На аукціоні Roma Numismatics Limited вигулькнув срібник Великого Київського князя Володимира з ось таким поясненням щодо місця його походження: “Russia. Kievan Rus”.
Таке формулювання сколихнуло частину українського історико-археологічного середовища. Але лише в лінгвістичному контексті – адже транслітерація місця походження срібника представлена у відповідності до російської вимови – «KIEvan Rus». Саме з цієї причини, як вважають деякі фахівці, світова спільнота і пов’язує цей період з історією Росії. Натомість, якби писалося «КYIvan Rus», то, на їхню думку, це би вже свідчило про історію України, йдеться в матеріалі журналістів Радіо Свобода.
Ця дискусія нагадала нам східне прислів’я: «Скільки не промовляй «халва», але у роті солодко не стане». Отак само і щодо «Київської Русі». Бо на який лад не вимовляй цей термін, але до України та її історії він не матиме жодного стосунку. Позаяк саме з такою метою цю штучну назву – «Київська Русь» – і вигадали в Москві.
Обкладинка книги «Русь – Україна а Московщина – Россія: історично-політична розвідка Лонгина Цегельського», виданої в Царгороді в 1916 році. Лонгин Цегельський (1875-1950) – український громадський та політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець
Зображення Київського князя Володимира Великого в другому виданні праці Миколи Аркаса «Історія України-Русі». Краків, 1912 рік
Упродовж століть царська імперія вправно маніпулювала своїм міфом, пропагуючи «единую общерусскую историю» з її поетапними складовими: Київської-Владімірскої-Московскої Русі.
У цій фіктивній трійці Київська Русь відігравала базову роль «колиски трьох братніх народів». Де старшим братом імперські ідеологи призначили свою Московію (перейменувавши її згодом на Росію) і переписали на неї всю історичну, культурну та духовну спадщину тисячолітньої княжої Русі.
Брехнею про «Київську Русь – колиску трьох братніх народів»» та «єдину давньоруську народність» Московія століттями перековувала українців на холопів. Допоки це безглуздя не спростував видатний історик Михайло Грушевський.
Михайло Грушевський (1866-1934) – історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917-1918) /
1904 року він науково обґрунтував концепцію самостійного розвитку українського народу:
«Общерусскої» історії не може бути, як нема «общерусскої» народності… Ми знаємо, що Київська держава, право, культура були утвором одної народності, українсько-руської, Володимиро-Московська – другої, великоруської!»
Інакше кажучи, Грушевський науково довів, що державна історія України починається з тисячолітньої княжої Русі, яка насамперед була пов’язана з українським етносом.
І на противагу імперському терміну «Київська Русь», видатний історик запровадив назви «Київська держава» або «Україна-Русь». Власне, саме так називається його знаменита 10-томна праця – «Історія України-Руси».
Четвертий том (1903 року) оригінального видання десятитомної монографії «Істория України-Руси»
У 20-30-х роках минулого століття цю назву підхопили й видатні науковці, фундатори української музейної справи Федір Ернст, Вадим і Данило Щербаківські. У своїх працях давній період нашої державності вони іменували лише як «Київська держава» або «княжа Україна-Русь».
Але тривало це недовго. У часи більшовицького терору їх розстріляли (невдовзі замордували і Грушевського), праці заборонили і саме тоді комуністи знову відновили імперський термін «Київська Русь».
1934 року більшовицький міністр освіти Затонський у виступі на сесії Всеукраїнської академії наук заявив: «Ми будуємо в Україні культуру соціалістичну, що її носієм є український пролетаріат. Ось чому ми так різко розходимося в будівництві української культури з тими, хто намагається протягти безперервну «золоту нитку» від великокняжої Київської України-Руси через Петра Могилу, «батька» Хмельницького й Центральної Ради до наших днів».
Повернення до назви «Україна-Русь» відбулося лише з проголошенням незалежності України. Сьогодні вчення Грушевського лежить в основі навчальної програми і українські школярі вивчають історію своєї держави, яка починається з тисячолітньої України-Русі.
Але на 31-му році незалежності і 8-му році російської агресії московський термін «Київська Русь» чомусь продовжує сидіти в науковому середовищі і в залах національних музейних закладів і таким чином відпрацьовувати своє імперське призначення як в Україні, так і за кордоном.
Чому?
От на це запитання у нас немає відповіді.
Leave a comment