Фінішна пряма: із чим підійшли США до перших дебатів Трампа та Байдена

Президентська кампанія у США виходить на фінішну пряму – до дня виборів лишилося трохи більше місяця.

А вже незабаром передвиборча напруга вийде на новий рівень. Вже 29 вересня відбудуться перші телевізійні дебати між Трампом та Байденом, пише Володимир Дубовик, для ЄвроПравди.

Вести їх буде журналіст Fox Кріс Воллес. Хоча Fox, як відомо, підтримує Трампа, але уже не є найбільш протрампівським каналом в Америці. До того ж саме Воллес відомий як принциповий журналіст, який робив доволі жорсткі інтерв’ю з Трампом.

Дебати – це завжди ризик, виклик для лідера перегонів і шанс для другого кандидата. Тому Байдену важливо не наробити помилок, тримати позицію, не піддаватись на провокації з боку Трампа.

А сумнівів, що такі провокації будуть, немає – Дональду Трампу потрібно скорочувати свій розрив. А головне – як показали чотири роки правління, провокації є персональним стилем Трампа.

Поле битви – Сенат

Найгучніший скандал останніх тижнів – навколо призначення нового судді Верховного суду США.

18 вересня померла суддя Рут Бейдер Гінзбург – героїня ліберальної, прогресистської Америки. Її смерть дала Дональду Трампу можливість призначити нового члена Верховного суду.

Треба нагадати, що за термін свого президентства Трамп уже призначив двох членів Верховного суду. Ба більше, призначення нового, консервативного члена може змінити баланс у Суді на 6:3 на користь консервативних суддів.

Зважаючи на величезну роль Верховного суду в США, це не просто абстрактне питання, а важливий фактор, що може визначити подальший напрямок розвитку країни.

Увагу викликає саме момент для такого нового призначення.

Більшість американців – за даними останнього опитування їх 57% – вважають, що призначення нового судді мав би робити уже переможець виборів 3 листопада.

На додачу можна згадати, що у 2016 році республіканська більшість у Сенаті не дозволила президенту Бараку Обамі призначити нового члена Суду, пояснюючи це саме тим, що президент не мав би такого робити у рік виборів, хоча Обама тоді подав кандидатуру більш ніж за пів року до голосування.

Але суто формально Трамп має законне право подавати нову кандидатуру, не чекаючи виборів. І він не забарився скористатися цим правом. 

Ввечері суботи 26 вересня Дональд Трамп вніс на посаду судді Верховного суду США кандидатуру Емі Коні Барретт.

Її називали фаворитом серед інших претендентів. Ба більше, кандидатура Барретт начебто розглядалася Трампом при попередній вакансії, але тоді президент вирішив притримати її саме на випадок смерті Гінзбург, щоб замінити одну жінку-члена Суду на іншу.

Дональд Трамп номінує Емі Коні Барретт на посаду судді Верховного суду США

Чи вдасться провести це призначення до президентських виборів?

Тепер процес перейде у Сенат, де республіканці мають наразі перевагу – 53 голоси проти 47.

Тобто для блокування процесу знадобилось би принаймні чотири голоси республіканців (за умови, що всі демократи проголосують одностайно), але лише два сенатори від Республіканської партії заявили, що вони проти розгляду нової кандидатури до виборів.

У такій ситуації республіканці намагатимуться провести слухання щодо Барретт у найкоротший час. У демократів відсутні важелі для блокування цього процесу. Максимум, що вони можуть зробити – це намагатися гальмувати цей процес завдяки різним процедурним моментам.

У цьому контексті увага зараз буде прикута до сенаторки Дайан Файнстайн від Каліфорнії, яка є старшою від демократичної меншості в комітеті з права, де саме проходитимуть слухання.

Дехто вважає, що Файнстайн, якій 87 років, не зможе енергійно та ефективно координувати дії демократів у цьому питанні. Але інші називають такі міркування ейджизмом, вважаючи, що Файнстайн цілком здатна працювати активно.

Цікаво, що Файнстайн та Барретт уже перетиналися у 2017 році, коли Барретт затверджували на посаду судді 7-го апеляційного суду США.

Тоді сенаторка висловила сумнів щодо того, як впливатимуть релігійні погляди Барретт на її діяльність на посаді судді.

Річ у тім, що Барретт є глибоко віруючою людиною, й подекуди виникають запитання, чи зможе вона надавати пріоритет Конституції і законам над релігійною доктриною. 

Війна за католицькі голоси

Кандидатка на посаду Верховного суду США Емі Барретт є католичкою. На перший погляд, не дуже важливий факт стає дуже вагомим в умовах виборчої кампанії.

Фактично відбувається битва за голоси численних виборців-католиків.

За останні роки тренд серед католиків Америки був на користь Демократичної партії.

Треба додати, що католиком є й кандидат від демократів Джо Байден. Він зможе стати другим католиком на посаді президента після Джона Кеннеді.

Але для католиків особливе значення має питання абортів.

Байден, до речі, більшу частину своєї політичної кар’єри уникав публічної підтримки права жінок на аборти, хоча це давно стало частиною програми демократів.

Натомість віруюча суддя Верховного суду дає шанс скасувати історичне рішення цього суду від 1973 року, згідно з яким аборти були дозволені по всій території країни. А це, на думку команди Трампа, зможе скорегувати політичні настрої американських католиків.

Щоправда, немає відповіді на запитання, які електоральні наслідки матиме спроба за будь-яку ціну призначити нову суддю до дня виборів.

Нинішню ситуацію можна порівняти із висуванням Бретта Кевено – попереднього кандидата, що став суддею Верховного суду.

Консерватори вважають, що протидія Кевено не дала демократам перехопити більшість у Сенаті. Ліберали кажуть, що, навпаки, їхня активізація тоді допомогла їм успішно перехопити більшість у палаті представників, підірвавши монополію республіканців на владу.

Проте в останні дні серед демократів ширяться заклики не фокусуватись надмірно на ситуації навколо Верховного суду.

На думку багатьох, це лише може допомогти Трампу перемкнути увагу країни на це питання з інших, серед яких саме ті, що призвели до падіння його рейтингу.

Це, перш за все, епідемія коронавірусу, що не вщухає, а також гальмування американської економіки. Переважна більшість виборців вважають Трампа особисто відповідальним за провали в обох цих напрямках.

Саме ці два питання й дали перевагу Джо Байдену та призвели до його стійкої переваги у соціологічних опитуваннях.

Вплив РФ та невизнання виборів

Втім, це далеко не всі скандали, що супроводжували останніми тижнями американську політику. 

Зокрема, американці стали свідками чергових заяв Трампа про те, що він не збирається визнавати поразку. Мирний перехід влади є традицією для США, а тому відмова Трампа пообіцяти, що він визнаватиме результати виборів, надзвичайно турбує американців.

На додачу вже кілька місяців тривають атаки Трампа та його прихильників на голосування поштою.

І хоча у США немає нічого незвичного у такому голосуванні, Трамп зорганізував шалений тиск на Поштову службу США, фінансування якої було скорочено, а на її чолі у червні поставлено Лоїса Де Джоя – людину, що є лояльною особисто до президента.

Додатковим фактором ризику залишається намагання зовнішніх сил, а точніше Росії, вплинути на хід виборів.

Про те, що Кремль знову повертається до своєї практики 2016 року, вже заявляли численні американські чиновники, а кілька днів тому це підтвердив і директор ФБР Крістофер Рей.

Хоча Трамп не погоджується з такими оцінками, підстав не вірити даним органів національної безпеки немає.