Волошина: Росіяни – раби. Але не тому, що над ними є господар, якого вони раптом відчули

Послухала нову пісню “Касти” “Роки неправди” (“Годы неправды”). Сама б ніколи навіть не поглянула в бік російських співунів, але друг попросив поділитися, що думаю. Тож ділюся

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Лариса Волошина.

Але публічно. Адже й “Каста” концерти в окупованому Криму 2015 року давала публічно. Якщо їм нема чого соромитися, то чому я маю стримувати свою хранцузьку?

Читайте також: Почавши війну проти України, Кремль подарував кожному росіянинові саме те, чого той хтів – Казарін

Так от. Слова нібито правильні. Російська сучасна буденність, як вона є. “Все мы дышали ветром перемен, а теперь мешает полиэтилен”. Для середньостатистичного русо-інтелектуала зайде. Натяк на нібито вільне минуле. Хоч українці можуть багато в чому заперечити. Адже з кожного олігархічного, бандитського, політичного й інформаційного “г”, що спіткало Україну, завжди стирчали російські вуха у штатському. Але то таке.

Найбільше мене вкурвило, коли співуха ізрік: “Пока мы молчим, мы принадлежим им, / Мы все в тюрьме – разница в режиме”. Як вам? 2015-го у Криму все було OK, а тепер вони відчувають себе в тюрмі! Ти ба! Якщо ви всі у в’язниці, то не в ролі бранців. Не лестіть собі. Не тисніть на жалість. Ви в цій тюрмі на посаді вертухаїв. Всі ви, хто дозволив статися крадіжці Криму.

Адже насправді поневоленими є ті, кого ваша буцімто осучаснена імперія окупувала, пограбувала та знищила заради забаганок кремлівського різника. А ви в цей час підспівували, підмахували або мовчки розмірковували щодо неважливості “побіжних” жертв у Грузії, Молдові й на Донбасі під час кровопролиття. І ті неправосудні вироки, поламані долі, суддівське свавілля, про яке ви співаєте – це теж Крим.

Читайте також: Виявляється, російська демократія закінчується не там, де починається українське питання

Саме після того, як ваша країна наважилася на зухвале захоплення українського півострова, законодавство РФ стало перетворюватися на окупантський батіг. Ось про що ви мовчали, мовчите й мовчатимете, тож так і залишитесь у рабстві.

Ви не хочете визнати своєї ролі в тому, що ваша країна зробила з нами. Вам байдуже до тих, коно ваша хунта й ви всі – від генсеків до співунів – примусили силою зброї жити за цими “законами” в окупованому Криму.

Ви раби не тому, що над вами є господар, якого ви раптом відчули. А тому, що так і не змогли відмовитися від спокуси, яку запропонував вам Кремль – мати своїх кримськотатарських, українських, грузинських, молдовських, білоруських і російських рабів.