Швеція без карантину: чи працює ця стратегія?

У той час, як інші країни Європи запроваджували суворі обмеження через спалах коронавірусу, Швеція обрала інший шлях. Західні оглядачі бачать як успіхи, так і поразки такої стратегії.

Головний епідеміолог Швеції стверджує, що незвичайний підхід Швеції до боротьби з пандемією коронавірусу починає приносити свої плоди, пише Bloomberg.

Андерс Тегнелл, ініціатор поміркованого підходу Швеції до спалаху COVID-19, розповів, що остання статистика інфікованих та померлих свідчить про те, що ситуація починає стабілізуватися.

“Ми зараз перебуваємо у стані плато”, – розповів Тегнелл шведському новинному агентству TT.

За його словами, така ситуація спостерігається у більшості регіонів, зокрема у Стокгольмі, де фіксували найбільший спалах.

Попри поширення пандемії, Швеція не закривала школи, спортзали, кав’ярні та ресторани.

Натомість, влада просила громадян бути відповідальними і дотримуватися рекомендацій із соціальної дистанції.

Влада рекомендувала (але не наказувала) уникати подорожей без нагальної потреби, працювати з дому, а людей віком від 70 років та тих, хто нездужає, просили залишатися вдома.

Поки що незрозуміло, яка стратегія є найбільш ефективною. Навіть шведські експерти попереджають, що наразі зарано робити висновки, пише Bloomberg.

Але зважаючи на величезні економічні витрати через суворий карантин, шведський підхід викликав неабияке зацікавлення у світі.

Станом на неділю, 19 квітня, в країні зафіксовано 1540 летальних випадків, пов’язаних з COVID-19. Це значно більше, ніж в інших скандинавських країнах, але набагато менше, ніж в Італії, Іспанії та Британії.

За словами Тегнелла, Стокгольм може вже в травні досягти колективного імунітету, тобто коли достатньо велика кількість населення вже одужала від хвороби й у віруса немає простору для поширення.

Більшість науковців вважають, що для цього потрібно, щоб інфікувалися щонайменше 60% людей.

Два тижні тому, коли ситуація виглядала набагато гірше, прем’єр-міністр Стефан Левен припускав, що уряд може переглянути підхід. Але його популярність зростає, що свідчить про те, що шведи підтримують його рішення.

Плюси та мінуси

Як критики, так і прихильники карантину знайшли для себе аргументи у досвіді Швеції.

З одного боку, є перші ознаки того, що уряд таким чином зміг врятувати економіку країни від втрат, які заподіяв суворіший карантин в інших країнах, – пише Times.

На початку квітня менше ніж 6% робочої сили країни подали заявки на виплати по безробіттю. У Норвегії ця цифра становить 14%.

Як пише Times, експерти прогнозують, що ВВП країни зменшиться на 6% у період між початком квітня та кінцем червня. У Німеччині очікується падіння на майже 10%, а у Британії може сягнути 35%.

З іншого боку, Швеція постраждала значно більше, ніж інші скандинавські країни. Якщо брати до уваги кількість населення, летальність від коронавірусу у Швеції майже у шість разів вища, ніж у Фінляндії.

Також у Швеції більше пацієнтів у реанімації, ніж у трьох інших скандинавських країнах разом узятих, зазначає видання.

Дорога ціна?

Ціну за коронавірусну стратегію у Швеції платять літні люди, пише Observer.

В країні вимагають пояснень від влади, чому попри обіцянки захистити людей похилого віку від ризиків COVID-19, третина летальних випадків припадає на тих, хто живе в будинках для літніх.

“Це наша велика проблемна територія”, – говорив навіть сам автор поміркованої стратегії, головний епідеміолог країни Андерс Тегнелл.

“Вони мають визнати, що це величезний провал, оскільки вони весь час казали, що їхня основна мета – це захистити літніх людей, – цитує видання вірусолога Лену Ейнхорн, яка є одним з найбільших критиків шведської стратегії.

“Вони кажуть, що це дуже прикро, що вони проводять розслідування, і що це питання навчання персоналу, але не визнають, що фактором є передсимптоматичне або асимптоматичне поширення”, – каже вірусолог.

На її думку, саме те, що Швеція не закрила заклади освіти та громадського харчування, і стало причиною великої кількості летальних випадків у будинках для літніх людей.

Рекомендації влади для таких закладів відповідають загальній стратегії країни. Носити маски вимагають лише у випадку, якщо в одного з пацієнтів підозрюють коронавірус. Основа порада для персоналу – лишатися вдома, якщо є симптоми хвороби.

Працівники будинків для літніх кажуть, що в їхніх закладах немає масок чи дезінфекторів для рук, лише мило. “Найгірше це те, що це ми, персонал, приносимо інфекцію до літніх людей”, – скаржилася одна з медсестер шведському телеканалу SVT.

Ейнхорн була однією з 22 дослідників, які минулого тижня закликали шведських політиків не покладатися на експертні агенції, а перебрати контроль над стратегією боротьби з коронавірусом на себе і запровадити карантин, пише Telegraph.

Та хоча до ініціативної групи входили видатні епідеміологи країни, їхню заяву в країні розкритикували, а їх самих назвали скандалістами.

“Жоден з лідерів шведських опозиційних партій не насмілився критикувати Агенцію з охорони громадського здоров’я або загальну стратегію країни”, – зазначає видання.

Погляд зсередини

“Вперше (і мабуть, востаннє) на моїй пам’яті весь світ непокоїться щодо внутрішньої політики моєї хороброї маленької країни, – пише шведка Джоанна Ле Плюарт у Telegraph. – Більшість коментаторів, здається, вважають, що ми проводимо якийсь безсердечний і небезпечний експеримент.”

Шведка каже, що пишається позицією своєї країни і більшість знайомих так само її підтримує.

“Замість того, щоб запроваджувати авторитарні правила та забирати в людей їхні свободи, ми покладаємося на колективний здоровий глузд. І це, здається, працює”, – пише оглядачка.

За її словами, хоча заклади офіційно не закривали, на вулицях набагато менше людей і більшість дотримуються рекомендацій із соціального дистанціювання.

“Тут у Швеції ми довіряємо нашій владі. Корупція – це рідкість, і наші державні агенції політично незалежні”, – каже пані Ле Плюарт.

Вона не сумнівається, що агентство з охорони здоров’я надає лише ті поради, які діють в інтересах людей та суспільства.

“Люди кажуть, що для нас економіка важливіша за життя, але економіка і є життя. Сильніша економіка означає кращу систему охорони здоров’я для всіх на багато років вперед”, – зазначає оглядачка.

Те, що школи лишили відкритими, на її думку, дало можливість лікарям, медсестрам та іншим важливим професіям ходити на роботу замість того, щоб лишатися вдома з дітьми. А діти не пропустили частину навчального року.

Шведка не думає, що запроваджені заходи зупинять вірус, але підтримує ідею контрольованого поширення для утворення колективного імунітету.

“Не вірю, що діяти через острах або поширювати його може призвести до чогось позитивного”, – підсумовує оглядачка.

Огляд підготувала Ганна Чорноус, Служба моніторингу BBC.