Нещодавно французький президент Емманюель Макрон поставив питання про ефективність НАТО, перешкодив розширенню Європейського союзу і закликав до нових «стратегічних відносин» з Росією. У багатьох країн є причини уважно стежити за його дипломатичними спробами «струснути» систему, але мало хто з них взяв слова Макрона так само близько до серця, як Сербія.
Недавній приклад зовнішнього втручання – матеріали, отримані сербськими спецслужбами, які свідчать про те, що російські шпигуни контактували з колишніми військовослужбовцями сербської армії.
МЗС Росії спростувало цю інформацію, назвавши її «провокацією». Сербський президент Александар Вучич, у свою чергу, заявив, що ця історія не зіпсує відносин між двома країнами, і впевнений, що російський президент Володимир Путін «нічого не знав про це».
Макрон все більш стримано ставиться до розширення Європейського союзу, стверджуючи, що 28 держав-членів спочатку повинні подумати про те, що за останні 15 років ЄС виріс майже вдвічі. На думку Макрона, необхідно також оцінити наслідки виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу і переглянути критерії для вступу нових членів.
Сербія вже почала переговори про вступ до ЄС, але слова Макрона, який відмовився відкрити двері союзу тим, хто в них стукає, стали для Сербії холодним душем.
Також майже всі країни регіону, що оточують Сербію, вже увійшли або ось-ось увійдуть у НАТО, а Сербія як і раніше залишається поза альянсом і зберігає нейтралітет, оскільки там ще добре пам’ятають натовські бомбардування сербської території під час війни з Косово в 1999 році.
Щоправда, Сербія бере участь у програмі НАТО «Партнерство заради миру» і в натовських навчаннях, але сербські збройні сили також підтримують зв’язок з Росією. Москва поставила Сербії технології і взяла її під свою опіку. Так, нещодавно росіяни доправили до Сербії на навчання свої зенітні ракетні комплекси С-400. Крім того, Росія продає сербам свої літаки, ракети класу «земля-повітря» й іншу зброю.
Аналітики вважають, що слабке верховенство права є для Сербії великою проблемою.
«ЄС турбує не стільки Росія, скільки обставини, що дозволяють їй зміцнювати важелі впливу: відсутність верховенства права, відсутність відповідальності, олігархічна гегемонія в державі і корупція», – говорить Дімітар Бечев з «Атлантичної ради», фахівець з російського впливу в регіоні.
«Все це місцеві феномени, але Росія вміє орієнтуватися в подібній обстановці, що зміцнює її позицію», – зазначає експерт.
Нещодавно Брюссель дав оцінку тому, як Сербія виконує критерії для вступу в ЄС. Єврочиновники відзначили, що стурбовані корупцією й тим, що Белград не бажає дотримуватися лінії ЄС у тому, що стосується антиросійських санкцій.
Хоча у Москви немає стільки грошей, як у Китаю або Євросоюзу, щоб витрачати і вкладати в регіоні, вона має великий вплив. Газопровід «Турецький потік», по якому російський газ доставлятиметься в Європу в обхід України, повинен пройти через Болгарію і Сербію, щоб потім досягти Угорщини, Німеччини, Австрії та інших країн. Тому Сербія є ключовою ланкою в європейському енергетичному ланцюжку.
Колишній військовий дипломат і співробітник белградського Центру зовнішньої політики Мілан Карагаца не вважає, що Росія будує масштабні плани і хоче стратегічно скористатися Сербією. Проте, на думку експерта, Сербії уготована роль «пішака у великій грі із Заходом».
Завдання Сербії – зберегти нормальні відносини з Москвою, переконати Брюссель у тому, що країна повинна стати членом Європейського союзу, і уникнути похолодання у відносинах з НАТО.
Член уряду на умовах анонімності заявив, що Сербія має намір і надалі балансувати між Росією і Заходом. Але за будь-якого результату Сербія ризикує перетворитися на дрібного учасника великої геополітичної гри, яка стала більш напруженою після того, як Макрон розкритикував НАТО і поставив під сумнів можливості Європи.
Якщо Сербія не увійде до Євросоюзу, то, за словами Бечева, вона може стати схожою на Кіпр або Угорщину. Ці два члени Європейського союзу відомі своїми близькими стосунками з Москвою.
«Якщо Сербія не стане частиною ЄС, вона буде слабкою або проросійською, а для Росії це не так уже й погано», – стверджує експерт.
Хіна
Jutarnji list (Хорватія)
(Матеріал публікується зі скороченнями)
Leave a comment