Четверг , 28 Март 2024
Общество

Сучасні “антирасисти” мають себе за марксистів, але насправді ними не є. Й ось чому

“Співзасновниця BLM підтверджує те, що відомо кожному, хто читав їхні твори: вони пишаються тим, що є марксистами”. Так анонсований виступ цієї активістки у програмі The Real News. А от її власні слова: “Ми справді маємо ідеологічну платформу. Я (Патрісс Каллорс. – С. Г.) й Алісія (Алісія Гарза, ще одна співзасновниця BLM), зокрема, є натренованими організаторами. Ми підготовлені марксисти. І ми добре знаємося на ідеологічних теоріях”

Заяв такого ґатунку з боку фундаторів, ідеологів й активістів руху Black Lives Matter (BLM) вистачає. Як вистачає й інвектив на їхню адресу – й адресу тих незчисленних професорів західних вишів, які ідейно підготували нинішні події, що вилилися, передусім у США, у маніфестації, погроми та соціальний терор проти інакодумців, – щодо належності до марксизму чи неомарксизму. Мовляв, саме у вченні Маркса й Енгельса лежить коріння нинішньої ситуації, яку, скажімо, російська публіцистка Юлія Латиніна називає “соціалістичною революцією” в цитаделі демократії та ринку – Сполучених Штатах. Інші критики, хоч і не настільки категорично, теж вельми злим і не тихим словом згадують двох бороданів і їхні теоретичні побудови.

Авторові цих рядків належить чимало статей із жорсткою критикою на адресу Карла Маркса та його alter ego – Фрідріха Енгельса, особливо у зв’язку з їхнім “Маніфестом комуністичної партії”, настанови якого поклали в основу соціально-економічної політики спершу Ленін і Троцький в 1918-1921 роках, а потім Сталін, починаючи з 1929-го. Найгірше тут було те, що самі Маркс й Енгельс урешті-решт вийшли на іншу модель політичного й економічного ладу, заснованого на загальному виборчому праві, кооперації та акціонерних товариствах, які лягали в основу “суспільства асоційованих виробників” (у “Капіталі” ви не знайдете слова “комунізм”), але так і не дезавуювали свого “Маніфесту”. А тим часом радянський НЕП – із усіма його успіхами та ґанджами – це втілення ідей третього тому “Капіталу”, як і в’єтнамський НЕП другої половини 1980-х, але водночас без загального виборчого права…

Але за всіх обставин і BLM, і західні професори, які звуть себе марксистами, останніми не є, попри всю свою антикапіталістичну риторику. Адже Маркс й Енгельс обстоювали інтереси переважної більшості населення, людей праці (включно із “пролетарями розумової праці”), натомість у центрі уваги BLM і згаданих університетських професорів (та й багатьох начебто лівих політиків Заходу) інтереси меншин і нероб, які сидять на велфері (зверніться до програмних документів BLM – там оспівується неробство чорношкірого люду, якому, мовляв, білі тяжко завинили, а тому повинні утримувати його до кінця часу). За Марксом, історична місія капіталу реалізується тоді, коли праця за межами абсолютно необхідного для життя стане “всезагальною потребою”, а “всеосяжне працелюбство… розвинеться як загальне надбання нового покоління”. Як на мене, учасники протестів і погромів демонстрували прямо протилежне… І взагалі, Маркс просто-таки оспівує працю, людську творчість, здатність до перетворення світу, а водночас і продуктивність “усезагального суспільного знання”, “всезагального інтелекту”, “суспільних продуктивних сил у формі знання”, тож реальним утілювачем ідей “Капіталу” є Ілон Маск, а зовсім не BLM й іже з ними…

Читайте також: Союзники мимохіть. Трамп і радикальні “антирасисти” разом нищать те, на чому базуються США

