Люди втратили важливе вміння, без якого неможливе дієве врядування

В Аристотеля є проста думка: той, хто не може керувати своїми пристрастями, не може керувати собою. А тим, хто не може керувати собою, керуватимуть інші

Ця думка — основа античного елітизму. Також основа пізніших меритократичних версій демократії — від американської республіки до наполеонівської імперії.

Читайте також: Українська мрія про майбутнє обростає метастазами популізму й безвідповідальності, багато в чому через «Слугу народу» — Казарін

Керування власними пристрастями, тобто поверхневими емоціями, що їх викликають випадкові зовнішні подразники, є основою давніх методик навчання/виховання, наприклад, грецької пайдеї.

У ХІХ столітті емоції випустили на волю. У ХХІ столітті ми опинилися в реальності, коли нам кажуть, що ми і є нашими емоціями. Тобто саме тим, що ми відчуваємо зараз під упливом зовнішніх подразників. І тепер емоції керують нами, а не ми — ними. І тому governance, урядування, руйнується скрізь: і як урядування собою, і врядування іншими.

Читайте також: Справжнім нині є конфлікт не між «правими» й «лівими», а між поміркованими й радикальними

Але ми не є нашими емоціями. Ми є нашими глибинними почуттями, які тягнуться роками й не залежать від поверхонь. Ми є нашими глибинними історіями. Ми є нашими глибинними думками. Всі ці речі допомогли би нам керувати власними пристрастями, а отже — врядувати собою.

Але люди це вміння втратили. Та ще й хочуть врядувати країною. Чи цілим світом. Хоча не можуть навіть врядувати власними пристрастями. Хвилями на поверхні душі.

Володимир ЄРМОЛЕНКО

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Previous post Почему Кучма ушел из ТКГ
Next post Кравчук заменил Кучму в ТКГ. ВИДЕО