Колектори дзвонять вам вночі, загрожують і тероризують. Ви розумієте, що це занадто, але не знаєте, що робити. Спойлер – інструментів трохи.
Напевно, майже нікого вже не здивуєш історіями про дії колекторів з перевищенням повноважень. Проте “перевищення повноважень” – незовсім коректне визначення, адже такі повноваження повинні бути десь закріплені. Але цього ви не знайдете в українському законодавстві.
Про це пише Артем Пришедько.
Питання щодо закріплення правової визначеності колекторської діяльності підіймається вже протягом декількох років. У Верховній Раді з кінця 2019 року на фінальній стадії розгляду знаходиться проєкт Закону України “Про захист прав і законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності”. Ось там і встановлюється повноваження для колекторів.
Але на сьогодні “перевищеннями повноважень” можуть бути лише злочини чи правопорушення, що здійснюються колекторами. А відповідно протидіяти вказаному можливо лише зверненням до правоохоронних органів з відповідними заявами, наприклад, це можуть бути злочини передбачені ст. 189 КК України “Вимагання”, ст. 355 КК України “Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань”, ст. 182 КК України “Порушення недоторканності приватного життя”.
Чому мене тероризують колектори?
У більшості боржників часто повстає питання, на яких підставах до них звертаються колектори. А також звідки вони беруть персональні, а іноді, досить особисті відомості.
Щоб це зрозуміти, треба визначити, кого саме ми будемо розуміти під словом “колектор”. Це важливо, адже майже у будь-якому банку є відділ так званого “Soft-collection” та “Hard-collection” і вони, за своєю суттю, також колектори.
Тому пропоную визначити колекторами — відмінні від банків підприємства, які отримали право стягувати борги. Колекторська діяльність починається після укладання з банком договорів купівлі-продажу кредитних портфелів. І, відповідно, колектор отримує всі права первісного кредитора.
Персональні дані боржників містяться у кредитних справах та передаються колекторам після підписання договорів. У 99% відсотках передача цих даних абсолютно законна, тому що позичальник, при оформленні кредиту, надає згоду на оброблення та розпорядження відповідними даними.
Я нічого не брав/все віддав, але мені все-одно дзвонять
Можлива і наступна ситуація, коли в “реєстр колекторів” потрапляють данні людини, яка або взагалі не мала заборгованості перед банком, або вчасно і сумлінно сплатила свій кредит. Такі випадки поодинокі.
В більшості своїй, це кейси людей, які мали прострочення чергового платежу на строк більше ніж 90 днів, потрапили до списку так званих “проблемних кредитів”. Зазвичай, випадки отримання колекторами даних сумлінних платників можуть виникати по ліквідованим банкам. Таке трапляється у випадках визнання уповноваженими особами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб деяких правочинів нікчемними, а відповідно позичальник з сумлінного перетворюється на боржника.
Причини потрапляння до колекторів даних осіб, що взагалі не мають відношення до кредитів зазвичай всього дві – це банальні технічні помилки у контактних даних боржників або випадки, коли позичальники при підписанні кредитів надають фінансовим установам дані контактних з собою осіб (а бувають випадки, що й не контактних), а колектори умисно чи з необережності використовують ці контакти як контакти боржника.
Роблять все, що можна, бо не заборонено
Оскільки відсутній будь-який визначений алгоритм дій колекторів, то його діяльність — це все, що не заборонено законом. На практиці у колекторських компаній є порядки ведення стягнення проблемної заборгованості, де для співробітників чітко розписано “скрипт” їхньої роботи:
– телефонувати боржникам та поручителям, щоб вони погасили заборгованість (визначення номерів телефонів, якщо вони невідомі);
– запрошують боржників до офісів колекторів для проведення переговорів та надання пропозицій врегулювання заборгованості шляхами: реалізації залогу, часткового погашення, рефінансування та реструктуризації (візити за адресами боржників та поручителів для проведення виїзних контактів);
– надсилають на адреси боржників та поручителів листи з вимогами погашення заборгованості;
– ініціюють звернень до суду з позовними заявами про стягнення заборгованості.
Крім цього, в цей список можуть входити, негласно зазвичай дії, які вже підпадають під кваліфікацію порушень. Наприклад, частіше всього, це залякування, погрози (боржникам, поручителям, та членам їх сімей), використання колекторами електронних засобів для дзвінків боржникам у нічний час або рано вранці, надсилання на адреси боржників рішень суду або повісток, які насправді є макетами.
Які ваші дії?
Якщо ви дійсно маєте прострочений борг або вже зіткнулись з колекторами, то оптимальний порядок поведінки у взаємодії з ними ґрунтується на розумінні мети колекторів. Зазвичай – це заробити на конкретному кредиті та витратити на це мінімум ресурсів.
Відповідно погоджуватись на запропоновані первинно умови погашення або реструктуризації не потрібно, час майже завжди на стороні боржника. Суть всіх дій боржника повинна зводитись до переговорного процесу, у рамках якого (з сильної позиції) треба узгодити з колектором максимально вигідні для себе умови, розуміючи, що мінімальний заробіток для колектора це також перемога.
У беззаставних кредитах колектори можуть надавати дисконти навіть до 80% від заборгованості, а в іпотечних все може зводитись до погашення суми, що відповідає ринковій вартості застави.
Для вирішення всіх проблем, лише окремий закон, професійне впровадження та контролювання виконання його вимог може стати засобом врегулювання відповідної діяльності та впровадження єдиних правил поведінки як колекторів, так і боржників.
Leave a comment