Влітку цього року Володимиру Путіну поставили запитання про отруєння колишнього російського подвійного агента і його дочки у Великій Британії. Президент Росії знову відкинув інформацію про причетність його уряду до цього замаху, однак не став приховувати, що він думає про зрадників.
Зрада – це не тільки «найбільший злочин, який може бути на Землі», але й «наймерзенніший злочин, який можна собі уявити». Про це Путін сказав в інтерв’ю виданню Financial Times. Під час свого інтерв’ю Путін, який у радянські часи служив у КДБ, двічі повторив репортерам, що «зрадники мають бути покарані».
Таке ставлення до росіян, які співпрацюють з іноземними розвідувальними службами, є однією з причин того, чому американські чиновники тримають у таємниці ім’я інформатора ЦРУ, який багато років передавав цьому агентству важливу інформацію про Путіна і Кремль.
Хоча цього інформатора вивезли з Росії в 2017 році, і зараз він живе в США, його безпеку не можна гарантувати. 10 вересня, через день після того, як американські ЗМІ підтвердили новини про існування даного джерела, російська преса оприлюднила ім’я цього колишнього російського чиновника, який зараз живе в окрузі Колумбія.
Джозеф Аугустин, колишній керівник центру з переселенню перебіжчиків, повідомив, що американський уряд повністю усвідомлює масштаби небезпеки і, цілком можливо, охороняє цю людину в режимі 24/7.
«Путін дуже мстивий. Путін буде переслідувати цих людей», – сказав Аугустин.
Кількох ворогів Кремля, які втекли за кордон, чекала сумна доля. У березні 2018 року Сергій Скрипаль в англійському місті Солсбері разом зі своєю дочкою Юлією були отруєні речовиною нервово-паралітичної дії під назвою «Новачок», створеною ще в радянські часи. Хоча Скрипаль і його дочка вижили, пізніше в результаті випадкового контакту з цією речовиною померла британка Дон Стержесс.
Не всі подібні замахи виявляються невдалими. У 2006 році Олександр Литвиненко, колишній офіцер КДБ, який став рішучим критиком Путіна, помер через три тижні після того, як випив чай з підмішаною у нього радіоактивною речовиною. Через 10 років розслідування британської влади показало, що, можливо, саме Путін віддав наказ убити Литвиненка. Кремль, заперечуючи свою причетність до цього вбивства, відмовився видати двох росіян, яких британська влада звинуватила в замаху на Литвиненка.
Що стосується безлічі інших подібних випадків, причетність Росії до них так і не була підтверджена офіційно, що огортає ці смерті аурою загадковості. Згадайте російського мільярдера, якого знайшли повішеним у ванній його будинку у Великій Британії; колишнього бізнесмена з Москви, який викрив безліч секретів і раптово помер від серцевого нападу в 2012 році; чеченця, якого застрелили в Берліні в серпні цього року…
Цілком можливо, це тільки верхівка айсберга. Кілька підозрілих випадків сталися в США і навіть у районі Вашингтона. У 2015 році один колишній помічник Путіна, який допоміг запустити англомовний телеканал Кремля Russia Today – Михайло Лесин, – був знайдений мертвим у готелі Dupont Circle. Хоча офіційною причиною смерті Лесина був названий нещасний випадок – він помер від «тупих травм голови», які стали наслідком кількох днів «надмірного» вживання алкоголю, – тоді висловлювалися найрізноманітніші припущення і гіпотези.
Колдер Уолтон, історик з Гарвардського університету, який спеціалізується на питаннях шпигунства, зазначив, що, напевно, для Росії справді існувала певна «червона лінія» щодо вбивств на американській землі. Однак, додав він, Путін, який, на думку багатьох, особисто віддав наказ про втручання в американські вибори, міг ухвалити рішення переступити цю лінію.
Історично, хоча вважається, що лише деякі радянські перебіжчики поплатилися життям за свою зраду, такі гіпотези були завжди. Коли в 1941 році Вальтера Кривицького, офіцера радянської розвідки, який оприлюднив плани щодо підписання пакту з нацистською Німеччиною, знайшли мертвим із простреленою головою, багато хто заговорив про вбивство.
«Чи було це самогубство? Чи його «самовбили»?» – запитує Уолтон.
Відмовляючись визнавати будь-який зв’язок із вбивствами навіть у тих випадках, коли безліч доказів вказують на це, Путін робить так, що всі підозрілі смерті російських перебіжчиків починають здаватися актами помсти.
Адам ТЕЙЛОР,
The Washington Post (США)
Leave a comment