Вчені з Оксфордського університету показали, що ген LZTFL1 майже вдвічі збільшує ризик тяжкого перебігу COVID-19.
Цей ген зустрічається у 60% людей південноазіайського походження і лише у 15% етнічних європейців, з’ясували генетики, інформує НВ.
Більшість людей з COVID-19 не потрапляють до лікарні, але деякі хворіють на дуже тяжку форму хвороби. Вже на першій хвилі стало зрозуміло, що групи етнічних меншин у Великій Британії з більшою ймовірністю помирали від COVID-19. Частково цей вищий ризик пов’язаний з соціально-економічними чинниками. Наприклад, представники етнічних меншин у Великій Британії з більшою ймовірністю житимуть у густонаселених районах.
Але ще 2020 року перші генетичні дослідження показали, що насправді існують і генетичні відмінності, які призводять до більшого ризику важкої форми COVID-19. Вивчивши гени тисяч пацієнтів із COVID, дослідники знайшли двох «підозрюваних»: гени під назвою LZTFL1 та SLC6A20.
Нове дослідження вчених з Оксфордського університету допомогло виявити, що саме LZTFL1, а не SLC6A20 бере участь у захворюванні вищого ступеня тяжкості. 60% людей південноазійського походження несуть версію цього гена з вищим ризиком порівняно з 15% серед білих людей і лише 2% людей африканського чи афро-карибського походження.
Більш того, цей ген дуже активний у шарі клітин, що вистилають дихальні шляхи та легені. Цей шар клітин, званий респіраторним епітелієм, зігріває і очищає повітря, перш ніж досягне легенів, де кисень всмоктується в кров. Він діє як бар’єр між повітрям, що надходить у дихальну систему, та внутрішніми тканинами тіла та необхідний для правильного дихання.
Дослідження показало, що варіант гена знижує здатність клітин легень відновлювати пошкоджені тканини та замінювати втрачені клітини, що може знадобитися для подолання тяжкого захворювання.
Цей варіант також змушує клітини мати більше копій двох білків (названих ACE2 та TMPRSS2), які дозволяють вірусу SARS-CoV-2 проникати у клітини та заражати їх. Це означає, що люди, які несуть варіант гена високого ризику, швидше за все, зрештою матимуть більше інфікованих клітин, меншу здатність до загоєння і, отже, серйознішу інфекцію.
«Ми ще не знаємо, наскільки непропорційно сильний вплив COVID на людей південноазійського походження у Великій Британії пов’язаний із цим геном, і ці результати не означають, що соціально-економічні фактори не відіграли важливої ролі. У нас також поки немає даних про роль гена в країнах Південної Азії, де він може бути у більшої кількості людей, або про те, що це може означати для зусиль боротьби з пандемією там», – визнала Ана Вальдес, професор молекулярної та генетичної епідеміології Ноттінгемського університету.
Але результати цього дослідження є важливими, тому що вони говорять нам, що частина підвищеного ризику в деяких етнічних груп, таких як люди південноазійського походження, є біологічною, а не соціальною.
Leave a comment