Ці сюжети можна продовжувати та продовжувати, проте перейдімо до інших, утім прямо пов’язаних із цими. Добре відомо, що “антирасисти” у США, і не лише там, плюндрують і нищать пам’ятники Колумбові й іншим відкривачам Нового світу, – мовляв, ті принесли горе та нищення, лиху колонізацію та зловісне рабство. А ось що писали щодо відкриття Нового світу та його наслідків Маркс й Енгельс (у першій – історичній, а не політичній – частині “Маніфесту”): “Відкриття Америки й морського шляху навколо Африки створило для буржуазії, яка підіймалася, нове поле діяльності. Остіндській і китайський ринки, колонізація Америки, обмін із колоніями, збільшення кількості засобів обміну й товарів узагалі дали нечуваний доти поштовх торгівлі, мореплаванню, промисловості й цим викликали у феодальному суспільстві, яке розпадалося, швидкий розвиток революційного елементу… Пар і машина зробили революцію у промисловості… Велика промисловість створила всесвітній ринок, підготовлений відкриттям Америки. Всесвітній ринок викликав колосальний розвиток торгівлі, мореплавання й засобів сухопутного сполучення. Це своєю чергою вплинуло на розширення промисловості, і тією ж мірою, якою росли промисловість, торгівля, мореплавання, залізниці, розвивалася буржуазія, вона збільшувала свої капітали й відтискала на задній план усі успадковані від середньовіччя класи. Буржуазія швидким удосконаленням усіх знарядь виробництва й нескінченним полегшенням засобів сполучення втягує в цивілізацію всі, навіть найбільш варварські нації”.

Іншими словами, Маркс й Енгельс виступають тут як співці “білої людини”, яка, нехай і жорстокими засобами як усередині самої Європи, так і поза нею, творить усесвітню цивілізацію і втягує в неї “найбільш варварські нації”.

Можливо, у наступні роки два бородані переглянули свої погляди? Ні, вони їх конкретизували та поглибили. Ось що Маркс писав у 1850-х про Індію: “…Яке не сумне з погляду чисто людських почуттів видовище розпаду й руйнування цих десятків тисяч працьовитих, патріархальних, мирних соціальних організацій, як не прикро бачити їх кинутими в безодню горя, а кожного з їхніх членів, що втратив одночасно як свої давні форми цивілізації, так і свої споконвічні джерела існування, ми все ж не повинні забувати, що ці ідилічні сільські общини, якими нешкідливими вони б не здавалися на перший погляд, завжди були міцною основою східного деспотизму, що вони обмежували людський розум найвужчими рамками, роблячи з нього покірне знаряддя забобонів, накладаючи на нього рабські ланцюги традиційних правил, позбавляючи його будь-якого величі, будь-якої історичної ініціативи. …Ми не повинні забувати, що це позбавлене гідності, нерухоме й рослинне життя, ця пасивна форма існування викликала, з іншого боку, на противагу собі дикі, сліпі й неприборкані сили руйнування та зробила в Індостані саме вбивство релігійним ритуалом. Ми не повинні забувати, що ці маленькі общини носили на собі тавро кастових бар’єрів і рабства… Здійснюючи соціальну революцію в Індостані, Англія, правда, керувалася найнижчими інтересами й виявила тупість у тих способах, за допомогою яких вона її нав’язувала Індії. Але не в цьому річ. Питання в тому, чи може людство виконати своє призначення без корінної революції в соціальному стані Азії. Якщо не може, то Англія, незважаючи на всі свої злочини, була несвідомим знаряддям історії, здійснюючи цю революцію”.

