Півроку тому Росія прийняла закон про адміністративну відповідальність за образу уряду в інтернеті. Ось і перші результати: більшість оштрафованих поплатилися за лихослів’я на адресу президента Путіна.
Однак замість того, щоб захистити Путіна і інших високопоставлених чиновників від жорсткої і часом лайливої критики, російський закон про неповагу до влади – перший з часів розпаду СРСР – перетворився на безглуздий прейскурант образ. У середньому за лайку на адресу президента доведеться викласти 30 тисяч рублів (462 долара).
Відтоді як Путін у березні підписав закон, місцева поліція, прокуратура і суди вхопилися за нього, щоб припинити будь-які нешанобливі розмови про чиновників взагалі – мерів, губернаторів і навіть керівництво держкомпаній. У Кремлі і парламенті стривожилися, і в липні Путін попросив генерального прокурора взяти справу на контроль. Незабаром після цього міністерство внутрішніх справ проінструктувало поліцію застосовувати закон лише проти осіб, які образили – словом або картинкою – особисто Путіна, кабінет міністрів, парламент або суди.
Згідно з доповіддю групи російських юристів-правозахисників «Агора», з 45 справ, порушених за новим законом, особисто Путіна стосувалися 26, і 18 із них закінчилися юридично обов’язковою постановою про накладення штрафу.
Як свідчить «Агора», перший вирок за законом про образу влади винесено Роману Ватанену з селища Калевала на північному заході Карелії. Він опублікував у соціальній мережі «ВКонтакті» серію мемів, де Путін виставлявся злодієм, а його друзі-мільярдери – «паразитами» і «чортами». 24 квітня його засудили до штрафу в розмірі 30 тисяч рублів.
Але, мабуть, найгучнішою стала справа Юрія Картижева з селища Нижня Вішера в Новгородській області – він нецензурно висловився про Путіна з натяком на статевий акт. Його пост «ВКонтакті» став мемом. Картижев був також оштрафований на 30 тисяч рублів, але соцмережа помстилася величезним флешмобом на його підтримку.
За даними російського некомерційного об’єднання «Сова центр», щонайменше три людини були покарані за те, що відповіли на його пост власними образами на адресу Путіна. Напевно, вони сподівалися довести, що у Картижева настільки багато однодумців, що всіх не покараєш. У липні сибіряк Ігор Горланов із шахтарського міста Новокузнецьк був оштрафований на 30 тисяч рублів за цитування Картижева і посилання на відео, де Путін пояснює, що росіяни мають право вільно висловлюватися в інтернеті.
Хоча типовий штраф – це 30 тисяч рублів, існують регіональні відмінності. В Архангельській області на півночі Росії суд оштрафував Георгія Міняєва на 15 тисяч рублів за те, що, коментуючи ролик, як президент їде за кермом вантажівки по недавно побудованому Кримському мосту, він назвав Путіна «дебілоїдом». Причому розлютив Міняєва навіть не напрямок руху президента – анексований Росією Крим – а те, що той не пристебнувся, і, цілком ймовірно, їхав без водійських прав.
Євгену Жукову з міста Кургана, розташованого на схід від Уральських гір, уїдлива антипутінська кричалка українських футбольних фанатів обійшлася в 40 тисяч рублів. Позаминулого тижня таку ж суму довелося викласти Олексію Бичкову з Орла – в пості про кліщів він назвав Путіна «г…м». Бичков стверджував, що в його частині країни кровосисні павукоподібні раніше не водилися, у чому вбачає ознаку зниження якості життя при Путіні.
Кремль любить підносити антипутінські протести як ниття і заламування рук московських і петербурзьких студентів і інтелектуалів. Але від закону про неповагу до влади постраждали звичайні люди з бідних регіонів Росії. У деяких вже були судимості, і більшість із них – «сині комірці». Географія і демографія вироків говорять про те, що народний гнів підспудно кипить навіть у регіонах, які на постановочних виборах стабільно «голосують» за Путіна.
У червні на питання, навіщо він підписав цей закон, Путін послався на аналогічні приклади в європейських країнах, зокрема Німеччині. Там заборонений наклеп на президента (але не канцлера, який є незрівнянно впливовішим). Однак адміністративне переслідування починається лише зі схвалення самого президента, і в сучасній історії країни було лише кілька випадків. Наприклад, у 2011 році на 600 євро (654 долара) оштрафували чоловіка, який жбурнув у президента Крістіана Вульфа яйцями.
Аналогічний закон існує й у Франції: у 2013 році лівий активіст Ерве Еон був засуджений до умовного штрафу в 30 євро за те, що розмахував плакатом з образами на адресу президента Ніколя Саркозі. Але потім Європейський суд з прав людини рішення французького суду скасував. Деякі з росіян, засуджених за законом про неповагу до влади, також планують свої штрафи оскаржити.
Жодна демократична країна не намагається захистити свого лідера, вистежуючи авторів нешанобливих дописів у соціальних мережах. Відмовитися від цієї практики повинні й такі авторитарні держави як Росія. Погасити народне невдоволення ці судилища не в змозі. Навіть якщо правозахисні організації змушені задовольнятися лише коротким описом «злочинів», такі вироки лише перетворюють авторитарного лідера на посміховисько. І що більше люди сміються, тим ближче той день, коли протестувальників набереться стільки, що змусити їх замовкнути вже не вийде.
Леонід БЕРШИДСЬКИЙ
Bloomberg, США
Leave a comment