільярда гривень.
Читайте також: Бідність, нерівність і сповільнення розвитку на десятиліття: усе це стає ціною намагань обдурити МВФ
У 2017 році суд першої інстанції, Окружний адміністративний суд міста Києва, задовольнив позов сім’ї Суркісів: братів Ігоря та Григорія, Рахміля (батька Ігоря та Григорія), Марини (дочки Ігоря), Світлани (дочки Григорія) Суркісів і Поліни Ковалик (дружини Григорія) – вони просили скасувати рішення НБУ № 105 від 13 грудня 2016 року, яким вони були визнані пов’язаними з банком особами, і постановив повернути їм 1,05 мільярда гривень, 266,2 тисячі доларів США і 7,8 тисячі євро. Київський апеляційний адміністративний суд тоді відхилив апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Нинішнє рішення означає, що родина Суркісів може знову звертатися з позовами про повернення своїх коштів із намаганням довести, що вони не були пов’язаними із “Приватбанком” особами, до судів цивільної юрисдикції. Тим часом “Приватбанк” подав позовну заяву, оскаржуючи одне з попередніх судових рішень на користь Ігоря та Григорія Суркісів, саме через нововиявлені обставини: банк нагадує, що в одному з позовів Ігоря Суркіса, який він подав наприкінці минулого року до суду в Лондоні, він підтвердив свою спільну власність із колишнім акціонером “Приватбанку” Ігорем Коломойським у медіагрупі “1+1”, і таким чином має бути визнаний пов’язаною із “Приватбанком” особою.
Існують й інші судові справи щодо відносин між родиною Суркісів і “Приватбанком”. Зокрема, ухвала Печерського районного суду Києва передбачає, що “Приватбанк” має примусово виплатити компаніям, пов’язаним із родиною Суркісів, близько 7 мільярдів гривень (понад 250 мільйонів доларів США) за депозитними договорами, які були припинені ще у грудні 2016 року. Зобов’язання за цими депозитними договорами обміняли на акції додаткової емісії “Приватбанку” під час націоналізації. Київський апеляційний суд 15 квітня підтвердив рішення про фактично стягнення із “Приватбанку” цієї суми на користь офшорних компаній, пов’язаних із родиною Суркісів, а державний виконавець відкрила проти банку провадження у зв’язку з цим. При цьому, як заявляють у банку, подані в рамках виконавчого провадження скарги банку на незаконність таких дій “фактично були проігноровані Печерським районним судом Києва, а відповідне звернення до Міністерства юстиції залишилося без відповіді”.
Leave a comment