А ось фрагменти іншої статті на цю ж тему: “Англії належить виконати в Індії подвійну місію: руйнівну та творчу, – з одного боку, зруйнувати старе азіатське суспільство, а з іншого боку, закласти матеріальну основу західного суспільства в Азії… Політична єдність Індії… є першою передумовою її відродження. Ця єдність, встановлена англійським мечем, буде тепер зміцнена й назавжди закріплена електричним телеграфом. Без індійської армії, організованої та вимуштруваної британським унтер-офіцером – цієї необхідної умови для завоювання Індією незалежності, – вона не перестала би служити здобиччю першого ж іноземного завойовника. Вільний друк, уперше запроваджений в азіатському суспільстві й керований переважно спільними нащадками європейців та індусів, є новим могутнім фактором його перебудови… Із корінних мешканців Індії, яким неохоче й у досить убогих розмірах дають освіту під англійським наглядом у Калькутті, виростає новий клас, озброєний знаннями, необхідними для управління країною, і долучений до європейської науки… Жителі Індії, за визнанням самих англійських властей, мають особливу здатність пристосовуватися до абсолютно нових умов праці й засвоювати необхідні знання…” І так далі, і таке інше – читайте класичну статтю “Майбутні результати британського панування в Індії”.

Читайте також: Black Lives Matter аж ніяк не можна порівнювати з антитоталітарним рухом в Україні – публіцист

І не менш красномовні тексти Маркса й Енгельса, присвячені рабству. Вони – що зрозуміло вже з наведених цитат – були лютими ненависниками рабства. А водночас вважали його необхідним етапом розвитку цивілізації. “Існування держави й існування рабства нерозривно пов’язані одне з одним. Антична держава й античне рабство – ці неприкриті класичні протилежності – були прикуті одна до одної”. Це Маркс. А ось що писав Енгельс: “Лише рабство зробило можливим у більшому масштабі розподіл праці між землеробством і промисловістю, таким чином створило умови для розквіту культури стародавнього світу – для грецької культури. Без рабства не було би грецької держави, грецького мистецтва та грецької науки; без рабства не було б і Римської імперії. А без того фундаменту, який був закладений Грецією та Римом, не було б і сучасної Європи. Нам ніколи не слід було б забувати, що весь наш економічний, політичний та інтелектуальний розвиток має своєю передумовою такий лад, у якому рабство було тією ж мірою необхідним, у якій і загальновизнаним. У цьому сенсі ми маємо право сказати: без античного рабства не було б і сучасного соціалізму”.

І нарешті. Карл Маркс написав низку статей для британської преси про Громадянську війну 1861-1865 років у США. У цих статтях він аналізував дії армій Півночі та Півдня, критично чи позитивно оцінював законодавчі акти Конгресу й ініціативи президента Лінкольна, описував настрої тих чи інших соціальних груп. Й ось до якого висновку він дійшов, розмірковуючи, чому Південь зумів виставити таку чисельно значну та боєздатну армію, що змогла акумулювати в собі чи не весь “білий” людський потенціал рабовласницьких штатів: “Рабство перетворилося з ахіллесової п’яти Півдня на його невразливий панцир. Завдяки рабам, які виконують усю продуктивну роботу, Південь може поставити під рушницю все своє боєздатне населення!”

Ось так. І для того, щоби зруйнувати цей панцир, знадобилося чимало крові (переважною мірою “білих”), жорстоких дій військ Півночі, спрямованих на руйнацію промислового потенціалу Півдня, і політичних акцій, які крок за кроком не лише юридично звільняли, а й налаштовували рабів проти їхніх власників. Інакше б, за Марксом, “чорні” так і залишилися рабами…

А тепер самі оцініть, чи є ідеологи BLM і західні професори, які звуть себе марксистами, хоч якимось чином причетними до ідей Маркса й Енгельса.

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ

Leave a comment

Добавить комментарий

Свежие новости

Погода

Новости по теме

Что нужно делать если произойдет несчастный случай на производстве?

Какого алгоритма действий нужно придерживаться при несчастном случае на производстве.

Какими должны быть поворотники в автомобиле чтобы не получить штраф?

На территории украинского государства водитель может быть оштрафован за красные указатели поворотов.

Каким образом отношение к ТЦК играет на руку Российской Федерации?

Отношение общества к ТЦК не является справедливым по отношению к организации.